Ексклюзиви

Підприємство «Органічна теплиця» на Харківщині розпочало вже восьмий сезон. Тепличне господарство є успішним проєктом завдяки наявності власної біокотельні, яка працює на відходах переробки зернових та опалює теплицю.

Буцька ТГ (Черкаська обл.) торік долучилася до проєкту «Сади Перемоги», що дало можливість виростити овочі для забезпечення всієї громати та переселенців.

На підприємстві «Органічна теплиця» на Харківщині з лютого розпочався новий сезон, який триватиме до середини грудня. Вже зараз тут збирають перший урожай для постачання в торговельні мережі.

Цього року ФГ «Мельник-Агро», що на Хмельниччині, планує запустити виробництво власного перегною. Ферма вирощує овочі та зелень у 15-ти теплицях та у відкритому ґрунті на площі 300 га.

Крафтове виробництво молочних продуктів «від Пантюші» сьогодні переробляє до 4 т молока на місяць. До війни цей показник був у рази більшим.

У Буцькій громаді на Черкащині фермерів спрямовують на переробку зернової продукції, та й молочної також, щоб не повторилась ситуація, як на початку війни, коли вони залишились без можливості фінансування.

Конкретних стовідсоткових планів та рішень щодо весняної посівної аграрії не мають. Сьогодні ситуація змінюється щодня, і сільгоспвиробники змушені оперативно реагувати на ці зміни.

Сьогодні амарант вирощують у всіх регіонах Ураїни. В 2022 році основні площі були сконцентровані в Дніпропетровській та Полтавській областях.

Сьогодні у ФГ «Мельник-Агро», що на Хмельниччині, вирощують овочі та зелень в 15-ти теплицях та у відкритому ґрунті на площі 300 га.

Споживання амаранту на внутрішньому ринку цілком реально вивести на рівень гречки, тобто близько 100 тис. т на рік.

Цей рік для сільгоспвиробників буде ще складнішим за попередній, оскільки ціни на все зросли. За таких умов дуже добре, коли вартість посівної зросте лише на 40-50%.

Відбір і аналіз на спектр забруднюючих речовин є досить затратним. А додаткові витрати для аграрія — це зайве. Тому дослідження ґрунтів, що зазнали впливу воєнних дій, — питання державного значення, яке є досить масштабним.

Кризова ситуація змусила багатьох аграріїв відійти від технології, зменшити використання добрив або відмовитися від них повністю, що матиме наслідки впливу на урожайність.

Найбільшим виробником шафрану в світі є Іран, та після надання росії своїх дронів ця країна потрапила під санкції.

У ФГ «Господар» на Полтавщині планують збільшити площу під овочами та перейти на поливне овочівництво. Але з його організацією виникли проблеми.

Сьогодні немає вигідної логістики для українського аграрія, тому що будь-який варіант негативно впливає на собівартість агропродукції. Ціни ж подекуди виросли більше ніж удвічі.

У 2022 році українські бджолярі зібрали непоганий врожай меду. За різними оцінками — від 100 до 120 тис. т. Водночас експорт скоротився на 10 тис. т порівняно з показниками 2021 року.

Виробники олії ТМ «Тарпан» висадили плантацію — 1000 дерев чорного горіха, щоб мати власну сировину, придбати яку в Україні зараз буде дуже дорого та складно. Тож у перспективі у лінійці бренду з’явиться олія з чорного горіха.

Регіони, що постраждали від війни, будуть відновлюватись ще не один рік, зокрема щодо екологічного стану. Крім того, зменшились посівні площі медоносних культур.

Торгова марка «Тарпан» пропрацювала лише один день до початку війни, тож виробництва за умов мирного життя майже не було. Від початку бренд замислювався як така собі парасолька, під якою будуть випускатися товари, вирощені чи виготовлені фронтовими побратимами.