Експорт молюсків став менш регульованим, або Як працює євроринок для українського равлика
За даними Державної митної служби, Україна у 2022 році експортувала 609 т молюсків, що на 39,1% менше, ніж роком раніше. Як і в решти галузей, причиною цьому стала війна: багато ферм на півдні та сході країни зруйновано, деякі окуповано, а ті, що перебувають у відносній безпеці, працювали не на повну потужність.
Водночас, за словами керівника ФГ «Агроравлик» (Київська область) Олександра Волоховича, попит європейських країн на українські равлики лише збільшується.
Це підтверджують і в Асоціації виробників равликів у Іспанії. За словами виконавчого секретаря Хосе Антоніо Марсело, клімат в Україні є більш сприятливим для вирощування равликів. Адже через іспанську спеку в тварин з’являється все більше патологій.
За інформацією асоціації, з початком дії «економічного безвізу» у 2022 році між Україною та ЄС експорт українських равликів став менш регульованим — не встановлено норми та порядок експорту, що може призвести до негативних наслідків у майбутньому для українських виробників, оскільки внутрішнього споживання майже немає.
«Потрібно уже почати обговорювати умови, на яких відбуватиметься експорт, укладати договори, оскільки у Європі досить жорсткі правила контролю за молюсками. Якщо буде виявлено випадки порушення санітарних норм з боку українських виробників — ринок може одномоментно закритися», — додають в асоціації.
Равликова ферма «Равлик М.рія» в селі Синьковичі на Львівщині експортує молюсків до Іспанії з 2019 року. Цього року на експорт пішло більше 140 т.
«На нашій діяльності безвіз ніяк не позначився. Ми здаємо перед відправкою равлика в лабораторію, де він 7 днів перевіряється, на кордоні проходимо другий ветконтроль і під час вивантаження — третій. Ніколи з якістю проблем у нас не було», — говорять власники ферми.
«Равлик М.рія» також залучає до експортних партій равликів з інших ферм, але тих, які працюють з їхнім маточним стадом і на їхніх кормах.
Водночас Олександр Волохович наголошує на тому, що українських равлиководів перевіряють на найвищому рівні, оскільки вимоги ЄС до України — це вимоги як до країни третього світу.
«З початком дії безвізу ніякі санітарні норми не були послаблені. Український равлик або інший равлик з третьої країни світу не може приїхати до кінцевої точки розвантаження без ветконтролю», — зауважує керівник ФГ «Агроравлик».
Він додає, що кожна компанія, яка стає експортером, проходить перевірку за всіма можливими пунктами ветеринарного контролю.
Через часткову роботу ферми у зв’язку з воєнними діями ФГ «Агроравлик» експортував цьогоріч 30 т. Ще 20 т господарство прийняло від інших ферм, але цього равлика реалізувало на внутрішньому ринку.
Кілограм українського равлика залежно від партії експортувався по 3-4 євро. Загалом, за даними Державної митної служби України, головними покупцями українських молюсків у 2022 році стали Литва (56,5%), Іспанія (19,8%) та Словаччина (7,4%).
На думку Олександра Волоховича, немає необхідності бути кожному фермеру експортером, адже жоден із клієнтів не хоче працювати з декількома партіями, йому простіше виявляти свої побажання та претензії 2-3 експортерам.
Директор ФГ «Західний равлик» (Львівська область) Ірина Юськевич зазначає, що експорт цього року був одним із найкращих, порівняно непогана ціна, але високі вимоги. Ферма доєдналася до експортної партії.
«В Україні не так багато ферм, які дотримуються експортних вимог (перелік лабораторних досліджень, сертифікація кормової бази). Багато виробників вирощують равлики за українськими нормами, а в ЄС стандарти вищі. Але продукцію від таких виробників на експорт і не візьмуть», — підкреслюють у «РавликМ.рія».
А ось власниця равликової ферми «Епіравлик» (Хмельницька область) Альона Шибунько з початком своєї діяльності орієнтувалася на експорт, та згодом зрозуміла, що для неї це невигідно.
«Того року ми зробили акцент на внутрішній ринок — продавали равлика на маточне стадо, на ресторани і залишили собі на сети. Цього року вирішили, що будемо все залишати собі, оскільки в січні мусили докуповувати молюсків у своїх колег», — ділиться досвідом Шибунько.
Фермерка вважає, аби бути в плюсі, потрібно захопити весь спектр равликівництва: екскурсії, розведення на продаж маточного стада, малька, ікри та сетів. І лише тоді буде результат.
Олександр Волохович додає, що невеликі обсяги — до 5 т на рік — всередині країни збувати простіше, а ФГ «Агроравлик» завалить ринок своїми 100 т. До того ж варто зважати на культуру споживання равликів в Україні.
Загалом керівник ФГ «Агроравлик» резюмує, що ні з експортом, ні з логістикою проблем немає, є лише проблема взаємодії підприємців із державою та банківською структурою, які не беруть участь умасштабуванні підприємців, які привозять у країну валюту і формують імідж українського равлика за кордоном.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua
