Торік Україна стала дев’ятим найбільшим у світі експортером крохмалю, продавши на іноземні ринки більше 10 тис. т продукції. Лідерство з вирощування картоплі впевнено тримають три області — Вінницька, Житомирська та Львівська, які сукупно мають 23% від усіх засаджених картоплею посівних площ.
За маркетинговий рік, що минає, Україна виробить близько 6,3 млн т соняшникової олії, а експорт сягатиме 6,2 млн т, що є рекордними даними. Такі показники перевищать довоєнні результати й дозволять отримати сумарну виручку у розмірі $6,5 млрд.
Озимий ріпак в Україні тримає свою позицію. Хоч аграрії й переглядають сівозміну, але продовжують вирощувати цю культуру. За прогнозами аналітиків, обсяг зібраного врожаю озимого ріпаку в сезоні-2024 може незначно поступитися минулорічному показнику.
У сучасному світі, де наслідки зміни клімату та важливість здоров’я ґрунту стають все більш очевидними, концепція ґрунтових вуглецевих сертифікатів набула популярності. Але що таке ґрунтові вуглецеві сертифікати, і як господарства можуть їх отримувати та використовувати?
Аграрний бізнес тримається здебільшого на ентузіазмі сільгоспвиробників і працівників компаній, які попри всі труднощі й виклики продовжують засівати поля та збирати врожай. І малим фермерам, і великим агрохолдингам за нинішніх обставин працювати складно. Як виявилося, вони мають спільні проблеми.
Збільшення площ під лохиною та власний фруктовий сад — це те, до чого йде подружжя Наталії та Андрія Янцевичів із Березного, що на Рівненщині. Їхня мрія вже почала реалізовуватися — є рішення від громади про виділення землі. Та поки триває війна, реєстри не працюють, відповідно, питання про розширення поставлене на паузу.
Реалізацію проєкту забезпечення поливом ділянки площею 300 га в Київській області можна вважати яскравим прикладом незламності українського бізнесу. Адже дві компанії, які працювали над ним, — вихідці зі східних областей. Вони значно постраждали від російської агресії та частково втратили свої виробничі потужності.
Аномальна спека, втрати врожаю, часті знеструмлення, низькі світові ціни — виклики, з якими аграріям доводиться цьогоріч працювати на додаток до воєнних реалій. Ще одним випробуванням стає дорога логістика як результат штучного ажіотажу на аукціонах на користування вагонами-зерновозами.
Аномальна спека в Україні триває вже понад два тижні, і найближчими днями різкого зниження температури не очікується. На більшості території не прогнозується також і опадів. Сільгоспвиробникам така ситуація загрожує серйозними втратами врожаю, а також суттєвим зниженням якості насіння. Особливо критично це для пізніх зернових та олійних: кукурудзи, соняшника та сої.
Зміна клімату стає все відчутнішою для українських аграріїв. Цьогорічна аномальна спека змусила вчергове замислитися агровиробників над вдосконаленням технологій виробництва: зміною обробітку ґрунту, селекцією насіння, використанням зрошення, бо інакше виростити врожай стає все складніше.
В Україні протягом трьох років функціонування ринку землі продано понад 0,5 млн. га, а це — 1,4% від від всіх сільськогосподарських земель в обігу. Середня ціна склала $1,5 тис/га. Вартість землі в доларах за три роки майже не змінилася, що пояснюється девальвацією гривні.
Підприємство «Трансвіт» побудувало в Україні десятки елеваторних комплексів, адже тривалий час така діяльність була основною для компанії. Новий об'єкт як будівельна компанія виконали для власних потреб — елеватор загальною потужністю одночасного зберігання зерна 75 тис. т. Після цього у ПП «Трансвіт» розпочався новий виток історії — у зерновому бізнесі.
Проєкт OK HONEY для Олени Коваленко був мрією, яку вона довго не наважувалась втілити, і саме війна спонукала її не чекати далі. Складнощів на цьому шляху було не мало, починаючи від придбання тари і закінчуючи відсутністю електроенергії.
Інтеграція українського сільського господарства до єдиного ринку ЄС включає не лише виклики, а і можливості. За умови ретельної підготовки та підтримки з боку ЄС, український агропродовольчий сектор може стати цінним активом та сприяти продовольчій безпеці в Європі.
В Україні вже третій тиждень тримається аномально спекотна погода. Рекордні температури впливають на об’єми виробництва овочів та зелені, на їхню кількість, якість та продуктивність збору врожаю. При цьому не не можна виділити певний регіон, де сьогодні прохолодніше, ситуація критична наразі по всій Україні.
Цьогорічний сезон для аграріїв буде соєвим, як прогнозують експерти та аналітики. Україна 2024 року може експортувати рекордну кількість сої — 3,5 млн т.
Україна жнивує. Збір ранньої групи зернових розпочали майже по всій країні. Погода сприяє дозріванню культур, тому аграрії планують закінчити обмолот у короткі строки.
Аномальна спека призводить до стерилізації пилку пізніх культур. За прогнозами Гідрометцентру, суттєвих опадів до 20 липня не передбачається. Можливо, будуть короткочасні дощі у Львівській, Волинській, Сумській областях і на півночі Черкащини. Проте і вони не покращать ситуацію.
Сьогодні Україною шириться тренд будівництва біоетанольних потужностей. Завдяки цьому виробництву можна реалізувати відразу три напрями: переробляти зерно чи відходи агровиробництва, отримувати дешеве пальне та корми для тваринництва.
Експерти підтверджують зростання площ під нішевими культурами: горохом, нутом, гречкою, просом, амарантом, баштанними. Під час вирощування нетрадиційних культур найскладнішим завданням є пошук ринку збуту, а зростання пропозиції може негативно вплинути на ціну.