В Україні понад 50 підприємств займаються переробкою амаранту. Найпоширеніший продукт — олія

Амарант — ідеальний та корисний продукт для людини, в якому споживається і насіння, і вегетативна маса. Використовується в харчовій промисловості, косметичній сфері та фармацевтиці, тож побачити межі його застосування складно. 

Олександр Дуда зазначає, що споживання амаранту на внутрішньому ринку цілком реально вивести на рівень гречки, тобто близько 100 тис. т на рік. Для цього профільна асоціація працює над створенням стабільної сировинної бази за ціною, обсягом та якістю. 

«На мій погляд, це основа для розвитку амаранту. І це під силу реалізувати в Україні, оскільки амарант придатний не тільки для основних посівів (травень-червень), а й для пожнивних до середини липня», — додає експерт.

Сьогодні амарант вирощують в усіх регіонах Ураїни. В 2022 році основні площі були сконцентровані в Дніпропетровській та Полтавській областях. Непогані результати отримали фермери Чернігівщини — на кращому природному (без мінеральних добрив) агрофоні отримали до 2 т/га насіння.

За словами Олександра Дуди, нині, як ніколи, аграрії мають звернути увагу на амарант, адже збереження родючості ґрунтів та відновлення — головний «козир» цієї культури.

«Амарант із урожаєм виносить в рази менше природних мінералів, ніж пшениця чи кукурудза, але при цьому має однакову виручку від реалізації. Наразі закупівельна ціна на амарант — 25 тис. грн/т. Крім того, культура не потребує внесення мінеральних добрив», — розповідає він.

Серед переваг вирощування амаранту також можна відмітити:

• розсолює слабозасолені ґрунти;
• має кореневу систему, що здатна заглиблюватися до 7 м (підтягує мінерали на поверхню для наступних культур у сівозміні);
• є чудовим компонентом сумішей покривних культур, які є основою регенеративного землеробства (і навіть у пожнивних посівах виконує роль покривної культури, забезпечуючи ґрунтову біоту живленням аж до приморозків, які виступають природним десикантом);
• росте на бідних ґрунтах, наприклад на пісках Херсонщини;
• залишає після себе багато азоту (в листі до 47% білка);
• здатний скласти конкуренцію кукурудзі як сировині для силосу та біогазових установок, як мінімум удвічі зменшуючи кількість площ, що інтенсивно використовуються.

Щодо реалізації вирощеного, то з цим у сільгоспвиробників проблем немає, адже Асоціація виробників амаранту та амарантової продукції активно налагоджує зв’язки з представниками переробних підприємств і торгівлі з усього світу, популяризуючи українську продукцію.

«Європа до нас ближча, тому країни ЄС є основою співпраці. Америка, Канада, Мексика знаходяться далеко, тому в цих регіонах реальною є торгівля високомаржинальними товарами, наприклад, амарантовою олією. Але запити є різні. Загалом у світі понад 700 компаній, що переробляють насіння амаранту, а дотичних до теми амаранту — понад 1500», — зазначає експерт.

За його словами, дуже цікавляться вирощуванням та глибокою переробкою амаранту в Кенії та Танзанії. В Індії вживаються як рослини, так і продукти переробки та борошно. В Непалі є активні науковці, що працюють із амарантом, і міжнародні організації, які можуть їм у цьому допомогти.

«Сьогодні українські компанії експортують насіння амаранту і продукти його переробки. Мета українських виробників — знайти свою нішу на міжнародних ринках і дивувати світ амарантовими інноваціями. Попит є і буде», — стверджує Олександр Дуда.