Блоги

Верховною Радою України 27.07.2023 р. був прийнятий Закон № 7588 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності використання земель сільськогосподарського призначення державної власності» (далі — «Закон»), і цього місяця він нарешті був офіційно опублікований та набрав чинності.

Подолання розбіжностей між Україною та суміжними країнами ЄС щодо імпорту української агропродукції можливе за умов предметного діалогу з бізнесами цих країн. Ініціатива такого діалогу має виходити з боку українських аграрних та логістичних бізнесів, а аргументами мають бути реальні дані щодо впливу українських вантажів на ринки Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії та Болгарії. Це дозволить перевести діалог з емоцій і звинувачень у площину конкретних даних, які переконають бізнеси та уряди змінити позицію та відкрити кордони для аграрних вантажів з України.

Незважаючи на велику кількість сьогоднішніх проблем в агросекторі, є й позитивні тенденції, зокрема у боротьбі з корупцією.

Асоціація «Союз птахівників України» ще в червні заявляла про негативні наслідки для собівартості продукції птахівництва від змін у ціноутворенні, які мали запроваджуватись із липня на ринку енергоресурсів, і зараз лише підсумуємо перші результати від прийнятих рішень.

З початку літа Європейською комісією (далі — Єврокомісія) введено заборону імпорту українського зерна на територію Польщі Румунії, Болгарії, Угорщини та Словаччини. Наразі ця заборона встановлена до 15 вересня 2023 року. Утім зазначені країни створили коаліцію щодо продовження заборони на ввезення та збуту українського збіжжя. Навколо цієї теми точаться безліч коментарів, однак чи справді немає варіанту вирішення даної проблеми? Яка позиція з цього приводу Єврокомісії? Щоб розібратися із основними правовими аспектами та можливостями продажу зерна за кордон, пропонуємо ознайомитись із аналізом нижче.

Громадська організація «Всеукраїнське Братство Бджолярів України» працює з 2005 року. В мирний час ми отримували численні міжнародні визнання та нагороди, проводили симпозіуми та конгреси міжнародного рівня, приймали на своїх пасіках іноземних гостей, відвідували колег бджолярів в понад 40 країнах світу, розвивали експорт меду і бджолиних маток, працювали над покращенням законодавства галузі. Ми планували майбутнє…

Українська влада турбується про свої рейтинги. У країнах Європи влада також переймається своїми рейтингами. Але, є один нюанс.

Ще трохи і розпочнеться новий сезон виробництва цукру. Що можемо очікувати від нього, які перспективи та скільки буде вироблено цукру?

Повномасштабна війна ускладнила аграріям доступ до фінансування. Особливо це стосується кредитів: ставки по них занадто високі, для невеликого бізнесу — майже не підйомні. Виходом для фермерів стала заявка на отримання гранту від держави. Втім, багатьох відлякує навіть сама думка про те, якою складною може бути процедура.

У 2016-му ми працювали над запровадженням аграрних розписок в Україні. Сьогодні ж перейшли до наступного кроку — працюємо над впровадженням електронних аграрних розписок.

На початку повномасштабної війни Україна мала катастрофічну ситуацію з експортом. Наприкінці 2021 року багато аграріїв притримували зерно з надією заробити більше, що спричинило появу суттєвих залишків в обсязі близько 30 млн т в умовах, коли порти стали заблокованими через російську агресію.

У Міністерстві економіки України доходять висновку, що зараз за межами України перебуває близько 6,2 млн осіб, які виїхали з моменту повномасштабного вторгнення.

Вирішення проблеми транспортування українського зерна є нагальним питанням. Для прискорення покращення цієї ситуації необхідно розглянути можливість використання спрощень у митно-податкових гарантіях, перенесення процесу перевірки харчових продуктів до одержувача товару, використання цифрових транзитних документів та уніфікованих процедур, а також узгодженої стратегії з використанням сучасних технологій.

Шлях вступу України до Європейського Союзу (ЄС) є складним і багатоетапним процесом, який включає в себе низку реформ у різних сферах для відповідності європейським стандартам та нормам. Особливо це стосуватиметься аграрного сектору.

Незважаючи на труднощі, котрі спричинила повномасштабна війна, ринок кормів в Україні поступово відновлюється та впродовж 2023 року вийшов на стабільний етап функціонування на всіх своїх рівнях.

Головна проблема українського аграрного експорту — не фізичне звуження виходів на ринки, а система економічних взаємовідносин, яка не стимулює стейкхолдерів усувати труднощі українських аграріїв із доступом до ринків.

Світове виробництво ріпаку в 2023/24 МР очікується на рівні 87,2 млн т, а світовий обсяг торгівлі прогнозується на рівні 17,7 млн т. Низький збір урожаю ріпаку в Австралії зменшить експорт. Світовий обсяг переробки ріпаку в 2023/24 МР очікується на рівні 81,1 млн т проти 80,8 млн т у 2022/23 МР.

За рік у Львові відкрилось майже 150 ресторанів та кафе. Насправді їх було більше, але вже частина закрилась. Ніколи такого «ресторанного движу» у місті Лева не було. Відкривались ресторани, кав'ярні, паби, найбільший тут завжди Fest, але свої ніші були і у поважних старих рестораторів: «Марка», «Вадо» тощо. Сторонніх на ресторанному ринку майже не було, всі місцеві.

Через обурення громадськості щодо утримання курей в батарейних клітках європейські виробники яєць перейшли на систему кейдж-фрі (безкліткове утримання). Така система, як правило, надає курям значно кращий рівень життя, ніж батарейні клітки.

Освоєнню грантів на розширення прикордонних переходів має передувати синхронізація планування перевезень між залізницями України та ЄС.