Секрет земляного горіха: як вийшло у Китаю і чи вдасться Україні?
На 99% імпортна культура з доходом $1000/га, або Як у Агротрейд експериментують з арахісом
04 жовтня 2024, 06:24 2601
Для Групи Агротрейд арахіс — пробний проєкт, який запустили цього року. Зокрема, у Харківській області суто на насіннєві цілі посіяно 5 га. У наступні роки це насіння планують садити, щоб розмножити.
Чому великий холдинг зайшов у цю нішу — ми розпитали директора агропромислового департаменту Групи Агротрейд Олександра Овсяника.
Чому Агротрейд вирішив зайнятися цією культурою?
Олександр Овсяник: Наша компанія у пошуках нових прибуткових культур. Споживання арахісу в Україні надзвичайно велике, однак всередині країни він майже не вирощується — на імпорт припадає майже 99%. Внутрішнього виробника майже немає, ринок порожній. Тому ми провели дослідження і вирішили спробувати його вирощувати.
Арахіс, який вирощується в Україні, загалом не такий якісний, як у країнах, для яких він є традиційною культурою. Причина у застосуванні дещо інших гібридів та сортів, мало з яких зареєстровані в Україні. До того ж це культура з тривалим вегетаційним періодом, і вона тут не встигає достигати.
Чи вдалося вам знайти дієве рішення?
Олександр Овсяник: Вдалося знайти насіння, яке достигає вчасно. І це основний показник: якщо арахіс достигає вчасно, з ним можна далі працювати, нарощувати обсяги виробництва та продавати. Із цим насінням ми провели перший рік роботи. Зараз триває його збирання. Потім проаналізуємо результат. Якщо все вдасться, будемо презентувати це як окрему бізнес-модель.
Які особливості вирощування культури?
Олександр Овсяник: Оскільки арахіс має довгий вегетаційний період і вимоги до сонця, його варто сіяти якомога південніше і східніше. Якщо говорити про підготовку ґрунту, а саме в ньому арахіс формує боби, то потрібне розпушування. У нашому випадку ми проводимо оранку. Якихось інших вимог немає.
А у системі захисту та живлення є певні особливості?
Олександр Овсяник: Існують обмеження щодо застосування засобів захисту, оскільки під час продажу висуваються високі вимоги до наявності в арахісі мікотоксинів та залишків пестицидів. Це важливо враховувати, щоб, з одного боку, давати рослині якомога менше засобів захисту, але водночас, щоб їх було достатньо, і гриби не розвивались. Загалом система захисту подібна до інших бобових рослин. Але через те, що ця культура в Україні не поширена, то зареєстрованих у країні препаратів для арахісу майже немає. Тому ми керувалися досвідом закордонних компаній, які його вирощують.
Чи вийшли на заплановану врожайність? Яка в цілому середня врожайність культури по Україні?
Олександр Овсяник: В Україні врожайність арахісу приблизно складає від 0,5 до 1 т/га. Світові показники — від 2 до 4 т/га.
Яка врожайність у нас, сказати поки що складно. Зараз ми лише збираємо арахіс, а цей процес розтягнутий в часі. Він починається з викопування, яке у нас механізоване. Після цього рослини залишаються на полі та проходять процес досушування.
Є спеціальні машини, які перевертають арахіс, щоб він висихав рівномірно. А потім йдуть комбайни, які його обмолочують без розбивання бобів. Через те, що це дослідна ділянка, таких комбайнів ми ще не маємо. Тому будемо залучати ручну силу.
Лише після цього ми зможемо сказати, якою є урожайність. Попередньо, арахіс виглядає гірше, ніж очікувалося. Для цього є об’єктивна причина — цього року з моменту посіву абсолютно не було опадів. І хоч це посухостійка культура, мені б хотілося, щоб арахіс виглядав по-іншому — за кількістю бобів, їхньою якістю тощо.
Також зрозуміло, що багато моментів ми ще не врахували. Але тепер знаємо, куди рухатися.
Чи є культура рентабельною?
Олександр Овсяник: Арахіс — високорентабельна культура. Дохід від неї складає понад $1000 на гектар. Це приблизно стільки, скільки можна мати, вирощуючи технічні коноплі.
Але коноплі — занадто складна культура в усьому — і у захисті (хоча ми з цією проблемою розібралися), і у збиранні, і в реалізації. Конопель не можна виростити, умовно, 100 тис. т, адже стільки в Україні продати нереально. Немає стільки переробників, які б могли переробити всю тресту (солому), або покупців, які б придбали все насіння. А з арахісом таких проблем немає. Він у нас майже не вирощується, тому реалізувати його можна.
Куди плануєте збувати?
Олександр Овсяник: Нам буде достатньо внутрішнього ринку або «ближньої» Європи.
Поки що складно говорити, наскільки важко буде конкурувати з імпортним арахісом. Я відзначу, що імпортний більш якісний, ніж український. Він більший за фракцією, привабливіше виглядає (а для продукції, яка продається без доробки, зовнішній вигляд важливий).
Український арахіс дрібніший і може бути не таким привабливим для виробників снеків чи кондитерів. У цьому буде перевага імпорту. Але це поки що, адже ми все одно будемо рухатися у цьому напрямку. Наскільки нам вдасться покращити свою продукцію — питання поки що відкрите.
Водночас зрозуміло, що імпортний арахіс, хоч красивіший, але дорожчий; а наш буде доступнішим.
Чи плануєте розширювати площі під культурою наступного року?
Олександр Овсяник: Плануємо, але це буде залежати від результату, який матимемо цього року.
Але я наголошу, що це один із наших проєктів у пошуку нових культур (поряд, наприклад, із вирощуванням конопель), і це ще не є готовим рішенням.
Ми такі культури досліджуємо, щоб побачити, чи можуть вони бути реалізовані в більшому масштабі. Для того, щоб ми могли позиціонувати себе як компанія, яка вирощує арахіс, під ним потрібно мати хоча б 500 га. Оскільки, умовно, зі 100 га це ніколи не окупиться.
Причина у тому, що врожайність арахісу невелика. Але без додаткового обладнання для збирання, доробки, без переобладнання сушарок, без розуміння, як арахіс буде зберігатися, нічого не вийде. Сюди потрібно інвестувати. Із 100 га це ніколи не окупиться, і буде неможливо забезпечити обсяг для переробних підприємств.
Для того, щоб вийти на промисловий масштаб і назвати це бізнес-напрямом, потрібен час. Варто навчитися, проаналізувати, підготувати широкий звіт і на основі цього прийняти управлінське рішення, чи варто розвивати цей напрям. А якщо варто — то яким ресурсом?
Дякую за розмову.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua
