«У нас вже є позитивний досвід із переробки соняшнику на соняшникову олію, який можемо поширити на кукурудзу та пшеницю. Є можливості запустити переробку кукурудзи на біоетанол, спирт, крохмаль та як корм для отримання м'яса птиці, свинини, яловичини та яєць. Також зможемо наростити виробництво нішевих високомаржинальних товарів із кукурудзи та пшениці — спеціалізованих білків, що використовуються у косметичній, фармацевтичній галузях та харчовій промисловості»
Стиснути експорт: від великого обсягу в тоннах до великого обсягу у валюті
07 червня 2022, 06:28 11932
Через заблоковані порти Україна сьогодні не може експортувати потрібну кількість агропродукції, адже жоден інший вид транспорту не здатен справитися з такими обсягами. Наразі, з огляду на обмежену логістику, можна розглядати як варіант зменшення тоннажу експорту, переводячи його в експорт готової продукції. Але під час війни компанії не готові інвестувати в переробку.
Міністерство економіки спільно з українськими економістами, офісами «Великої четвірки» та іншими провідними консалтинговими компаніями до ключових принципів плану післявоєнного відновлення та розвитку України включили розвиток галузі переробки аграрної продукції.
За словами першого віцепрем'єр-міністра — міністра економіки Юлії Свириденко, основа промислової політики України полягатиме в стимулюванні подальшої переробки сировинної продукції, яка потім піде на експорт. За приклад вона наводить порівняльний аналіз експортної торгівлі України та Канади.
За обсягами експорту продовольства Україна в 2020 р. посіла 6-те місце з обсягами експорту в 74 млн т, отримавши $22 млрд. Канада експортувала 77 млн т і отримала $55 млрд. Різниця в 2,5 рази у грошовому вимірі зумовлена тим, що Канада експортує здебільшого перероблену продукцію, а Україна — сировину.
Юлія Свириденко, перший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки України
У Міністерстві аграрної політики та продовольства відзначають, що стимулювати розвиток переробки сільськогосподарської продукції в Україні може відкриття ринків на постійній основі та дешеве фінансування виробників.
За підрахунками профільного відомства, минулого року Україна зібрала 110 млн т зернових та олійних. Внутрішнє споживання складає 20 млн т. Із 90 млн переробили 15-20 млн, насамперед на шрот, олію. Решта — це продаж зерна, яке можна переробляти.
За словами міністра аграрної політики та продовольства України Миколи Сольського, відкриття ринків на постійній основі для української продукції та дешеве фінансування аграріїв дасть хороший результат, адже той, хто працює в переробці, буде конкурентніший від просто продавця зерна.
Микола Сольський, міністр аграрної політики та продовольства України
«Коли ми говоримо про програми відновлення в Україні, то там можна вибудувати пріоритети, щоб у першу чергу спрямовувати кошти на переробку. І я думаю, що бізнес із задоволенням підхопить ініціативу та зробить усе, що потрібно. Головне, щоб держава відстояла ринки»
Щодо фінансування розвитку переробної галузі, то в Мінагрополітики відзначають, що вже завершено кредитування посівної кампанії в межах програми «Доступні кредити 5-7-9» і є план на червень-серпень щодо подальших пріоритетів у доступному фінансуванні аграріїв, куди включено і кредитування галузі переробки сільгосппродукції. Вже ініційовані зміни до Постанови №723 щодо розширення переліку тих, хто може отримати кредити під державні гарантії, включивши до цього переліку переробні підприємства.
Баграт Ахіджанов, директор фінансово-економічного департаменту Мінагрополітики
«З огляду на те, що наші морські порти заблоковані, і ми не можемо в необхідній кількості експортувати наше зерно, ми будемо робити акцент на переробній галузі. В результаті підприємства, які працюють у цій сфері, завдяки портфельним гарантіям зможуть викупити у сільгосптоваровиробників певний запас їхньої продукції, а останні своєю чергою матимуть змогу погасити частину тіла кредиту. Ми хочемо подбати про те, щоб дати максимально можливий кредитний ресурс усім, хто працює в сфері АПК»
Президент ГО «Співтовариство виробників і споживачів бобових України» Антоніна Скляренко наголошує, що у час війни переробка – дуже важлива для країни.
Антоніна Скляренко, президент ГО «Співтовариство виробників і споживачів бобових України»
«Підприємства, які виробляли круп’яну продукцію і розміщувалися на сході та півночі України, зараз не працюють, тому що деякі повністю розгромлені, а деякі в окупації і не мають можливості виробляти продукцію. В нинішніх реаліях є компанії, які вже почали шукати лінії з переробки бобових і не тільки бобових, оскільки наразі дуже відчувається нестача круп на українському ринку»
Незважаючи на те, що перероблена продукція коштує вдвічі більше, ніж сировина, війна все ж таки стримує компанії від інвестицій у переробну галузь.
Як розповів в.о. генерального директора компанії «ТАС Агро» Нил Неміровченко, питання переробки наразі не стоїть на порядку денному в холдингу.
«На сьогодні наші основні задачі — реалізація зернових урожаю 2021 року та підготовка до збору врожаю-2022. Зокрема, і організація його зберігання, враховуючи ситуацію. Війна, яку розв’язала росія на території нашої держави, негативно вплинула і продовжує впливати на аграрний сектор України. Особливі труднощі виникають із реалізацією та експортом зерна, адже вся логістична інфраструктура була побудована із використанням морських портів, які нині повністю заблоковані».
Тож сьогодні агрокомпанії зосереджені на пошуку рішень логістичних проблем та намагаються адаптувати роботу до нинішніх умов. За словами Нила Неміровченка, в компанії «ТАС Агро» розглядали можливість експорту кукурудзи через порти на Дунаї (Рені, Ізмаїл). Але руйнування залізничного мосту через Дністровський лиман внаслідок ракетного обстрілу ворогом, а також загострення ситуації в Придністров’ї спонукало агрохолдинг призупинити роботу за цим маршрутом.
«ТАС Агро» співпрацює з «Укрзалізницею», але однією з основних проблем є те, що європейська інфраструктура не готова до такого обсягу вантажів: не вистачає локомотивів, вагонів і портових терміналів. Відтак, пропускна здатність залізниці обмежена.
Нил Неміровченко, в.о. генерального директора компанії «ТАС Агро»
«Війна — це форс-мажор, до якого ніхто не був готовий. Тож зараз говорити про інвестиції не доводиться. Завдання бізнесу — вижити, переформатувати процеси так, щоб максимально зберегти потужності виробництва та робочі місця. Аграрії тримають дуже важливий фронт — продовольчий. Усі ми спільно з нашими колегами обов’язково маємо зібрати хороший урожай та забезпечити продовольчу безпеку України»
Нил Неміровченко впевнений, що після нашої перемоги інвестувати в український агросектор буде багато бажаючих, адже останні події показали, наскільки важлива роль України у забезпеченні продовольством усього світу. Тож, на його думку, в Україні обов’язково будуть реалізовуватися різні інвестиційні проєкти, зокрема, спільно із західним капіталом.
«Кожна українська аграрна компанія вибудовує для себе власну стратегію розвитку. Останніми роками спостерігалася тенденція до збільшення інвестицій у виробництва із переробки сировини. Після нашої перемоги у цій війні, думаю, така тенденція продовжиться. Особливим стимулом може стати доступ до західних дешевих кредитів», — впевнений Нил Неміровченко.
«ТАС Агро» є багатогалузевим холдингом і має доволі широкий вибір варіантів щодо поглиблення виробництва та виготовлення готової продукції. Але стратегічні рішення щодо входу в переробну галузь у компанії будуть ухвалювати після перемоги.
Так само в «Нібулон» зазначають, що під час воєнного стану компанія не буде заходити в переробку, хоча на майбутнє такий варіант не відкидають.
Михайло Різак, заступник генерального директора із взаємодії з органами влади компанії «Нібулон»
«Переробка передбачає будівництво промислових потужностей та об’єктів нерухомості, налагодження і формування технічних регламентів роботи з обладнанням. Інше питання — локаційно наші елеватори знаходяться біля річки, тобто це прибережна захисна смуга. Якщо це за містом — то це сільськогосподарські землі, тобто потрібно змінити цільове призначення землі, а ця процедура вимагає розробки проєктної документації. Для цього потрібно, щоб працював земельний державний кадастр, висновок повинен бути інтегрований в ДЗК, а на сьогоднішній день це не працює. Коли з’явиться технічна можливість реалізації, тоді будемо розглядати це питання»
В компанії «Епіцентр Агро» вже чотири роки думають над перспективою переробки кукурудзи, але керівник служби зберігання зерна «Епіцентр Агро» Сергій Нижник зазначає: «Не проблема збудувати завод, переробити, але ж знову постане логістичне питання вивезення продукції».
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
