Бджільництво: розвиток галузі через удосконалення технологій виробництва продуктів

17 серпня 2024, 07:15 3844
Роман Двикалюк

Станом на сьогодні в Україні офіційно зареєстровано 56 965 пасічницьких господарств, які утримують 2 702 499 бджолиних сімей. Оскільки реєстрація є добровільною, то фактична кількість значно більша.

Відповідно до даних Реєстру пасік в Україні, у 8% пасічницьких господарств утримується до 10 бджолиних сімей, у 39% — до 30 сімей, у 24% — до 50, у 20% — до 100, у 7% — до 200, і лише 2% господарств мають більше 200 сімей

Пасічницькі господарства, що утримують від 100 бджолиних сімей, можна віднести до промислових пасік, які в Україні складають 29% від загальної кількості зареєстрованих господарств.

Основним продуктом, який виробляється на пасіках України, є мед. Проте пасічники завжди скаржаться на його низьку ринкову оптову вартість. Для підвищення рентабельності пасічницьких господарств необхідно диверсифікувати виробництво, звертаючи увагу на технології отримання таких продуктів, як бджолине обніжжя, перга, прополіс, бджолине маточне молочко, віск тощо, а також їх оптову та роздрібну реалізацію.

Продукт, який може покращити рентабельність бджільництва

З огляду на те, що мої наукові інтереси пов’язані з дослідженням процесу та обладнання для виробництва прополісу, я, звичайно, назвав би прополіс. Прополіс — це клейка смолиста речовина, зібрана бджолами з бруньок, листя, стебел диких рослин і перероблена ними. Він має бактерицидні властивості та використовується для заклеювання щілин у вулику, полірування стінок воскових комірок і бальзамування трупів нажалених ворогів (мишей, плазунів тощо).

Прополіс є одним із основних продуктів бджільництва в апітерапії, що активно розвивається як в Україні, так і у світі. Крім цього, використовується в харчових технологіях. Наприклад, його можна додавати безпосередньо в харчові матриці у вигляді екстракту, наносити на поверхню продуктів у вигляді біоактивної плівки або їстівного покриття, а також включати до складу харчових біопаковань. 

Використання прополісу в харчовій промисловості потребує його попередньої обробки через специфічні органолептичні властивості. Екстракція є ключовим етапом для отримання біоактивних компонентів прополісу. Також прополіс застосовується у фармацевтиці, ветеринарії, косметології та багатьох інших галузях.

Що впливає на показники якості прополісу?

Наразі в Україні вимоги до якості прополісу регламентовані ДСТУ 4662:2006 «Прополіс (бджолиний клей). Технічні умови». Цей нормативний документ є застарілим і потребує оновлення. 

Водночас у листопаді 2023 року був опублікований міжнародний стандарт ISO 24381:2023 «Прополіс бджолиний — Технічні умови». Перший проєкт цього стандарту був затверджений ще 2019 року, і з того часу тривала робота над ним Міжнародною організацією зі стандартизації (Женева, Швейцарія). З огляду на курс України на інтеграцію до ЄС та наявність відповідних угод, ймовірно, що цей стандарт буде імплементований методом підтвердження. Метод підтвердження дозволяє державі швидко впроваджувати міжнародні стандарти з мінімальними адаптаціями або без них. Це спрощує процес стандартизації і сприяє швидшому введенню міжнародних норм у національну практику.

Належна пасічницька практика є важливим аспектом, коли йдеться про якість. Основними джерелами прополісу в Україні є тополя, береза та вільха. Важливо, щоб у зоні льоту бджіл були присутні джерела прополісу, про що пасічник має дбати в першу чергу. Наприклад, у нас тополі висаджували вздовж сільськогосподарських угідь або доріг. Розміщення джерел у техногенно забруднених місцях значно впливає на якість прополісу через його контамінацію агрохімікатами під час обробки угідь та інтенсивне використання доріг.

Використання ветеринарних препаратів невідомого походження і порушення дозувань також є чинником, що впливає на якість прополісу. На ринку ветеринарних препаратів, зокрема у бджільництві, потрібно навести порядок.

Збір прополісу також має велике значення. У більшості випадків пасічники збирають прополіс, очищуючи елементи бджолиного гнізда, і формують його вручну в кульки або циліндри. Це застаріла технологія, яка порушує санітарно-гігієнічні умови виробництва і погіршує якість продукту.

1982 року А. Садовников запропонував технологію отримання прополісу шляхом очищення полотнин (холстиків). Сьогодні ця технологія не використовується, а відповідне обладнання не виробляється.

Пасічники повинні бути готовими до впровадження нових стандартів і вимог до продукції бджільництва

Не слід чекати, коли держава впровадить нові стандарти і встановить терміни. Варто завчасно готуватись, особливо якщо ми хочемо постачати продукцію за кордон і конкурувати зі світовими виробниками.

З нашого боку ми також докладаємо зусиль, щоб пасічники були забезпечені належними засобами і пристроями для збору прополісу. Галузь має значну кількість господарств, які можна назвати промисловими, і вони повинні бути забезпечені належними засобами виробництва.

Результатом тривалих досліджень і випробувань на базі Факультету харчових технологій та управління якістю продукції АПК у НУБіП України стало те, що 6 серпня 2024 року ми презентували в ТОВ «Київоблбджолопром» (м. Боярка, вул. Кібенка, 78) пристрій для очищення еластичних сіток для збору прополісу. Пасічники можуть безкоштовно очистити свої сітки і випробувати пристрій.

Важливо, щоб Україна була не тільки в першій п’ятірці виробників і постачальників якісного меду, а й могла конкурувати з іншими продуктами бджільництва, зокрема прополісом. Так, ще багато потрібно зробити, щоб довести, що ми можемо виробляти цей продукт якісним і у належних обсягах.

Зараз ринок забезпечений належними засобами для збору прополісу, зокрема еластичними сітками, які допущені до контакту з харчовими продуктами. Тепер пасічники мають і обладнання для їх очищення, що, безперечно, вплине на економічну ефективність. Крім цього, не слід забувати, що важливим складником є дотримання гігієнічних вимог виробництва. Через війну в нас частково відкладено зміни до чинного закону про бджільництво, що є перешкодою для прийняття відповідних підзаконних нормативно-правових актів. Водночас Мінагрополітики докладає зусиль для оновлення та приведення нормативної бази бджільництва у відповідність до норм ЄС, за що їм слід віддати належне.

Основні показники щодо характеристик відповідності прополісу вимогам якості

Стандартизовано три типи прополісу: коричневий, зелений і червоний. Це зумовлено тим, що дані типи більш досліджені порівняно з іншими. Перспективними є прополіси з такими джерелами походження: Araucaria spp., Betula spp., Castanea spp., Clusia spp., Cupressus spp., Eucalyptus spp., Macaranga spp., Symphonia spp.

Тополиний прополіс, який присутній в Україні, також стандартизований (коричневий). Набір стандартних вимог до його характеристик включає такі показники, як масова частка екстрактів, вміст води, зольність, фенольні сполуки, флавоноїди та інші важливі складові, що визначають якість прополісу. Кожна характеристика має мінімальні або максимальні значення, яких необхідно дотримуватись, щоб прополіс відповідав встановленим стандартам якості. Обов’язковою є наявність у зразку поліфенольних сполук, таких як апігенін, кофеїнова кислота, CAPE, p-кумарова кислота, хризин, ферулова кислота, галангін, пінобанксин і пінокембрін. Загалом у прополісі досліджено більше 800 сполук.

Світовий ринок прополісу

Пандемія COVID-19 значно підвищила попит на прополіс. Крім цього, вивела актуальність виробництва та запит на прополіс на новий, вищий рівень. Обсяг світового ринку прополісу торік оцінювався в $654,43 млн. Очікується, що 2032 року він досягне $813,71 млн. 

Перша десятка ключових гравців на світовому ринку прополісу виглядає так: Apis Flora (Бразилія), Суньята Пон Лі (Бразилія), Bee Health Limited (Велика Британія), Zhifengtang (Китай), Laprells Beehive Products, Inc. (Канада), Apiario Polenectar (Бразилія), Comvita (Нова Зеландія), Wax Green (Бразилія), Manuka Health New Zealand (Нова Зеландія), Hi-Tech Natural Product India Ltd. (Індія).

Зараз ми маємо значну кількість поранених, які потребують реабілітації та лікування, і продукти бджільництва повинні також бути залучені до цього процесу. Прополіс добре загоює рани і має антибактеріальні властивості.

Роман Двикалюк, голова правління ГС «Асоціація керованого запилення «БІСАГРО», член Центру українсько-європейського наукового співробітництва, член Міжнародної асоціації дослідження бджіл (IBRA)

Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.