Війна посилює кадровий агроголод: які кроки на часі

І хоча багато компаній бронюють своїх працівників, ситуація все одно складна, додає керуючий партнер Cornerstone International Group — Київ/Executive Search Company Анна Нестерчук. На її переконання, надалі в процесі перебудови ринку праці однією з найважливіших тем і векторів руху буде адаптація тих, хто повернувся з фронту, і допомога їм у поверненні до мирного трудового життя.

Цим уже займаються компанії, але такі програми, додають експерти, повинні підтримуватись і на державному рівні.

Те, що мобілізація — нині найвагоміша з причин браку кадрів, підтверджує HR-бізнес-партнер напряму агро компанії «Астарта» Світлана Карабаджак. За її словами, це не означає, що всіх наявних працівників мобілізували. Всі спеціальності, які відповідно до чинного законодавства підлягають бронюванню, у «Астарті» заброньовані.

Усі підприємства аграрної компанії ІМК також відчувають брак кадрів на сьогодні, особливо це стосується робочих спеціальностей — трактористів-механізаторів, водіїв різних категорій, слюсарів, електриків тощо, зазначає заступник генерального директора ІМК з питань персоналу Анастасія Сень.

Суттєво відчули відтік персоналу через мобілізацію і в Cygnet, адже 73% співробітників на виробництві — чоловіки, переважна більшість яких призовного віку.

Компанія забронювала співробітників, критичних для виробництва, а мобілізованим колегам продовжила зберігати середній заробіток, аби підтримати їх та їхні сімʼї. Зараз у Cygnet готуються до початку сезону виробництва цукру, тож традиційно найматимуть виробничий сезонний персонал на завод. А за мірою відкриття вакансій для залучення працівників робітничих спеціальностей співпрацюють із місцевими технікумами, коледжами.

Тісно співпрацюють із провідними аграрними закладами освіти України та впроваджують дуальну освіту, щоб допомогти молодим спеціалістам отримати якісну вищу освіту із сучасною практичною базою і в «Астарті».

Світлана Карабаджак зазначає, що молодь все менше перспектив вбачає у навчанні, наприклад, на ветеринарних лікарів. Саме за цією спеціальністю у компанії мають найкритичніші проблеми — фахівців не вистачає, а якщо знаходять, то розуміють, що спеціалістам бракує знань. Тут працюють над вирішенням цього питання, вирощуючи власні кадри, — навчають, розвивають, здійснюють ротації між підприємствами, готують наставників, щодня підвищуючи рівень фахівців.

«Відкриті двері» для молодих спеціалістів мають і в ІМК. Тут для студентів, що навчаються за аграрними спеціальностями, створюють оплачувані програми стажування із забезпеченням житлом та офіційним працевлаштуванням. Таким чином, молоді спеціалісти мають змогу отримати досвід і загальне розуміння усіх процесів, каже Анастасія Сень, додаючи, що компанія також лояльно ставиться до поєднання навчання та роботи. Мотивує молодь іти в агро ще за крок до працевлаштування команда «Агрокебети».

Керівник проєкту Анатолій Циркун розповідає, що на магістратурі молодь знаходить коло однодумців і таких же заряджених майбутніх спеціалістів.

За його словами, молодь потрібно знайомити з перевагами агро чим раніше, тим краще, і тоді вони самі обиратимуть його. Не останній пункт під час вибору посідає фінансове питання.

Анатолій Циркун додає, що студенти проєкту «Агрокебети» отримують заробітну плату ще в період практики: є такі історії, що за пів року практики студенти повністю покривали навчання в магістратурі за рахунок тої зарплатні, яку запропонували їм компанії, ментори.

За даними аналітиків пошукової системи Work.ua, середня заробітна плата в Україні наразі становить 16 тис. грн, а найвища середня зарплатня коливається у межах від 25 000 до 52 500 грн.

Водночас компанія Agrohub спільно із сайтом Work.ua провели дослідження серед 14 агрохолдингів, під час якого з’ясувалося, що 12 із них не зменшуватимуть заробітну плату своїм співробітникам, а, навпаки, планують її збільшення вже цього року. В середньому очікується підвищення на 15-25%.

У ІМК додають, що компанія протягом війни двічі підвищила заробітну плату всім співробітникам: у листопаді 2022 року — на 10-20% та у липні 2023 року — на 20%.

У «Астарті», виходячи з міжнародних досліджень, враховують факт, що лише 10% співробітників працюють стабільно, тобто вони ефективні, вмотивовані та орієнтовані на результат. Решта ж – потребують додаткових умов, стимулів та заохочень.

Тим часом у Державній службі зайнятості назвали агронапрями, роботу в яких шукають через центри зайнятості. Це – трактористи, фахівці з комплексного обслуговування сільгоспвиробництва, працівники фермерського господарства та фахівці з лісокультурних робіт. Також шукають роботу доярі, виноградарі, оператори лінії з виробництва харчової продукції, птахівники та агрономи. Зокрема, на 9,2 тис. безробітних з числа колишніх працівників сільського, лісового та рибного господарств число вакансій налічує 2,3 тисячі.

Ринок праці буде перебудовуватись, додає Анна Нестерчук. За її словами, як будь-який інший живий організм, ринок підлаштовуватиметься під нові реалії і нових сильних гравців-компаній роботодавців і їх потреби.

Яків Акулов з «Делойт» також прогнозує, що ринок праці, як і галузева специфіка, будуть змінюватись. За його словами, розвиток та перенавчання — те, що буде важливо для кожного українця, зокрема для ветеранів та тих, хто буде повертатись. Цим вже займаються компанії, але такі програми повинні підтримуватись і на державному рівні.

У цілому, у «Делойт» виокремили ті  стимулюючі фактори, які сприятимуть поверненню працездатного населення в Україну.

Алла Стрижеус, AgroPortal.ua