Ми маємо в нашому портфоліо 8 маршрутних елеваторів, два з яких здатні одночасно відвантажувати по 2 маршрути на день. Відповідно, 10 маршрутів на добу ми можемо відвантажити (один маршрут — 3,5 тис. т). Тобто 35 тис. т зерна відвантажуємо за добу.
Зберігання зерна: п’ять головних тенденцій ринку
22 лютого 2024, 05:40 3000
Ситуація зі зберіганням зерна для сільгоспвиробників кардинально змінилася: досушування коштує дорого, вартість енергоносіїв зросла. А ще потрібно доставити збіжжя до елеватора чи перевантажувального термінала, при цьому тарифи на перевезення значно зросли. До того ж елеваторні потужності періодично обстрілюються, що не гарантує безпечного зберігання.
Елеваторний бум ще попереду
Війна внесла свої корективи, але виробники, постачальники сушарок, обладнання ще будуть мати можливість реалізувати заплановані проєкти, просто їхній час ще не настав. Таку думку висловила керівниця департаменту з аграрних питань «Епіцентр Агро» Світлана Нікітюк під час дискусії «Зберігання та сушіння в умовах війни. Досвід та тренди» на одній із найбільших конференцій сезону-2024 — Agro Ukraine Summit. Вона зазначила, що війна дає зрозуміти, де потрібно провести реконструкцію, а де — побудувати нові потужності, щоб логістично вигідно їх поєднати.
За словами Світлани Нікітюк, «Епіцентр Агро» навіть під час повномасштабної війни продовжував нарощувати обсяги та будував перевантажувальні термінали. Сьогодні корпорація має в обробітку майже 170 тис. га земель і потужностей на 1 млн 800 тис. т одночасного зберігання зерна. Ще 2018 року фахівці проаналізували ринок і спрогнозували, що Україна збільшить кількість ріллі й матиме високу потребу в зберіганні та перевантажуванні врожаю, тому компанія «Епіцентр Агро» вирішила взяти участь у програмі будівництва елеваторів.
Світлана Нікітюк, керівниця департаменту з аграрних питань «Епіцентр Агро»
Важливо диверсифікувати виробництво
«Епіцентр Агро» на початку 2022 року мав невеликий автопарк зі 140 зерновозів, пізніше докупили ще 50 олієвозів. Таким чином, маючи власні потужні елеватори, компанія змогла зберегти зерно нового сезону та мала місце для продукції, яку не вивезли торік, а також надала можливість для зберігання тим, хто цього потребував.
Світлана Нікітюк, керівниця департаменту з аграрних питань «Епіцентр Агро»
Відповідно, маючи свій інфраструктурний паркінг, олієвози, автозерновози, маючи можливість відвантаження зерна з елеваторів, ми самі себе диверсифікували. Ми дивилися на ситуацію з портами і кордонами та оперативно вивозили продукцію.
Інвестиції у перевантажувальний термінал, і яким він має бути
Багато компаній в Україні почали думати також над будівництвом перевантажувальних терміналів. У Spike Brokers переконані, що це правильний шлях, оскільки така інвестиція покликана нести за собою підвищення ефективності процесів елеваторного комплексу.
І хоча від початку повномасштабної війни, коли інфраструктура не була готовою, бізнес адаптувався, навчився перевантажувати зерно швидко, так би мовити, «з коліс», але в цьому форматі немає культури.
Олександр Соловей, комерційний директор Spike Brokers
У фермера є варіанти, куди збувати продукцію. Перший — це собі на склад, а потім на комерційний елеватор. Другий варіант — везти в порт одразу. Тож для того, щоб вирівнятися західним кордонам в оборотах коштів, у торгових потоках, потрібно мати буфери, на які сільгоспвиробники під час жнив матимуть можливість привезти і доробити зерно, а далі продавати його на експорт. Такі буфери будуть формувати, за аналогією у портах, цікавість і попит у європейських торгових компаній щодо присутності на цих буферах і здійснення закупівель, відповідно, буде формуватися стійка культура.
Експерти зазначають, що під час вибору місця для розташування майбутнього терміналу важливо зважати на багато нюансів: потрібно мати власне зерно на постійній основі, а також розуміння — хто буде здійснювати перевалку.
«Будь-який проєкт чи бізнес спирається на цифри, тож варто розуміти бюджет й інвестиції, які ви готові вкласти. Далі слід розуміти, що буде перевалюватися, з ким йтиме співпраця, чи своє буде зерно, чи стороннє. Також потрібно проаналізувати можливості, куди саме вивозити збіжжя, зважити ризики, подивитися, скільки реально перевалювати, і порахувати окупність. Не слід забувати і про технічні аспекти», — додала Світлана Нікітюк.
Перспективи експорту залізницею: порти чи кордони?
За словами комерційного директора Spike Brokers Олександра Солов’я, Україна збільшила експорт продукції через західні кордони — у пікові періоди перевезення автотранспортом складали 30%. Інфраструктура була до цього не готова як з боку України, так і Європи, але це процес поступовий.
Олександр Соловей, комерційний директор Spike Brokers
Процес гармонізації українського та європейського трейду — це певний етап інтеграції України в європейський ринок. Бізнес відчув запит на побудову інфраструктури, і в цьому є великий сенс, адже якщо взяти економічну складову експорту зерна з різних регіонів України, то західні кордони розташовані близько до західних регіонів, які можуть мати потенціал 35-40% загального врожаю. Відповідно, потенціал пропозиції логістики може бути в межах 25-30 млн т/рік. Щоб транспортувати весь вал експорту через західні кордони, інфраструктура має бути готовою, рівень ефективності перевалочних комплексів має бути на такому рівні, щоб забезпечити конкурентні ставки і конкурентну ефективність перевантажування.
З початком повномасштабної війни у холдингів був шалений попит на європейських перевізників, і ставки фрахту на перевезення залізницею значно зросли. Так, ставка до війни була €30-35, а з її початком — €70-75. І це природно, зазначив Олександр Соловей, оскільки інфраструктура мала обмежені можливості, хоча і вал був надмірний. Тому існує певний баланс експорту між західними кордонами і портами, пропозиція на перевезення через західні кордони буде зменшуватися, і це відбуватиметься зі зниженням ставки.
Якої продукції потребує Європа?
Кожен пункт переходу тією чи іншою мірою «дивиться» на той чи інший європейський ринок, як пояснив Олександр Соловей. Польський ринок дуже добре споживає шроти, олію. Відповідно, потрібно вибудовувати культуру трейдингу і взаємовідносин за певними товарними позиціями.
«Виходячи з орієнтації на конкретні ринки збуту, можна визначити, які товарні позиці найкраще підійдуть для експорту до тих чи інших країн. Італія, наприклад, добре споживає пшеницю продовольчу, фуражну, кукурудзу, шроти соєві», — повідомив експерт.
Однак експорт шротів і переробка сої в Україні наразі знаходиться не на дуже високому рівні. Відповідно, необхідно збільшити на заході країни вирощування сої, її переробку і, як результат, підвищити кількість продукції для перевезення. Фахівці радять агровиробникам орієнтуватися на конкретні ринки та їхні потреби.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua
