Практично 90% пасічників України свій мед продають за кордон, звісно, не напряму, а через експортера. Він і формує ціну, і ніякого державного контролюючого органу немає.
В Україні спостерігалася аномально тепла температура в грудні та на початку січня, а у перші дні нового року взагалі фіксувалися температурні рекорди. Але після аномального потепління прийшли морози. Наслідки таких погодних явищ можуть негативно відобразитися на майбутньому врожаї сільгоспкультур та плодово-ягідних дерев.
Компанія «Росток Холдинг» релокувала молочну ферму на більш безпечну територію, що також на Чернігівщині, й зараз триває реконструкція та розширення ферми на новому місці.
З погляду бізнеса тваринництво стало більш рентабельним, ніж інші напрями. Якщо раніше рентабельність тваринництва була до 30%, то сьогодні — близько 70%.
У переддень Різдва українці традиційно готують кутю — одну з головних страв на Святвечір. За рік ціни на всі складові для куті зросли на 30-40%, а попит зменшився на 20%.
Екоферму «Козацьке подвір’я» підприємець Сергій Свириденко заснував у 2016 році на Донеччині. У рідному селі виготовляв крафтові м’ясні делікатеси та сири. Все змінилося 24 лютого з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Головною причиною подорожчання логістики стала невідповідність попиту пропускній спроможності інфраструктури. Тому аграріям потрібно перебудувати свою бізнес-модель таким чином, щоб експортувати продукти доданої вартості, а не сировину, і сприйняти дорогу логістику як даність.
Блокування українських портів та здорожчання нових шляхів логістики призвели до зростання різниці між внутрішніми і світовими цінами до 200 $/т. Як наслідок, деякі виробники отримують збиток до $85 з тонни продукції. Така висока вартість логістики змушує аграріїв задуматися, чи варто взагалі продовжувати займатися сільським господарством.
Сьогодні компанія GREEN FUTURE пропонує технологію вирощування базиліку, за якою реально можна отримати 3-3,5 кг/м2. Такого показника в Україні не видає жодна вертикальна ферма чи тепличний комплекс.
Вирощування кукурудзи має свої нюанси. Якщо минулого року за 3 т кукурудзи можна було купити 1 т карбаміду, то цьогоріч потрібно продати 15 т, щоб купити ті ж самі добрива, без яких ця культура не дає врожай.
Онлайн-видання AgroPortal.ua за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні запустило платформу «Неймовірна крафтова торбина» на підтримку малих українських виробників.
Низькі ціни на сільгосппродукцію, подорожчання виробничих ресурсів і проблеми з експортом змушують аграріїв шукати нові рішення. Все частіше вони замислюються про переробку вирощеного та створення продукції з доданою вартістю.
Хлібопекарня у господарстві ПСП «Україна» (входить до ГК «Ерідон») на Житомирщині за результатами поточного року планує вийти на 1-1,5 млн грн прибутку.
Фермерське господарство на Чернігівщині зібрало урожай амаранту сорту Харківський-1 на площі 29 га.
У довоєнний час заводи мали запас борошна і всієї необхідної сировини до тижня. Зараз мінімізували залишки на складах і працюють «з коліс». Це вимушений крок, адже в підприємств не вистачає обігових коштів, щоб закупити сировину та помістити її на склади.
Близько 20% підприємств хлібопекарської галузі сьогодні зруйновані або не повернулися до виробництва з початку війни. Але в Україні є мережа потужних хлібозаводів, розрахованих на виробництво масових хлібів зі значним резервом потужностей. Вони дозволяли нагодувати 50 млн людей.
Аграрії відправляють ріпак до країн ЄС за хорошою ціною. Хоча є проблеми з логістикою — маршрут вивезення продукції став удвічі довший.
Експортери розуміють, що за нинішньої ситуації потрібно диверсифікувати логістику. Не можна розраховувати тільки на портову логістику, а варто мати план А і В.
Планові та аварійні відключення суттєво позначились на роботі крафтярів. Специфіка роботи така, що процес виробництва займає від 12 годин до 10 днів (кремування меду). І весь цей період із невеликими перервами має працювати обладнання.
Пасічники України — справжні трударі, патріоти своєї держави, і своїх колег в біді ніколи не залишать, як би тяжко не було. Одним із таких є Андрій Баскевич із Полтавщини. За добу він зібрав кошти на 2 автомобілі для пасічників, які служать у ЗСУ. Тож скоро авто вирушать на передову.