Дотримання принципів Європейського зеленого курсу є одним із обов’язкових напрямів у процесі євроінтеграції. Екологічна трансформація, яка впроваджується ЄС для досягнення кліматичної нейтральності, напряму стосується сільського господарства.
Сьогодні для українського бізнесу цілі декарбонізації є добровільним вибором без обов’язкового регулювання, хоча вже є агрокомпанії-першопрохідці на цьому шляху. Але незабаром відповідність Європейському зеленому курсу (ЄЗК) стане питанням не додаткових можливостей, а питанням комплаєнсу. Проте у виробників ще є час підготуватися до перехідних ризиків та успішно інтегруватися у нові виробничі ланцюги Євросоюзу, що створюються для втілення ЄЗК.
Україна має сценарій економічного розвитку для досягнення вуглецевої нейтральності
Попри те, що в країні третій рік триває війна, у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів прийняли рішення, що найближчий рік буде роком кліматичного діалогу, і Україна буде поетапно впроваджувати свою політику. Про це під час конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» розповіла заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Вікторія Киреєва.
Все починається з сильної переговорної команди
За словами виконавчої директорки Українського центру європейської політики Любові Акуленко, яка аналізує процедури вступу до ЄС та працює над розробкою організації переговорного процесу, на шляху євроінтеграції важливим фактором є правильна організація переговорної команди.
Експертка розповіла, що наразі стосовно галузі агро та ЄЗК з інституційної структури Україна прийняла два моменти: сформована переговорна команда в кількості 35 осіб та міжвідомча робоча група, до якої входять 17 членів.
У пошуку єдиної системи вимірювання вмісту вуглецю в ґрунті
Поки держава вибудовує законодавчу базу та напрацьовує стратегії, бізнес впроваджує вимоги ЄЗК на практиці. Наприклад, компанія Kernel уже тривалий час працює над розробкою методології операційного обліку вуглецю в ґрунті. Агрохолдинг також впроваджує кліматичне управління, і отримані наукові дослідження допомагають досягнути зниження викидів.
За словами керівниці напряму сталого розвитку Kernel Марти Трофімової, в Україні поки немає єдиної системи вимірювання вмісту вуглецю в ґрунті. Вона назвала такі способи моделювання вуглецю:
- лабораторний аналіз ґрунту, але це буде дорого для підприємств із великим земельним банком. Компанія Kernel це робить в операційному порядку раз на 4 роки;
- можна використовувати ІТ-рішення, але цей ринок ще не досліджений;
- оцінка за різними методологіями і коефіцієнтами, але потрібно, щоб це було уніфіковано в усіх гравців ринку, адже якщо різні компанії по-різному класифікуватимуть та використовуватимуть різні коефіцієнти, то будуть різні результати.
Так само, наразі в Україні відсутнє нормативне забезпечення на загальнодержавному рівні обігу карбонових сертифікатів, але підприємства вже працюють у цьому напрямі.
«Ця діяльність не стосується обліку парникових газів усередині держави. Ми вивчаємо це питання і напрацьовуємо нормативно-документальну базу, оскільки регулювання даної сфери ще не зовсім відпрацьоване в усьому світі», — пояснює Вікторія Киреєва.
Регулювання вільного ринку вуглецю: які можливості мають виробники
У Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів зазначають, що Україна лише на самому початку шляху, але має чітку мету, до якої повинні рухатися суспільство, бізнес, держава, щоб стати повноцінним членом Європейського союзу. Водночас бізнес має давати урядовцям аргументи, показники, дослідження, щоб перемовники в кожній своїй частині могли відстоювати права України та прагнення до економічного зростання.
Агрокомпанії, які вже почали перелаштовувати виробничі процеси, радять сільгоспвиробникам проробляти та будувати стратегії відповідно до ЄЗК, але головне — не сприймати цей шлях як ризиковий тягар, а підійти до цього питання зважено, адже з разом із цим відкриються додаткові можливості.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua