Блоги

Однією з найпоширеніших форм ведення аграрного бізнесу в Україні є фермерське господарство. На кінець 2022 року, попри війну, кількість фермерських господарств в Україні дорівнювала 32,5 тис. З них, за даними Держстату, майже 29 тис. мали в обробітку 4,7 млн га сільськогосподарських угідь.

Цього року основною темою MilkyForum 2023 було: «Як вижити переробному бізнесу під час війни та закласти підвалини для подальшого розвитку?». Це питання турбує переважну більшість підприємців сирної галузі України.

У Києві за рік відкрилось майже 350 закладів. Хтось говорить, що по ресторанах зараз ходити не на часі, що веселитись та смачно їсти під час війни соромно. На щастя, таких людей дуже мало, більшість обирає піти в кафе або ресторан та відчути повноцінне життя.

Згідно з оновленими офіційними статистичними даними, у 2022 році урожай плодів, ягід і горіхів в Україні склав 1995 тис. т, тобто на 11% менше, ніж у 2021 році. Попри російську військову агресію, безперервні бойові дії, ракетні обстріли об’єктів енергетичної та транспортної інфраструктури, переформатування звичних логістичних маршрутів і низку інших проблем, обсяги валового виробництва дозволили задовольнити потреби нашої країни у фруктах.

Нещодавно вчергове довелося відвідати Канаду. Ця країна має одну з найбільших українських діаспор і надає велику допомогу нашій державі у воєнний період.

Українські аграрії цього року, відповідно до даних Мінагрополітики, посіяли цукрові буряки на площі 213 тис. га. Прогнози аналітиків були більш оптимістичними. У НПЦ Цукробурякового виробництва прогнозували посів даної культури на площі 220 тис. га. НАЦУ «Укрцукор» в середині травня озвучила дані про посів — 240 тис. га.

Переорієнтація аграріїв на внутрішній ринок замість експорту рятує їх від збитків, проте позбавляє залізницю групи високорентабельних вантажів і відповідно, ресурсів для існування. Комбінація цих чинників формує ризики, що Україна втратить експортний потенціал в аграрній ніші, а її залізнична інфраструктура занепадатиме і не буде спроможна забезпечити повоєнне відновлення економіки.

27 червня минуло 9 років з моменту підписання Угоди про асоціацію України з ЄС. Цим документом Україна зобов’язалася поступово адаптовувати національне законодавство до європейських acquis — нормативно-правової бази ЄС, спільної для всіх країн-членів. Українське законодавство, що потребує змін, стосується не лише розвитку демократичних інституцій, верховенства права та територіального співробітництва, а й неочевидної на перший погляд сфери — добробуту фермерських тварин.

Коли мене продовжують запитувати: «А навіщо взагалі посередник — брокер?», я ставлюся із розумінням. Тому що колись, ще трейдером, уперше маючи справу із позицією міжнародного партнера «працюємо тільки через брокера», я сам дивувався і запитував. За останні півтора року українські агровиробники тісніше познайомилися із європейською і міжнародною практикою торгівлі. Але професія товарного брокера лишається новою на українському ринку і часом все ще потребує роз’яснення.

Конкурентні війни між аграріями — це вже настільки звичайне явище, що його можна порівняти зі зміною погодних умов протягом року. Буває період затишшя, який може змінюватись періодом загострення. І, звичайно, предметом цієї боротьби є землі. Чого тільки не обіцяють пайовикам в обмін на їхні земельні ділянки. У боротьбі за право оренди використовуються одні хитрощі, у боротьбі за право викупу — інші.

Середньозважена ціна у травні на цукор-сирець (Нью-Йоркська біржа) склала понад 560 $/т — це значення, якого не було з 2016 року, а білий цукор на Лондонській біржі ще дорожче — понад $720/т, рекорд з 2011 року.

1 липня 2021 року в Україні був відкритий ринок землі. Під час війни ринок не зупинився: продаж, передача в оренду, купівля — всі ці процеси відбуваються постійно, формуючи непогані доходи як землевласникам, так і до бюджету країни.

Дозвіл наглядової ради «Укрзалізниці» на створення окремої компанії — іноземного перевізника/оператора (нерезидент України), що надаватиме послуги експедирування вантажів на території держав ЄС, паралельно з впровадженням комплексної послуги експедирування для окремих українських виробників — свідчить, що бачення наглядовою радою бізнес-моделі «Укрзалізниці» не передбачає євроінтеграційної реформи залізничних перевезень в Україні.

Каховське водосховище — друге за площею водосховище в Україні (площа — 2155 км²) та перше за об’ємом води (об'єм води — 18,19 км³), розташоване в трьох областях України (Запорізька, Дніпропетровська та Херсонська) і має довжину 240 км. Спорудами гідровузла довжиною майже 4 км рівень р. Дніпро було піднято на 16 м. Тому негативні наслідки цього теракту для дикої природи проявляться на площі не менш як 5000 км² (зона затоплення та зона осушення). Лише зона, яка була вкрита водами водосховища останні 68 років і тепер щонайменше на роки опиняється просто неба, буде більшою за 1000 км²!

Під час повномасштабного вторгнення місцеве самоврядування відіграло ключову роль в ефективності спротиву ворогу, посилюючи, безумовно, основний внесок військових, загалом сил оборони. Так само зараз місцеві громади стають основою відновлення деокупованих населених пунктів, і їхній досвід стане у пригоді після перемоги — для розбудови звільнених територій.

Галузь птахівництва поступово оговтується від шокового стану, спричиненого початком війни, відновлює довоєнний рівень виробництва, забезпечуючи продовольчу безпеку та стабілізацію цінової ситуації на споживчому ринку України.

Хто з агровиробників зможе розраховувати на звільнення від сплати земельного податку цього року.

Цього тижня світ відзначає Міжнародний день біологічного різноманіття, який Генеральна Асамблея ООН започаткувала заради залучення уваги до проблеми збереження різноманіття форм життя, видів рослин та тварин, збереження питомих для того чи іншого регіону кліматичних умов у їхньому природному вигляді.

Зменшення обсягу врожаю зернових, надлишок вагонів-зерновозів та переміщення значної частини зернової вантажної бази «Укрзалізниці» на приватний автотранспорт обумовлять суттєве зниження вартості оренди вагонів-зерновозів у 2023 році.

Україна та Європейський Союз під час нещодавнього візиту президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн до Києва анонсували створення координаційної платформи з метою врегулювання експорту української сільськогосподарської продукції.