Блоги

Внесення ЗЗР — чи не найголовніша операція на полі, звична та необхідна, від якої нікуди не втечеш. Та чи можна наділити стару технологію новою формою — більш ефективною та сучасною?

За даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), 11% населення планети бракує їжі. Тобто кожна дев’ята людина в світі потерпає від голоду. Найбільш вразливими регіонами є Азія та Африка: в Азії голодують 520 млн людей, в Африці — 243 млн. Існує багато причин, які вплинули на різке загострення проблеми голоду у світі, але основними є воєнні конфлікти, кліматичні зміни та природні лиха, які, так чи інакше, пов’язані зі змінами клімату.

За підсумками реалізації «аграрної частини» бюджету 2017 року  більшість фермерів та аграрних асоціації цьогоріч стверджували, що державні програми працюють далеко не так успішно, як заявлено урядом, а державна підтримка не завжди доходить до тих, хто цього найбільше потребує — малих і середніх товаровиробників. Звичайно, окремі позитиви є, і їх важко не помітити, але цього поки занадто мало для кардинальних зрушень у галузі. Особливо слабко у 2017 році виглядала підтримка розвитку ВРХ, адже цей напрямок вимагає серйозних капіталовкладень та тривалого часу для налагодження господарських процесів.

Ми постійно чуємо від політиків та чиновників про сировинну спрямованість українського сільського господарства та малу частину продовольчих товарів із високою часткою доданої вартості. Цікаво, що усі це сприймають як безумовний факт. Спробуємо розібратися у цьому питанні.

Проведення реформ у земельній сфері передбачає не лише скасування мораторію чи земельну децентралізацію, а також і забезпечення належного контролю за використанням земель. Активізація перевірок інспекторів Держгеокадастру цього року свідчить про те, що контроль хочуть не лише повернути, а й посилити.

В аграрній політиці, і не тільки, турбота про малі та сімейні фермерські господарства знедавна стала модним явищем. На це є справедливий суспільний запит, а саме — як реакція на неявну політику холдингізації аграрного бізнесу впродовж останніх двадцяти років. Проте агрополітичний «маятник» ризикує опинитись в іншій крайнощі — поголовній фермеризації. Нижче наведені факти вказують на те, що Україна від таких крайнощів не виграє.

Сільське господарство, відповідно до даних FAO, здійснює 20 % викидів вуглецю(в еквіваленті — https://climatechangeconnection.org/emissions/co2-equivalents). Не так і мало!

Є документальні свідчення того, що в кінці XIX століття Україна була №1 експортером зерна у світі.  Це ще одне історичне підтвердження тому, що українці мають особливий хист до аграрної справи.  Навіть більше — ми знаємо, як бути успішними в аграрному бізнесі тоді, коли інші країни списують його з рахунків.

Визначення черговості задоволення вимог забезпеченого кредитора до майнового поручителя на стадії попереднього засідання у процедурі розпорядження майном у результаті розгляду заяви про визнання вимог є одним із найпоширеніших питань, що не має однакового застосування в практиці господарських судів. У результаті цього виникає багато суперечностей, що призводить до прийняття різних за своїм матеріальним змістом судових рішень.

Агробізнес в Україні — це великий бізнес, і він базується на використанні землі. Проте ринок земель сільськогосподарського призначення відсутній. Мільйони землевласників позбавлені свого конституційного права вільно розпоряджатися власністю. Більше того, вони змушені здавати в оренду землю за ціну, яка є набагато меншою за вартість оренди в інших європейських країнах.

Після міжнародного GR-форуму, який днями пройшов у Києві, вирішила ще раз приділити увагу питанню цивілізованого лобіювання інтересів аграрного сектору та важливості об’єднання українських аграріїв з метою більш ефективного відстоювання своїх інтересів на національному та міжнародному рівнях.

Велика частка відрахувань до бюджету належить аграріям. Усі показники зі зростання експортних потоків з України базуються на здобутках експортерів-аграріїв. Аграрний сектор, демонструючи стабільність і пожвавлюючи темпи зростання, стає більш привабливим для інвесторів.

Політичні керманичі країни, галузі та й багато експертів і аналітиків постійно наголошують на потребі збільшення доданої вартості, бо експортуємо переважно сировину, а це начебто погано. Проте чомусь в першу чергу мають на увазі розвиток переробної галузі.

Наявна система землекористування є архаїчною і схоже, все йде до того, щоб її закріпити. Дивним здається в наш інформаційний час вдаватися до методів багатовікової давнини в справі державного землеустрою — дроблення сільськогосподарських земель на ділянки в натурі для приватизації.

Про обмеження на ринку земель сільськогосподарського призначення Україні добре відомо, оскільки в нашій державі збереглося одне з найбільш радикальних обмежень. Мова йде про мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення.

Галузь бджільництва України сьогодні в стані стагнації. Чому — спитає читач: звідусіль від високопосадовців лунають оплески — Україна експортує мед до Європи і світу! Ура! Перший віце-прем’єр-міністр, міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів особисто відкриває завод з експорту меду на Черкащині. Здавалося б, процвітати бджолярам і процвітати!

Майже кожен рік протягом останніх двох десятиліть учасники Міжнародного консорціуму прикладних досліджень з біоекономіки (ICABR) зустрічалися в прекрасному Равелло в Італії, для того щоб представити нові результати досліджень у галузі економіки, біотехнології та навколишнього середовища. Проте цього року зустріч ICABR відбулася в Берклі (США).

Отже, настав час і ви нарешті отримали диплом. Вітаємо!

Кожному необхідно розуміти, що органи досудового розслідування досить часто використовують таку слідчу дію, як обшук, в якості засобу тиску на особу чи компанію. В такому разі виключно знання всієї процедури проведення обшуку дасть можливість вчасно зреагувати на порушення з боку слідчих чи прокурорів та захистити свої права.

Упродовж 2016-2017 рр. ключовим пунктом у програмних документах та схвалених стратегіях розвитку значиться, що Україна має стати державою з сильною економікою та з передовими інноваціями (вектор розвитку).