Ринок насіння: дефіциту не буде, але є критична залежність від вартості агропродукції

Щодо новинок, то селекціонери наразі орієнтуються на створення гібридів, які би максимально долали екологічні виклики. Це і гібриди кукурудзи, і соняшнику з максимально високою стійкістю до основних хвороб, що допомагає отримати кращий врожай та зекономити на фунгіцидах.

Експерти зазначають, що позитивним є той факт, що ринок насіння в Україні сьогодні є, і він досить великий, хоча й зменшився порівняно до минулих років. Площі під кукурудзою цього року становили 3,9 млн га, що на 2,6% нижче 2023 року, відповідно, спад до довоєнного періоду склав 27%. Щодо соняшнику, то його площі сягнули 5,2 млн га, що на 3,5% вище, ніж торік, але падіння до довоєнних показників зберігається на рівні 20%.

До того ж українські фермери все частіше переходять на вирощування бобових культур, які дають хороші врожаї та є маржинально вигідними. Для цього використовують високоякісне насіння та застосовують ефективні технології вирощування.

Однак насіння досить дешеве, що не є добре, оскільки за падіння ціни знижується прибуток як у виробника насіння, так і у дистриб'ютора.

Коли насіння пішло на експорт, виробникам працювати стало легше, зазначає Сергій Бут, відповідно, кукурудза продавалася краще, чого не можна сказати про соняшник. Торік в Україні спостерігався дефіцит насіння соняшнику сульфо. Але 2024 року внаслідок отримання урожаїв вище запланованих, відбувся профіцит насіння, що вплинув на середню ціну, яка знизилася.

«Щодо експорту насіння, то він триває і два сезони поспіль неймовірно зріс. Перш за все, Україну почали розглядати як основний хаб для виробництва насіння кукурудзи. Франція імпортує найбільше, але все насіння не висіває на своїй території, а реекспортує до інших країн», — пояснює Сергій Бут.

Ринок насіння та його продажі насамперед залежать від вартості збіжжя, яке реалізовуватиме фермер. Аграрії зазвичай сіють ті культури, які сьогодні продаються.

Якщо подивитися на насіння озимої пшениці, то можна побачити, наскільки зросла вартість пшениці насіннєвої. Це пов’язано з тим, що на ринку України недоберуть приблизно 2,5-3 млн т збіжжя, що створює певний дефіцит. Через це вартість пшениці в портах зростає і підтягує вартість насіння першої репродукції зернових культур. Подібна ситуація і з соєю.

«Соя буде продаватися. Цього року площі під нею становлять приблизно 2,1 млн га. Останній раз, я пам’ятаю, такі площі були в 2014-2015 роках, і це пов’язано з вартістю продовольчого насіння. Тому я вважаю, що на стратегічне насіння кукурудзи, сої та соняшнику дефіциту не передбачається. Адже виробництво такого насіння сконцентроване в приватному секторі — селекційні компанії у Франції, Німеччині, компанії-дистриб’ютори, які беруть патенти і виробляють його», — розповів керівник відділу зернових і технічних культур компанії «Ерідон» Ігор Бриковець.

Є проблеми з нішевими культурами. Фермери на півдні, наприклад, які сіють нут, матимуть проблеми наступного сезону, оскільки є певний дефіцит насіння у Європі, Туреччині, й сертифіковане насіння іноземної генетики неможливо було завезти в Україну. Також експерти прогнозують проблеми з насінням гороху. Його буде недостатньо, адже сьогодні Індія відкрила ринки, і до листопада цього року дозволене безпроблемне ввезення гороху до країни.

Озимий та ярий ячмінь також знаходяться під тиском, площі суттєво зменшені.

«Навесні цього року ми вимушено вивезли 5 автомашин і реалізували через дистриб’юторів у Британії насіння першої репродукції пивоварного ячменю, оскільки не змогли зробити це на внутрішньому ринку. Сьогодні стоять два кораблі в Одесі, й неможливо їх наповнити товарним ячменем, адже його немає. Я вважаю, що сезон висіву насіння озимого ячменю цієї осені не дуже оптимістичний, так само і ярого», — говорить Ігор Бриковець.

Фахівці відмічають, що на ринку України не вистачає ультраранніх або ранньостиглих озимих зернових, але 5-6 сортів постійно запитують фермери. Практично не існує сортів, які мають високі хлібопекарські якості. Сьогодні можна нарахувати два сорти, і це також один із трендів, які запитують фермери.

Ще один цікавий тренд спостерігається на тверді сорти пшениці. Невеликі переробники змінюють стандарти, щоб виробляти крупи, макаронні вироби саме з твердої пшениці. Вони стикаються з проблемою — споживання пересічним українцем, але цей тренд є, а на ринку України твердої пшениці практично не знайти.

З 2014 року аграрний сектор України знаходиться в постійному стресі та стикається з викликами. Для компанії «Маїс» стресовим був саме сезон 2024 року.

Основним експортним ринком для компанії була Польща, вона і залишається, зазначає Микола Федько, але протести фермерів ускладнили логістику, тож довелося перелаштуватися на інші шляхи.

«Якщо говорити про сезон 2025/2026, то складно будувати якісь плани, особливо монокультурним компаніям. Наші клієнти — фермери, які вирішують на рік уперед, що будуть сіяти», — розповідає він.

Щодо зміни клімату, то залишки насіння минулих років компенсують нестачу врожаю цього року. Цьогорічна посуха трапилася не вперше, минулі декілька років були успішними, але всі забувають, що варто зменшити густоту висіву, знизити ФАО, переорієнтуватися у вирощуванні культур. Микола Федько вважає, що дефіциту насіння не буде по жодній із культур.

В Україні за напрямом насіння, СФЗ реалізовувалися проєкти, які нормалізували законодавство, впроваджували зміни, і вже дуже багато зроблено та чимало роботи попереду.

Цей регламент у 2025-2026 роках набере чинності, й робота, яку провели для адаптації законодавства України до законодавства ЄС, буде недаремною, адже правила як у ЄС, так і в Україні будуть однаковими. 

Одним із гострих питань у процесі євроінтеграції є наявність в Україні сірого ринку насіння, який дає змогу фермеру зекономити на посівній, але він у ЄС не дотується. Європейський фермер може розраховувати на підтримку лише в тому разі, коли він діє відповідно до норм і правил.

За словами Вадима Чайковського, дійсно, коли був закритий експорт української продукції через Чорне море, вона вся йшла до ЄС і мала відповідати правилам етикетки і європейським канонам. Та наразі Україна фактично має право експортувати до ЄС лише насіння кукурудзи і зернових культур і не має еквівалентності по соняшнику, сої та буряках. 

Експерти ринку відмічають, що насіннєвому бізнесу інтегруватися в ЄС дуже важливо, і європейські насіннєві компанії, які працюють в Україні, вже пройшли цей шлях. Представники цих компаній наголошують, що будуть і надалі підтримувати вітчизняного фермера, інвестувати в Україну та продовжувати селекційні програми, щоб бути конкурентними на ринку ЄС.

Вікторія Полевик, AgroPortal.ua