Стандарти, до яких варто рухатись Україні
Україна прожила досить успішний період з 2008 по 2022 рік у парадигмі СОТ, незважаючи на всі проблеми. А зараз у відносинах з Європейським Союзом ключове питання не лише у регуляціях, а в їх зміні, відмінності від того, що декларувалося 15 років тому. Наприклад, ще у 2000-х ЄС виходив із того, що лише те, що справді шкідливе, має бути заборонено. Зараз поняття шкідливості в ЄС дещо інше, воно політизоване. І, вступаючи в політичний альянс із Європейським Союзом, Україна повинна прийняти всі вимоги щодо добробуту тварин, європейську програму щодо ЗЗР, кліматичну адженду тощо.
«Всередині ЄС також йде обговорення: може, десь потрібно зробити крок назад, може, ми надто перегнули палицю в цьому ідеалізованому сприйнятті сільського господарства із заборонами, з вимогами... Це те, що буде відбуватися в Брюсселі, зокрема і стратегічний діалог між європейськими інституціями та фермерами. Тобто цілком можливо, що відбудеться певна корекція. І це, відповідно, ставить перед нами технічне завдання на переговори: домовитись про те, скільки часу та фінансової допомоги нам потрібно, як насправді ми можемо зайти в цей політичний альянс», — коментує Тарас Качка.
За його словами, це не просто формула, яка базується на майбутньому вступі України до ЄС і беззастережному прийнятті всіх правил. Йдеться про знаходження формули, коли дві аграрні потужні юрисдикції, ЄС і Україна, запроваджують суперполітичний альянс та стають важливими гравцями в глобальному сільському господарстві. Але це потребує більшого доступу до ринку Європейського Союзу, чітких перехідних періодів, щоб Україна адаптувалася, і щоб надавалася підтримка малим фермерам з боку Євросоюзу.