Майбутнє розширення Європейського Союзу не ослабить, а підвищить конкурентні переваги та посилить внутрішній єдиний ринок самого ЄС. У цьому контексті аграрна потужність України є не викликом для Спільної сільськогосподарської політики ЄС, а інвестицією у його міжнародну конкурентоспроможність.
Вступ України до ЄС потребуватиме значних капіталовкладень для повноцінної інтеграції українського аграрного сектору в європейський ринок, аби відповідати всім його правилам та вимогам.
Україна та Угорщина розглядають можливість відкриттяи спільного аграрно-індустріального хабу на кордоні для переробки, перевалки і фасування продукції з України, яка йде на експорт.
Верховна Рада ухвалила рамковий кліматичний закон, який встановлює стратегію досягнення Україною кліматичної нейтральності. Документ у другому читанні та в цілому був підтриманий 284 народними депутатами.
Дотримання принципів Європейського зеленого курсу є одним із обов’язкових напрямів у процесі євроінтеграції. Екологічна трансформація, яка впроваджується ЄС для досягнення кліматичної нейтральності, напряму стосується сільського господарства.
Один із основних пріоритетів європейського сільського господарства — благополуччя тварин. Для України важливо починати застосовувати у виробництві відповідні європейські практики.
На третьому році повномасштабної війни український аграрний сектор продовжує свій шлях до європейської інтеграції. Цей рік став періодом важливих законодавчих змін, спрямованих на гармонізацію з нормами ЄС. Водночас аграрії стикаються з новими викликами — від логістичних проблем до нестабільності на європейських ринках.
Провідні європейські молочні асоціації висловилися на підтримку продовження вільної торгівлі на євроінтеграціїному шляху українського молочного сектору.
Процес євроінтеграції важливий для українського аграрного сектору, і Україна активно працює над адаптацією до вимог ЄС.
Європейський Союз нещодавно підтримав Міністерство аграрної політики та продовольства України у розробці першої стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій до 2030 року.
Україна входить у переговори про вступ до ЄС без права на заперечення їхніх вимог.
Європейський Союз офіційно відкрив перемовини з Україною у червні 2024 року, що дозволило ЄС розпочати перші так звані скринінгові зустрічі у липні 2024 року. Скринінгові зустрічі за трьома розділами, які стосуються сільського господарства та розвитку сільських територій, відбудуться у вересні 2025 року.
Представники України, Єврокомісії, Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії та Болгарії обговорили стан торгівлі в регіоні в межах 14-го засідання Спільної координаційної платформи з питань експорту і транзиту української аграрної продукції у Брюсселі.
В Україні необхідно розвивати глибоку переробку та виробництво молочної продукції з доданою вартістю.
Аграрному бізнесу потрібно розробляти стратегії не на рік, а на подальші 10 років.
Перехід українського агросектору на нові стандарти ЄС повинен бути поступовим.
Повідомлення про забруднення річки Сейм на Cумщині неподалік від кордону з росією почали з’являтися ще у середині серпня. Зокрема, серед вірогідних версій — скидання нечистот з відстійників цукрового заводу в російському місті Тьоткіно, що на Курщині.
З 1 січня по 6 червня 2025 року будуть доступні нові обсяги квот, які вже були визначені Єврокомісією. Уже ведуться перемовини з українською стороною із залученням європейських стейкхолдерів із метою досягнення лібералізації, яка буде більш передбачуваною для всіх сторін.
Органічне землеробство має найменше конфронтацій з європейським законодавством. 70% євроінтеграційних змін України стосуються саме агросектору. Водночас органічні виробники найбільше готові до цього.
Вступ до ЄС потребуватиме від України додаткових інвестицій, модернізації виробництв, зміни технологій і дуже багато навчання. Навчатися необхідно для того, щоб використовувати фонди, які будуть доступні від Європейського Союзу, тому потрібно буде приділити час та залучати ресурси.