Їхня суть доволі проста — у разі перевищення українським експортом певних максимальних обсягів, зафіксованих за попередні роки, та за умови підтвердження факту збитків європейських виробників внаслідок зростання (таке підтвердження має бути встановлене в межах розслідування) Європейська комісія має право запровадити тарифні квоти з метою вирівнювання умов на ринку.
Небажане тріо: чи стануть цукор, м’ясо птиці та яйця експортною пасткою для України
06 лютого 2024, 05:40 7790
Європейська комісія запропонувала ще на рік продовжити призупинення імпортних квот і мит для українського експорту до ЄС, але із запобіжниками для агропродукції.
На захисних заходах наполягали кілька країн єврозони, фермери котрих тиснули на рішення ЄК тривалими протестами.
Як зазначає керівник європейського офісу асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Назар Бобицький, надалі боротьба розгортатиметься навколо параметрів застосування таких захисних заходів.
Назар Бобицький, керівник європейського офісу УКАБ
УКАБ підтримує позицію української офіційної сторони, що односторонні квоти і тарифи — не вихід із ситуації. Повернути баланс на ринку можуть лише обидві сторони — Україна та ЄС, діючи узгоджено і регулюючи торговельні потоки.
Україна вже перевірила подібний підхід у вигляді експортного ліцензування у діалозі з Румунією та Болгарією. Розпочався також обмін листами на технічному рівні щодо експортних ліцензій між Україною та Польщею.
Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України
Ліцензування означає, що експортер подає заявку до Мінекономіки, вона передається Мінагрополітики, і Мінагрополітики отримує погодження від, наприклад, Польщі. Після погодження видається ліцензія. Це означає, що просто прослідковується, які обсяги експорту і хто є контрагентами, але тут не йдеться про квоту.
Водночас заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук вважає, що ліцензування є нормальним робочим інструментом, зокрема з тими країнами, які є самодостатніми в аграрному напрямі.
Денис Марчук, заступник голови ВАР
Регіональних обмежень нам не уникнути, зокрема і в межах географічно близьких до України країн єврозони. Ліцензування може стати певним компромісом і дозволити використовувати такі країни як транзит для української агропродукції.
Захисні заходи — це правомірний засіб відновлення рівноваги на ринку, який допускається в СОТ, додає Назар Бобицький.
Однак, за його словами, такі заходи повинні запроваджуватися на чітких прозорих підставах попереднього захисного розслідування, чітко фіксувати факт шкоди для європейських виробників і, що найголовніше, причинно-наслідковий зв'язок між імпортом і такою шкодою, який має бути пропорційним до виявленої шкоди.
Назар Бобицький, керівник європейського офісу УКАБ
У протилежному випадку — це дискримінаційні заходи, які суперечать принципам СОТ, поборником яких виступає Європейський Союз. До того ж вони створюють надзвичайно шкідливе тло для очікуваних передвступних переговорів України та ЄС у частині агросектору.
Маркером уже стала швидка реакція на зловживання. «Екстрене гальмування» з метою стабілізації імпорту на рівні середніх обсягів 2022-2023 років сьогодні обговорюється для трьох видів продукції — м’яса птиці, яєць і цукру.
У ГС «Всеукраїнський аграрний форум» закликали європейську сторону не керуватися сухими статистичними цифрами щодо постачань вищезазначених груп товарів, адже частка українського імпорту в загальній структурі споживання країн єврозони складає незначний відсоток: цукор — 2,5%, м’ясо птиці — 1,8%, яйця — 0,88%.
Марія Дідух, директор Всеукраїнського аграрного форуму
Ринок ЄС відчуває дефіцит вищезазначених груп товарів. Значна частка імпорту припадає на Бразилію, і якщо заборонять українську продукцію, це не означатиме, що країни єврозони більше вироблятимуть, це означатиме, що збільшиться частка імпорту з Бразилії. А від цього програє європейський споживач, адже логістичні затрати зростають, а відтак підвищуватимуться ціни і на харчові продукти.
За словами експертки, обсяги українського імпорту цукру та м’яса птиці дійсно зросли, але варто зважати на той факт, що з початку повномасштабного вторгнення до країн ЄС виїхало понад 7 млн українців, споживацькі вподобання яких спонукали до збільшення імпорту того ж м’яса птиці. З початком повномасштабної війни внутрішній ринок м’яса птиці в ЄС зріс на 155 тис. т, а весь експорт з України до ЄС за цей період склав лише 138 тис. т.
Водночас виконавчий директор асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко зазначає, що достеменно невідомо, який саме обсяг продукції буде вважатись середнім значенням за 2022/2023 роки, оскільки все залежить від бази обчислення, яку Європейська комісія використає для проведення розрахунків.
За його словами, проєкт рішення передбачає можливість запровадження додаткових тарифних квот, що погоджені в межах Повної та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС для м’яса птиці та яєць у випадку, якщо з 1 січня 2024 року обсяги їх імпорту з України перевищать середнє арифметичне обсягів імпорту за 2022-2023 роки.
Сергій Карпенко, виконавчий директор Союзу птахівників України
З 1 січня 2025 року до запровадження в дію нового регламенту про торгівлю з Україною (попередньо, червень 2025 року) за подальшого перевищення імпорту пропонується й надалі застосовувати тарифні квоти в межах ПВЗВТ між Україною та ЄС або квоти в розмірі 5/12 середнього арифметичного імпорту за 2022-2023 роки залежно від того, що більше.
З метою відкритого діалогу щодо нагальних питань агроторгівлі, аргументуючи обсяги певних видів товарів із подальшими напрацюваннями пропозицій та рішень, провідні громадські аграрні асоціації України звернулися до COPA COGECA. За словами Марії Дідух, зворотній зв'язок українська сторона отримала, і у березні, ймовірно, відбудеться перша зустріч.
Марія Дідух, директор Всеукраїнського аграрного форуму
Не можна керуватися сухою статистикою, яка показує різке зростання. Але збільшення частки імпорту української агропродукції, навпаки, наситило ринок країн єврозони і стримало ціни на певні види харчових продуктів, адже зростання було б набагато більшим.
Українські агровиробники сподіваються на продуктивний діалог, адже обмеження експорту додадуть ще більше проблем. Зокрема, комерційний директор «Астарта-Київ» В'ячеслав Чук пояснює, що цього року було вироблено понад 1,8 млн т цукру, а Україна споживає близько 1 млн т, тож з обмеженням у 350 тис. т експорту до ЄС виникає потреба ще 500 тис. т кудись вивезти.
В'ячеслав Чук, комерційний директор «Астарта-Київ»
Це завдання не лише для нас як системної компанії, яка працює в цьому бізнесі вже понад 30 років, але й для інших гравців ринку. Експорт цукру можливий не лише на європейський ринок, а й до країн Середземномор’я та Африки.
Водночас заступник міністра економіки — торговельний представник України Тарас Качка висловив думку, що у 2024 році немає підстав вважати, що український експорт аграрної продукції до ЄС збільшуватиметься — навпаки, він десь навіть скорочуватиметься з можливими поодинокими винятками.
Тарас Качка, заступник міністра економіки — торговельний представник України
Ми свій потенціал, якого бояться (окремі країни ЄС. — Ред.), розкрили, тому не буде далі підстав говорити, що ми ще стрибнемо (у збільшенні експорту. — Ред.), як 2022 року загалом та 2023 року частково за деякими товарами. Торгівля більш-менш стабілізована, і це дає змогу сказати, що ми десь на якомусь уже гармонійному рівні.
Замість висновку — низка цікавих цифр, які промовляють самі за себе, у статистиці Європейської комісії агроторгівлі ЄС за 10 місяців 2023 року:
1. Обсяги агроімпорту з України в цілому за цей період суттєво скоротилися і станом на листопад 2023 року не перевищували більш ніж 1% показника імпорту 2021 року.
2. За окремими статтями імпорту в ЄС зафіксували суттєве зростання порівняно з 2022 роком, а саме зернових — +39% (на 1,2 млрд євро), цукру — +652% (254 млн євро), курятини — +50% (148 млн євро), при падінні імпорту білкових і олійних культур на 29% (762 млн євро) та рослинних олій — на 29% (688 млн євро).
3. Водночас 2023 року Україна посіла третє місце за темпами зростання європейського аграрного експорту, який збільшився на 19% (447 млн євро) і досяг 2,8 млрд євро. Це найвищий показник за останні 4 роки. Природно, що сальдо торгівлі агротоварами впевнено залишається на користь ЄС. Варто відмітити, що найбільше зростали обсяги європейського експорту борошна та хлібобулочних виробів, молочних і м'ясних виробів. Як відомо, саме ці сектори є традиційними покупцями українських зернових.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua
