Радіючи разом з усіма представниками українського молочного сектору останнім новинам із Брюсселя, я б дуже хотіла у своїй останній у цьому році колонці звернутися до наших молокопереробних підприємств із дружньою порадою та поділитися знаннями.
Говорячи про регулярні інсинуації, які відбуваються в політичних кулуарах і Раді, все гранично зрозуміло як українцям, так і світовій спільноті: на репутацію нашої країни це жодним чином не впливає, адже вона й так уже сформована.
На ринку поки що інертність і мінорний тон. Трейдери фіксують прибутки, крім того макроекономічні чинники чинять тиск на світові ціни. Наближення новорічних та різдвяних свят також призведе до зниження котирувань.
Ми живемо у XXI столітті, коли технології розвиваються експоненціально. І приказка «Століття живи — століття вчись» як ніколи актуальна. А навчання — це, як веслування проти течії — щойно зупинився, і тебе несе назад.
Ринкові реалії диктують українським компаніям свої умови. І йдеться не тільки про новачків, а й про тих, хто, як кажуть, на цьому «зуби з'їв». Аграрний ринок розширюється, і конкуренція між зернотрейдерами з кожним роком посилюється. При цьому, виробник отримує можливість обирати партнера та умови, зручні саме йому.
Здорове, раціональне та збалансоване харчування є необхідною складовою життя людини. На жаль, за останні десятиліття структура споживання продуктів в Україні різко змінилася як за рахунок зменшення корисних продуктів (м'яса, молока, овочів і фруктів), так і «завдяки» погіршенню якості самого харчування.
За останні роки сільське господарство, зокрема рослинництво, зробило значний крок уперед у контексті впровадження нових технологій. Дедалі більше й більше керівники підприємств звертають свою увагу на «розумні технології» та починають активно застосовувати їх у себе в компаніях.
Про потенціал аграрного сектору України не говорить тільки ледачий. Те, що наша країна в силу природних і кліматичних умов має певні конкурентні переваги як світовий виробник (певних) сільськогосподарських товарів, факт незаперечний. Менш очевидним, судячи з двадцятирічної історії українських реформ, є шлях до побудови ефективного і конкурентоспроможного аграрного сектора.
Головним союзником у боротьбі з АЧС так само, як і головним противником, є людський фактор. Саме люди в більшості випадків є винуватцями потрапляння вірусу на господарство і вони ж, своєю чергою, здатні забезпечити його ефективний захист.
Іноді ловлю себе на думці, що розучуюсь сумувати. Не злитися, не кипіти від люті через бардак життя, а просто сумувати, згадуючи щось хороше. І ось знайшовся привід: «Запрошуємо Вас взяти участь у заключній конференції Проекту USAID АгроІнвест Проект США ID АгроІнвест: п'ять років підтримки розвитку сільського господарства України, з думкою про майбутнє!», яка відбудеться 30 листопада».
Українське сільське господарство орієнтоване на зовнішні ринки: експорт продукції АПК значно перевищує імпорт. Згідно з даними профільного міністерства, позитивне сальдо зовнішньої торгівлі аграрною продукцією за 7 місяців 2015 року становило $5,6 млрд. Експорт становив $7,7 млрд, або 35,7% від загального експорту, а імпорт — лише $2,2 млрд, або 10,5% від загального імпорту України.
Світ змінюється і ми змінюємося разом із ним. Обсяг інформації, яку нам доводиться слухати, зростає з кожним днем і нормальна захисна реакція з нашого боку — спрощення. Із цим, загалом, пов'язаний один із поточних знакових трендів у поданні інформації: простота і легкість сприйняття.
За минулі 20 з гаком років держава показала себе не найефективнішим власником портової інфраструктури. В Україні існує понад 100 портових операторів (стивідорів), з яких 13 — державні. Рівень зношеності їхніх основних фондів становить близько 80%.
Одна з найбільш обговорюваних тем в аграрній сфері: бути чи не бути ринку землі в Україні? Одні виступають за відкриття, інші — категорично проти.
Цілком виключити внутрішній крадіжку в компаніях практично неможливо. Про це свідчить статистика. Більше того, з роками схеми незаконного відчуження активів на підприємствах стають дедалі витонченішими та продуманішими.
Ситуація з контрафактом в Україні набула загрозливих масштабів. За даними FAO, обсяг контрафактної продукції засобів захисту рослин (ЗЗР) цього року зріс до 20-25%, а на роздрібному ринку — до 80%. Тобто кожна 5 каністра пестицидів і багато засобів роздрібного фасування захисту рослин — це підробка. У грошовому вираженні це $200 млн. За статистикою, Україна входить до трійки «лідерів» серед європейських країн у сегменті підробок ЗЗР.
В умовах ринку сільгоспземель країн Заходу, де існує можливість купівлі-продажу, працює так званий «технологічний млин Кохрейна». Розкриємо його суть.
Якщо перерахувати землі сільськогосподарського призначення в Україні, то виходить наступна арифметика: лише 42 млн га, 30 млн га з них — розпайовані, а решта — в руках держави.
Сільське господарство належить до числа галузей, що зазнають активного державного втручання навіть в умовах ринкової економіки. Зокрема — це особливі умови оподаткування (спеціальні режими) та податкові пільги.
Асоціація тваринників України ще в серпні підготувала відкриті листи до Президента України та прем'єр-міністра з пропозиціями щодо дій по боротьбі з АЧС і проханням посприяти в їх реалізації.