Рік боротьби та стійкості: які виклики та можливості принесла війна агробізнесу

Незважаючи на всі складнощі, українське сільське господарство продовжує функціонувати та має свої здобутки в законодавчій сфері. Серед головних вагомих змін варто виділити:

• удосконалення держрегулювання у сфері поводження з пестицидами та агрохімікатами, що підвищує прозорість процедури їх державного випробовування та сприяє боротьбі з фальсифікатами;
• оновлення закону про охорону прав на сорти рослин та про насіння, завдяки чому забезпечується більш сучасне та належне регулювання відносин у сфері набуття прав на сорти рослин, використання нових сортів рослин та їх комерціалізації;
• усунення дискримінації вантажовідправника за порушення вимог вагового контролю, що дозволило встановити справедливий підхід у притягненні до відповідальності за порушення габаритно-вагових вимог та запобігти подвійній відповідальності суб’єктів, які є одночасно перевізником та вантажовідправником;
• зменшення штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, що є вкрай необхідним у мінливих умовах війни;  
• відновлення процесу відшкодування ПДВ, яке було заблоковане до травня 2022 року, що сприяло фінансовій підтримці аграріїв.   

Водночас досі залишаються невирішеними деякі нагальні для аграріїв питання, на які має бути надана гідна відповідь, а саме:

• застосування Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, який затверджений Наказом Мінреінтеграції №309 задля врегулювання податкових нюансів при сплаті МПЗ, ЄП 4 групи, земельного податку, зокрема звільнення від сплати МПЗ за земельні ділянки, що розташовані на таких територіях, та/або за земельні ділянки, визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами, та/або на яких наявні фортифікаційні споруди;
• розширення державної підтримки агросектору, що в умовах низької ліквідності могло б підтримати сектор під час війни та гарантувати його відродження після перемоги;
• підтримка у розмінуванні земель та повернення їх в обробіток;
• повернення довоєнних акцизів на дизель, газ, біопаливо;
• запровадження в законодавчому полі презумпції невинуватості платника податків, котра дозволила б зменшити податковий тиск на сумлінні аграрні підприємства, які продовжують працювати для підтримки економіки нашої країни;
• вирішення труднощів із логістикою для забезпечення стабільного транспортування необхідної продукції;
• напрацювання спрощеної процедури експорту агропродукції.

УКАБ разом з іншими громадськими організаціями та членами української агроспільноти приділяє велику увагу цим питанням та докладає максимальних зусиль задля їх вирішення, щоб у майбутньому відродити потужний вітчизняний сільськогосподарський сектор.  

Цей рік для нас можна рахувати за два чи три. Необхідно було постійно змінювати план, при цьому робити помилки, щось втрачати, зализувати рани, швидко приймати рішення і йти далі. Ще перед початком повномасштабної війни ми створили штаб, який розробляв так званий contingency plan, себто алгоритм дій того, що робити, якщо щось станеться нестандартне. Весь цей рік штаб працював 24/7. Ось основні його задачі:

• Евакуація людей. Спочатку пріоритетом №1 була евакуація людей та активів із окупованих територій Чернігівщини, підтримка регулярного зв’язку між підрозділами, допомога ТрО та армії.
• Розмінування, посівна та рішення щодо кроп-міксу. Коли росіян вигнали з півночі України, себто на початку квітня, треба було розміновувати не тільки Чернігівщину, але і весь Бориспільський кластер. Потім, десь у  середині квітня, викликом стало рішення щодо посіву, де теж крилась небезпека, адже через незрозумілий попит та надзвичайно дорогу логістику ми дещо відійшли від нормального кроп-міксу, повністю прибрали пивоварний ячмінь, скоротили кукурудзу, зробили акцент на соняшник. Як неуспішний рік, то все приходить одразу: війна, чума, голод і смерть, от і соняшник вийшов зовсім не такий, як хотілося б. Він зіграв із багатьма на півночі України злий жарт, адже так склалися погодні умови, що восени на той соняшник просто вилилися геть усі опади світу — десь 6 тижнів поспіль там був дощ щодня, що дуже ускладнило збирання, яке подекуди затягнулося аж до листопада чи навіть грудня та принесло чимало втрат. 
• Логістика. Про виклики щодо логістики за рік війни можна написати цілу книгу в стилі хоррор, де фінал відповідний. На жаль, так склалася ситуація з вартістю логістики залізницею, що з минулої весни і дотепер вона занадто дорога. Й не лише тому, що зерно слід везти за кордон (закордонна складова, перевантаження на кордоні з вагона у вагон чи перестановка з широкої колії на вузьку) — це окрема річ, і ії поки що компенсують рекордно високі світові ціни на зерно, які все ще мають «премію війни». Натомість логістика напрочуд здорожчала територією України, зросла у гривні в 3-5 разів, що вбило бажання у більшості регіонів сіяти зернові. 
• Низька ліквідність в агросекторі як похідна від надвисокої вартості логістики. Пошук менш дорогого фінансового ресурсу чи додаткового фінансового ресурсу займає рекордну кількість часу в ситуації, коли  відсоткові ставки у валюті зросли за рік майже вдвічі. 
• Законодавчі зміни, правила щодо бронювання і навіть податкова, яка весь цей рік дуже повільно опрацьовує повернення ПДВ, у всілякі способи затягує процес повернення та замість дистанційних перевірок благонадійним компаніям влаштовує виключно документальні ще й з продовженням термінів. Одним словом, роботи додалося істотно всім.

За минулий рік у компанії «Агро-Регіон» змінився кроп-мікс у бік збільшення олійних культур та повної відмови від традиційних для нас пивоварного ячменю, включно із насіннєвим господарством, та жита. Елеватори стали незалежними від газу, на 100% перейшовши на пелетні котли. З’явився новий логістичний напрям бізнесу та почав роботу власний парк вантажівок, власний контейнерний парк для перевезення зерна та сухий порт

Першу проблему, спричинену війною, ми відчули вже вранці 24 лютого 2022 року, коли молокозавод, з яким ми співпрацювали багато років, у нас не забрав молоко. Того ж дня шукали місця збуту продукції й, на щастя, змогли відправити молоко на завод в Андрушівку та Ружин (Житомирська область). Тоді до 3-ї ранку разом із колегами відправляли молоко. 

Цей рік наш колектив попри всі потрясіння йшов пліч-о-пліч, працювали з усіх сил. Ціную роботу кожного. На жаль, ветеринарного лікаря та тваринника мобілізували, проте ми їх чекаємо назад на роботу.

Попри проблеми, спричинені війною, ми змогли поставити рекорд у виробництві. У 2022 році компанія «Сігнет-Мілк» отримала найвищий показник продуктивності корів за всю історію своєї діяльності. Так, надої на одну фуражну корову становлять 10,5 тис. л на рік, а підсумкові показники за весь рік складають 6,3 млн л молока.

Щодо змін, то цього року нам довелося розподілити ризики — уклали договори з трьома переробними заводами. Якість нашого молока — «екстра». Жирність у порівнянні з 2021 роком навіть трішки підвищилась — на 0,1%. 

На підприємстві встановили потужний генератор, але поки великих проблем із вимкненням електроенергії немає.

Усі 10 років ми займаємось генетикою. Раніше у нас було 600 теличок, а цьогоріч — уже 700. Цього року плануємо отримати племінний статус та продавати нетелей. Ми це мали впровадити ще у 2022-му, але війна призупинила всі плани. Наразі працюємо у такому напрямі — всіх старих корів третьої лактації і вище осіменяємо спермою м’ясних порід і продаємо це потомство, щоб не вводити їх у стадо. Коли війна закінчиться, і ціна на м’ясну худобу відновиться, як до війни, ми зможемо ставити їх на відгодівлю і продавати.

На початку повномасштабного вторгнення основною проблемою стало збереження зерна. В один момент усе зупинилось, припинилось відвантаження зерна, і гостро постало питання щодо збереження його якості, адже було незрозуміло, скільки це триватиме. На той час на елеваторах Групи «АГРОТРЕЙД» знаходилось на зберіганні близько 40% зерна та олійних культур, тобто приблизно 240 тис. т.

Але в березні 2022 року ми не змогли підготувати технічну базу елеваторів для приймання зерна нового врожаю: перервались усі шляхи постачання, працівники компаній-підрядників роз'їхались або пішли в армію. Налагоджуватись ситуація почала лише ближче до травня.

Звісно, головним викликом для стабільної роботи елеваторів стало вимкнення світла, адже від цього залежить робота сушарок. 

Елеваторний напрям компанії підлаштовувався під реалії воєнного часу. На тих підприємствах, де було мобілізовано багато чоловіків, замінювали їхні посади жінками. Так, у нас з'явилися жінки на таких посадах — сушильний майстер, майстер зміни, охоронець, механік.

З початком енергетичної кризи перевели роботу елеваторів на нічні зміни, а на тих, що мають працювати цілодобово, встановили генератори, які забезпечують роботу всього підприємства. Також перелаштували роботу офісних працівників елеваторів — вони зараз частково працюють віддалено, частково виходять на роботу в нічний час.

Весняний сезон-22 почався не лише підготовкою до польових робіт, а й швидким реагуванням на труднощі. Серед них була зміна ринків збуту: вони суттєво звузилися для різних сортів картоплі. Адже на частині території відбувалися активні бойові дії, а це впливало на реалізацію столової та насіннєвої картоплі. Переносили свої виробничі потужності заводи з переробки, що позначилося на обсягах внутрішньої реалізації чипсових сортів.      

Більше зусиль і часу команда витрачала на налагодження логістики під час виробничого сезону, забезпечення необхідних запчастин і ТМЦ. Наприкінці року на роботу впливали й обмеження електропостачання. Компанія шукала шляхи забезпечення функціонування виробничих підрозділів, зокрема лінії сортування та пакування картоплі, які дуже залежать від електроенергії.

Погода минулого сезону також випробовувала аграріїв, зокрема картоплярів. Посуха припала на весняний період — саме тоді, коли закладалася бульба. Проте пізніші дощі дещо компенсували втрати та збалансували отриманий урожай. Нетипово дощовим був вересень — час активного копання картоплі. Через надмірну вологу графік змістився майже на місяць. Найбільшим ризиком за таких умов є зниження температури. Попри несприятливі прогнози, цьогорічний урожай картоплі вдалося зібрати ще до того, як температура опустилася до критичних показників.

Команда старається працювати на випередження, де це можливо. Підготовку до картопляного сезону 2023 року почали ще з вересня. Коли сприяла погода, проводили підготовку ґрунту, яка традиційно припадає на жовтень-листопад. Заздалегідь організовуємо закупівлі необхідних ТМЦ, щоб триваліші терміни доставки не впливали на виробничі процеси.

Для операцій, що залежать від електропостачання, першочергово забезпечували резервне живлення в умовах відсутності світла — це, наприклад, калібрування та пакування картоплі в мішки. Організовували й роботу картоплесховищ. Процеси вентиляції та охолодження потребують стабільного енергопостачання, аби умови зберігання залишалися незмінними. Щоб оптимізувати використання генераторів, ми обмежили перемикання усіх систем одночасно. Технологи ретельно відстежують потреби кожної секції та налаштовують систему якомога ефективніше. Все для того, щоб картопля не втрачала якісних показників. 

Навесні 2022 року, коли через повномасштабну війну стався логістичний колапс, перед нами постало логічне запитання: чи зможемо вчасно і в необхідній кількості закупити вугілля, кокс, вапняк та ТМЦ для підготовки заводів до проведення сезону. Максимально сфокусувавшись на вирішенні цих завдань, ми забезпечили свої підприємства всіма необхідними матеріалами, включаючи енергоресурси. 

Одночасно займалися кадровими питаннями — важливо було зберегти та підготувати необхідну кількість кваліфікованих працівників, адже через мобілізацію міг виникнути їх дефіцит. Впродовж сезону довелося працювати в режимі постійних загроз ракетних обстрілів, відключення електропостачання. Але ми змогли впоратися з викликами і відпрацювали сезон ритмічно та безаварійно.

Переробний сезон-2022 став кращим за обсягами переробленої сировини та виробленого цукру порівняно з двома попередніми роками. Водночас цей сезон став найскладнішим за всю історію компанії.

Незважаючи на війну і тимчасову зупинку масштабних інвестиційних проєктів, «Астарта» все ж знайшла можливості для впровадження на цукрових заводах низки проєктів з енергозбереження для підвищення енергоефективності виробництва та якості продукції.

Ми розробили схему автономного енергозабезпечення підприємств у випадку блекауту, щоб у період міжсезоння забезпечити безперебійне і рівномірне відвантаження продукції нашим партнерам протягом усього року.

Крім капітальних ремонтів, реалізовані й програми з енергозбереження — реконструкція випарної станції та теплової схеми,  заміна схеми сушіння жому з газу на пелети рослинного походження. Усі заходи спрямовані на підвищення енергоефективності та якості продукції, стабільності й ритмічності переробки сировини впродовж усього сезону.

2022 рік розпочався для нас і для всієї країни з великих викликів через повномасштабне вторгнення рф. З самого початку ми мужньо трималися. Дуже відчувалась згуртованість і підтримка. У нас був чіткий план, за яким ми працювали. Першочерговою задачею стала допомога українським аграріям у проведенні весняної посівної компанії.

Багато хто зіштовхнувся з проблемою логістики через закриті порти, тому були проблеми з постачанням ЗЗР та посівматеріалів. Незважаючи на ці складнощі, нам вдалося виконати всі зобов'язання перед нашими клієнтами та забезпечити їх необхідними матеріалами для посівної. Це було можливо завдяки злагодженій роботі нашої команди. Отже, перший і головний виклик 2022 року ми успішно подолали разом, і результатом стала успішно проведена весняна посівна компанія у наших клієнтів.

Минулого року, а більше зараз, агровиробники почали дивитися в бік зменшення собівартості виробленої продукції. Відповідно, ефективні шляхи зменшення собівартості — це оптимізація вартості насіння та ЗЗР. Це зі свого боку означає перехід на дешевший сегмент і зменшення самих технологій обробітку культур. Тому на сьогодні ми бачимо досить стрімкий перехід на генеричні продукти ЗЗР. Якщо говорити у відсотках, то це вже не менше 60%, і тенденція збільшується. 

Наші клієнти просять оптимізувати вартість їхніх обігових коштів, оскільки відчувають суттєвий дефіцит, до того ж обмежені у реалізації зібраного зерна. Саме тому змушені економити. Хоча в структурі посівної фермери завжди мали різну лінійку ЗЗР: мультинаціональних компаній і вітчизняних. Проводились тестування продуктів на демополях на безкоштовних умовах, фермери мають результати дослідів і можуть обрати більш дешевий сегмент. Нині ми бачимо збільшення використання генеричних засобів. 

Звісно, деякі мультинаціональні компанії йдуть на прямі продажі, але аграрії потребують кредитування або відстрочки платежу. Таку опцію може надати саме дистриб’ютор.

Незважаючи на нестабільну ситуацію з зерновим коридором, ми продовжуємо співпрацю за бартерними програмами, пропонуємо відстрочки за платежами. Клієнти, з якими маємо довгострокові робочі відносини, розуміють, що можуть розраховувати на нас.

У нашому портфоліо є бренд генеричних засобів захисту рослин DEFENDA, який посідає лідируючі позиції на ринку ЗЗР і в цілому на генеричному ринку. Також бренд північноамериканської селекції UNIVERSEED, що є саме тим дешевим сегментом, якого потребує фермер. Тому ми очікуємо збільшення частки ринку на 30% за рахунок того, що маємо необхідний ресурс.

За цей рік відбулась фундаментальна трансформація на ринку. Змінились ті реалії, які були до 24 лютого 2022 року, зокрема для компанії BEDNAR.  

Компанія вийшла з ринку росії та білорусі, хоча до 24 лютого ринок росії був найбільшим у світі для BEDNAR. Ринок України ж тимчасово суттєво зменшився в 2022 році, тому компанія переорієнтовувалась на європейські та світові ринки.

Основними викликами для нас стало продовження системних постачань в Україну техніки та запасних частин, а також збереження нашої частки ринку, яку мали до повномасштабного вторгнення. Поки визначити можливості складно. Проте, якщо подивитись на це питання під іншим кутом, то завдяки ЗСУ з’явилась можливість реагувати на нові потреби: відновлювати нормальну роботу та підсилювати дилерську мережу.

Наша команда завжди була клієнтоорієнтована та максимально відповідально ставилась до співпраці з аграріями, тепер же вони стали ще ріднішими. Намагаємось у кожній окремій ситуації шукати індивідуальні рішення, щоб клієнти були задоволені співпрацею з нашим брендом і дилерами. Працюємо для того, щоб наші агрегати приносили аграріям прибутки та задоволення від роботи.

Людмила Лебідь, Наталія Помянська,  AgroPortal.ua