Фріпси та пастила. Початкові вкладення в бізнес — 20 тис. грн

18 вересня 2022, 07:00 6405

Люди йдуть на людей. Усвідомлення цього факту дало поштовх виховательці з Полтавщини Мирославі Сапченко розпочати свою справу та фермерський блог в Instagram.

Під час карантину вона опанувала нову для себе професію — пастильє. Продажі пішли відразу, адже підписники Мирослави були з нею від старту її навчання.

Я вчилася готувати пастилу по відео з YouTube, паралельно — знімала цей процес у сторіс. Мені дуже допомогли мої підписники — дівчата, які давно роблять такі натуральні смаколики, вони вказували мені на помилки. Instagram-пільнота разом зі мною пройшла мій шлях освоєння нової професії. Гадаю, саме це і викликає в них довіру до мене і мого продукту.

Сировини для пастили та фріпсів у Мирослави Сапченко вдосталь — в її розпорядженні старий батьківський сад. Сушарка теж була, хоч і стара, але потужна. Коли почалися масові замовлення, докупила ще одну — «Волтера 1000».

«Наперед багато пастили не роблю: прийняла замовлення, зробила і відразу віддала. В середньому на виконання одного замовлення в мене йде дві доби. Найбільше моїм споживачам подобається бананова та вишнева пастила. Але зазвичай у моєму асортименті пастила із сезонних ягід і фруктів», — зазначає жінка.

Для того, щоб і зимою готувати пастилу, Мирослава Сапченко робить заготовки пюре та морозить його.

Лише за 2 місяці роботи пастильє відбила всі вкладені у справу кошти, це при тому, що вартість її смаколиків нижча, ніж у колег — 75 грн за 100 г. У свій солодкий бізнес Мирослава вклала близько 20 тис. грн.

«Виробництво пастили може бути як основний дохід. Але оскільки я поєдную цю справу із роботою в дитсадку, то витрачаю на весь процес 3-4 години на день», — зізнається полтавчанка.

Вона розповідає, що для початку освоєння цієї професії потрібно мати хороший блендер для виготовлення фруктового пюре, сушарку та морозильну камеру. А ще — кімнату з вентиляцією: якщо не будуть відкриватися вікна, то через високу вологість з’явиться пліснява.

Процес виготовлення пастили розпочинається з розрізання плодів. Наприклад, з яблук виймається серцевина, шкірка залишається. Потім вони запікаються в духовці, а коли охолонуть — збиваються з водою у блендері. Господиня наголошує, що гарячу пастилу не можна лити на лотки.

Окрім натуральних солодощів, Мирослава має свій невеличкий квітковий чат продажу.

«Я хотіла посадити багато квітів, а на все грошей не вистачало, тому вирішила шукати оптового посередника і дівчат, з якими можна поділитися квітами. А ще вирощую пряні трави — м’яту, розмарин, орегано тощо. Продаю їх у горщиках із закритою кореневою системою», — розповідає вона.

Війна, яка прийшла в Україну 24 лютого, додала до переліку справ жінки ще одну роботу — виготовлення сухого борщу для ЗСУ.

«Я починала сушити борщ у квітні, досвідом поділилася моя підписниця. У червні забрали до ЗСУ чоловіка моєї сестри, тоді й почали виготовляти їх, бо ж продукт у хлопців користується шаленим попитом. Робили це ночами, передали близько 500 порцій. Люди пропонували в якості допомоги овочі та гроші, а нам потрібні руки. Тому ми трохи скинули обороти і сьогодні повністю забезпечуємо лише одну бригаду», — зазначає Мирослава Сапченко.

Іванна Панасюк, AgroPortal.ua