Блоги

Нещодавно Верховною Радою України було зареєстровано проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо безпечності транспортних засобів» №8369 від 19.01.2023, яким вводяться адміністративна відповідальність і недопуск транспортних засобів до участі в дорожньому русі без сезонних шин.

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №9032-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо запровадження акцизного податку на води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин».

Ґрунтовий покрив України має переважно чорноземний характер — серед земель сільськогосподарського призначення частка чорноземів та близьких до них чорноземоподібних ґрунтів становить 71%. До них належать власне чорноземи — опідзолені, типові, звичайні, південні, а також близькі до них за особливостями акумуляції органічного вуглецю — лучно-чорноземні, лучні, темно-каштанові та темно-сірі опідзолені ґрунти. Частка українських чорноземів серед європейських становить 30%, світових — 9%.

Слово «кооперація» в Україні стало майже лайливим, або ж як мінімум таким, яке не викликає позитивних емоцій ані у фермерів, ані у представників державних органів влади. Це пов’язано насамперед з історичною пам’яттю і негативним досвідом примусової радянської колективізації. За роки новітньої незалежності України успішних масових прикладів кооперації в АПК ми також не мали, тому багато хто з фермерів ставиться до подібних ініціатив з певною засторогою.

З початком збройної агресії російської федерації проти України, серед іншого, стало актуальним питання володіння земельними ділянками громадянами країни-агресора та її пособників. Законодавство України встановлює певні обмеження та умови для набуття іноземними громадянами права власності на земельні ділянки.

За статистикою, гранти на розвиток власного аграрного бізнесу отримують трохи менше половини заявників. Це не означає, що більшість подає нереалістичні проєкти. На жаль, іноді причиною відмови є помилки, яких цілком можна було б уникнути.

Попри розпочату росією повномасштабну війну, аграрії України минулого року зібрали непоганий врожай — практично 54 млн зернових, що ще 10-12 років тому вважалося майже рекордним значенням.

Безпосередніми наслідками збройної агресії росії є неконтрольовані зміни геохімічного складу ґрунтів у зонах бойових дій. За природних умов вміст мікроелементів і важких металів у ґрунтах зазвичай збільшується вглиб за профілем, оскільки їх основним джерелом є саме ґрунтотворні породи.

На півдні вже розпочалась посівна компанія, і перед аграріями, як і кожен рік, а цей рік є найскладнішим з усіх попередніх, постає запитання: де взяти кошти? Це ключова і найбільша проблема посівної — брак фінансових ресурсів на подальшу господарську діяльність.

2022 рік став неабияким випробуванням для українських громадян, бізнесу і зокрема агросектору та аграріїв у зв’язку з повномасштабним вторгненням рф. Порятунок персоналу і майна, закриті порти, окупація частини території, ускладнений імпорт і експорт, проблеми з паливом і логістико, бойові дії, мобілізація — з усім цим зіткнулися сільгоспвиробники.

Сьогодні все частіше розглядають сою як прибуткову культуру. Продукція затребувана на світових ринках, і 2023 рік обіцяє бути сприятливим для сої та бобових. І традиційно виробники хочуть мати максимальний урожай і високу якість сої.

Коли ми говоримо про голод, то це не про голод в Україні (в Україні можна тільки створити штучний голод та голодомор, і ми це вже проходили). Це про нестачу базової експортної продукції для інших країн, які вже не зможуть заплатити високі ціни, і на ринку буде відчуватись реальна нестача пшениці, меншою мірою кукурудзи тощо.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, кожен рік у світі захворює на сальмонельоз більше 93 мільйонів людей, при цьому, понад 150 тисяч випадків закінчуються летальними наслідками. У 2020 році в Україні зафіксовано 16 спалахів сальмонельозу із показником захворюваності 19,26 випадків на 100 тисяч населення. Це вище ніж середній глобальний показник у 8,3 випадки на 100 тисяч населення, про який повідомляє Європейський центр профілактики та контролю захворювань (ECDC) у 2020 році.

Тяжкий 2022-й плавно переходить у, ймовірно, ще тяжчий 2023 рік. Всю складність нинішньої ситуації відчули і аграрії. Для сільгосппідприємств 2022-й став роком тотальної економії ресурсів: з одного боку висока ціна на них, а з іншого — їх дефіцит. І якщо без техніки, пального, насіннєвого матеріалу обійтися неможливо, то без добрив — щось та й виросте... Та чи буде такий врожай прибутковим? Рахуємо.

Питання розвитку села в Україні стає з кожними роком актуальнішим. Особливо нагальним воно стало в умовах широкомасштабної війни росії проти України, адже село та його жителі відіграють провідну роль у забезпеченні продовольчої безпеки країни.

Анонсована «Укрзалізницею» низка заходів із метою здешевлення перевезення зерна залізничним транспортом не усуває системних причин, які зумовили здорожчання логістики для аграріїв у 2022 році й нині загрожують державному перевізнику втратою вантажної бази.

Незважаючи на те, що повномасштабна війна створила нові виклики для аграрного сектору, вона відкрила й потенційні можливості, котрі допоможуть відбудувати потужний український агропромисловий комплекс. Один із цих напрямів — євроінтеграція. Проте для успішного входження України до Європейського Союзу необхідно виконати певні умови за всім спектром співробітництва — політичним, соціальним, фінансовим, екологічним тощо.

2023-й буде роком виживання для ресторанного бізнесу. Про ріст, масштабний розвиток нема чого і думати, принаймні до осені. За цей час зачиниться ще близько 10% закладів. Виживуть успішні та гнучкі, які вчасно змінять формат, ціни чи локацію.

Попри те, що йде війна, Україна залишається одним із найважливіших гравців на світовому ринку зерна і продовжує експортувати сільськогосподарські товари через зерновий коридор у межах Чорноморської зернової ініціативи. Втім, експортна виручка від реалізації цих товарів не завжди вчасно повертається до України.

Генетичні модифікації рослин зазвичай націлені на стійкість до окремих гербіцидів (гліфосати, дикамба тощо), стійкість до шкідників (лускокрилі тощо), стійкість до вірусів, стійкість до посухи та інших стресових явищ, поліпшення якісних характеристик продукції (вміст крохмалю, краща перетравність кормів тощо).