Україна та Польща розроблять нові правила транзиту сільськогосподарських культур протягом поточного тижня.
Причал для перевантаження та зберігання зернових, генеральних та навалювальних вантажів збудують в Ізмаїльському районі Одеської області.
Частка альтернативних шляхів експорту (автотранспортом, залізницею та малими портами Дунайського регіону) продовжує поступово знижуватись і тепер складає близько 20% проти 27-28% на початку року.
Туреччина і росія досягли домовленості про необхідність усунення перешкод для експорту російських добрив і зерна, а також продовження «зернової угоди».
Українське збіжжя перевозитимуть через Польщу в треті країни без розвантаження на території РП.
До кінця 2022/23 МР (квітень-червень 2023 р.) за оптимістичним сценарієм роботи зернового коридору можливо вивезти ще 15,6 млн т зернових. З них зерновим коридором — орієнтовано 10 млн т, альтернативними шляхами — 5,6 млн т.
Ціни на зернові культури у Польщі не надто відрізняються від ринку Європи, тому об'єктивних причин для протестів фермерів через дешеве українське зерно немає.
Україна не розглядає ринки Польщі чи Румунії для себе в якості ринків збуту зерна, тому протести фермерів цих країн сталися через певне непорозуміння.
Україні до початку нового сезону необхідно експортувати запаси зернових та олійних культур урожаю 2022 року.
Україна у межах дії «зернової угоди» в березні 2023 року відправила до Китаю рекордну кількість суден — 25, на борту яких було 1,2 млн т продовольства.
Українські експортери за 35-й тиждень роботи зернового коридору (27 березня − 2 квітня) відправили з портів Одеської області 852,4 тис. т агропромислової продукції, що на 6% більше відвантажень цим каналом тиждень тому.
Міністр сільського господарства Польщі Генрик Ковальчик оголосив, що залишає посаду на тлі масових протестів фермерів у зв'язку з постачанням зерна з України.
Попит на мінеральні добрива після продовження «зернової угоди» зріс приблизно на 15-17%.
Румунські фермери планують 7 квітня заблокувати пункт пропуску «Ісакча» на знак протесту проти постачань зерна з України.
Брокерська компанія Spike Brokers працювала до війни більше в напрямку українських морських портів, але в березні 2022 року ринок вимагав переорієнтації в інші напрямки та пошук нових ринків збуту агропродукції. Нові виклики повністю змінили географію роботи компанії і змусили переключитися більше на експорт до Європи.
Логістика «з’їдає» значну частину прибутків аграріїв. Її рівень у ціні реалізації збіжжя зріс до 40% з довоєнних 15%. Від часу роботи зернового коридору ситуація дещо покращилася, але питання лишається критичним.
Україні варто розпочинати діалог з країнами Східної Європи щодо постачань зернових культур до ЄС.
Додатковий прикордонний перехід між Україною та Молдовою — «Березине – Басарабяска» (Серпневе-1 − Басарабяска) почав функціонувати з 25 березня 2023 року.
Україна у березні 2023 року зерновим коридором відправила 3,8 млн т агропродукції, що на 500 тис. т більше, аніж у лютому.
Прем’єр-міністри Польщі, Болгарії, Румунії, Словаччини та Угорщини звернулися до офіційного Брюсселя з проханням обмежити кількість українського продовольства, що надходить до Європейського Союзу.