Ексклюзиви

Усі зерновідходи, що є у кожного фермера, — це придатна їжа для гусей, оскільки вони добре перетравлюють клітковину. Тому є ідея організувати кооператив, щоб усі зернові господарства вирощували також і гусей.

Польща демонструє, поряд з засобом штучного обмеження торгівлі, яскравий приклад державного протекціонізму шляхом захисту інтересів своїх виробників навіть у тих галузях, де це не є критичним.

Загальна площа під часником в Україні сягає максимум 400 га. Щоб зросло промислове виробництво часнику, фермери повинні працювати не на емоціях, а мати чіткі розрахунки окупності, реалізації тощо.

У 2022 році ФГ «Арсад», яке має на Львівщині плантацію лохини у 14 га, запустило переробку і презентувало варення з цієї ягоди.

Щорічно фермерські та присадибні господарства України утримують близько 1,5 млн індиків. З них вітчизняної селекції — 70%.

Ціни на зерно будуть ще нижчими, аграрії вирощуватимуть більше олійних. Такі очікувані наслідки заборони українського експорту зернових до західних країн-сусідів.

В Житомирській області кластер Ma'Rijanny Hemp Industrial Park має намір цього року провести експеримент із вирощування озимого льону.

Формування додаткових надлишків на рівні 1 млн т зерна на місяць — такі наслідки можуть очікувати Україну в результаті обмеження експорту зернових до Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини. Загалом відсутність повноцінного збуту морськими шляхами може призвести до подальшого суттєвого скорочення виробництва, що незначно перевищуватиме рівень внутрішнього споживання. Статись це може вже у 2025 році

У перерахунку на квадратний метр рентабельність виробництва м’яса індиків і курчат бройлерів майже однакова.

Найбільше підприємство у Східній Європі з найбільшою лінією з виробництва насіння часнику до війни обробляло 150 га землі, наразі ця площа скоротилась до 30 га.

Індики мають високий рівень інтенсивності росту. В перший місяць життя комбікорм для птиці має містити близько 28%, а для важких кросів — навіть 30% протеїну. Таких кормів в Україні майже ніхто не виробляє.

СТОВ «Нива» (Гайсинський район Вінницької області, 3 тис. га) цього року відновлює виробництво цукрового буряку.

Компанія «ТЕРРА» на Харківщині виробляє натуральні продукти харчування на основі зернових та бобових культур, планує інвестувати в модернізацію виробництва $1,5 млн та побудувати переробний завод на заході України, де вироблятимуться нові види продуктів.

Ринок цибулі в Україні цього року стабілізується. Водночас на міжнародному ринку цибулі також відбуваються позитивні зміни: зростання посівних площ під овочем у Нідерландах, а також відбулося перепідписання контрактів з країнами Південної Африки та Європи.

За два тижні до Великодня у Сергіївській пекарні на Полтавщині стартує прийом замовлень на паски. Кожну десяту з них планують особисто відвезти нашим бійцям на фронт.

У виробників круп є певні побоювання щодо зменшення агровиробництва. Для них головна культура — овес, який вирощується в регіонах, постраждалих від окупації чи бойових дій. Тож, скоріше за все, з ним будуть певні питання.

Сироварня «Будз баран», яка знаходиться в селі Шепіт Івано-Франківської області, зараз вийшла на переробку 500 л/молока на день, але цієї весни планують збільшити обсяги вдвічі.

На Київщині СОК «Сади Перемоги» одним із напрямів виробництва обрав кролівництво. До справи долучилося 14 учасників.

Не дочекавшись певної злагодженої роботи від вибухотехніків, ДСНСників, яких просто не вистачає на всі об’єкти, в Шевченківській ТГ на Миколаївщині розмінували окремі поля самотужки. Близько 20% площ були розміновані, погода дозволяла це робити, і на даних площах уже готуються для посіву ярих зернових та технічних культур.

Повномасштабне вторгнення змінило плани більшості крафтових виробників, але вони не зупиняють виробництво, шукають нові канали реалізації, призвичаюються до умов ринку та маленькими кроками йдуть до поставлених цілей.