Особистий погляд

Тиждень тому аграрний ринок сколихнула новина про можливий делістинг агрохолдингу Kernel із Варшавської фондової біржі та викуп акцій у акціонерів. Серед причин, які спонукали Kernel ініціювати делістинг, — невідповідність організаційних та фінансових витрат на підтримку публічності та вигод, що генеруються цим статусом.

Під урожай-2023 озима група посіяна в меншій кількості. Багато фермерів не сіяли озиму пшеницю через складні погодні умови, до того ж кукурудзу збирали доволі тривалий час, а багато площ соняшнику залишилися взагалі незібраними. Тож викликів багато, і навантаження на весняну посівну кампанію буде щонайменше вдвічі більшим, ніж завжди.

Зустріч у Женеві щодо зернового коридору відбудеться в понеділок, 13 березня. Україна та весь цивілізований світ, зокрема і учасники-підписанти зернового меморандуму, розуміють, наскільки важливо продовжити безперебійне постачання зерна з України.

Війна несе великі втрати та руйнування. Багато українських підприємств з переробки насіння соняшнику зруйновані або знаходяться в окупації. Були перекриті логістичні шляхи експорту продукції за кордон, і таким чином на деякий час зупинилися практично всі виробники олії. Але поступово вони налагодили постачання соняшникової олії та макухи на експорт транспортним шляхом.

Аграрний сектор — одна з найбільш консервативних галузей бізнесу. У масовій уяві він все ще залишається «чоловічою» сферою діяльності. Стереотипний образ чоловіка-фермера протягом довгого часу закріплювався завдяки фольклору, літературі, мистецтву, кінематографу та рекламі. Але з початком повномасштабного вторгнення росії на територію України представництво жінок у сільському господарстві збільшилось: чоловіки змінили комбайни на зброю.

В Україні з 4 березня набув чиності новий порядок повернення валютної виручки під час експорту деяких зернових та олійних культур. У експертів є цілком обґрунтовані побоювання, що через дефіцит у агровиробників обігових коштів нововведення може стати одним із факторів подальшого уповільнення темпів експорту. Крім того, умови, в яких опиняться великі та дрібні експортери у зв’язку з різними масштабами бізнесу та фінансовими можливостями, можуть бути якісно різними, що призведе до того, що невеликі господарства або компанії, які експортуватимуть уперше, можуть зовсім вийти з ринку.

Площі під весняну посівну лише за рахунок окупації та замінування полів будуть скорочені на 25%, а це означає, що близько 7 млн га землі не будуть використані. Якщо до цього додати відсутність кредитування, і аграрії не отримають кошти для проведення посівних робіт, кількість незасіяних полів збільшиться ще близько на 5 млн га. Це катастрофічні цифри, які вказуватимуть на неспроможність держави виконувати експортні зобов’язання.

Уже рік минув від початку повномасштабної війни росії проти України і 9 років, як українці боронять свою країну від ворога. Тим часом сільгоспвиробники стійко тримають аграрний фронт. За цей час довелося пристосовуватися до нових умов, продиктованих наслідками війни: зміна логістичних ланцюжків, труднощі та дороговизна експорту продукції, енергетична криза та її вплив на виробництво, невизначеність у плануванні, нестача коштів на повноцінне продовження діяльності.

Переробка 30-50% сировинного експорту може забезпечити Україні щорічний приріст валютної виручки на $30 млрд і додаткове зростання ВВП приблизно на 5%, а також створити в аграрному секторі близько 25-30 тис. нових робочих місць.

Незважаючи на протести європейських фермерів щодо низької вартості зерна з України, аграрії не можуть не продавати вирощений урожай, оскільки їм потрібно купувати добрива, насіння і всі необхідні засоби для подальшого виробництва. Щоб отримати обігові кошти, вітчизняні сільгоспвиробники подекуди вимушені продавати продукцію нижче її собівартості.

Наразі фермери переживають дуже тяжкі часи, допомоги чекати немає звідки. Надія на інвесторів зникла, адже ніхто зараз не хоче вкладати свої кошти. Банки, які на початку війни надавали кредити нібито під 0%, змінили умови кредитування. На жаль, грантові програми підтримки працюють лише для вузького кола сільгоспвиробників. Тож, сьогодні в Soloviov Family Farm через війну змушені зменшити своє виробництво вполовину.

У найближчі два роки виробники овочів не матимуть проблем зі збутом, але насамперед їм варто звернути увагу на свої регіони і закрити там потребу в продукції. Також овочівники почали укладати форвардні контракти. До цього в Україні такої практики не було.

Швидкий вступ України до Євросоюзу є переполохом для західних фермерів. Про це потрібно відверто говорити. Наше завдання — провести відповідну роз’яснювальну роботу, де потрібно переконати, що вступ України до ЄС у плані сільського господарства стане позитивним не лише для нас, а й для Європи.

Для тепличних господарств збільшились затрати на логістику, паливо, пакування, етикетку, тару. На 40% зросла вартість електроенергії, в 4 рази вища — на дизельних генераторах. Якщо нова ціна на електроенергію близько 7 грн/кВт, то на генераторах вона доходить до 30 грн/кВт.

В Україні сьогодні понад 50 підприємств займаються переробкою амаранту, і їхня кількість зростає. Цьому сприяє насамперед зацікавленість українською продукцією з боку іноземних партнерів і стабільність цін на сировинну базу. Вже чотири роки, незважаючи на війну, виробники амаранту утримують ціни на сировину.

Ще рік тому для більшості аграріїв проведення аналізу ґрунту лежало в основі ефективного виробництва. Нині ситуація змінилася: у сільгоспвиробників кожна гривня на рахунку, і їх більше цікавить, як отримати заплановані 7-8 тонн з мінімальними витратами, а не збільшення врожайності. Тому навіть найнеобхідніші послуги поставлені на паузу.

ФГ «Шафран Любимівський» відоме на всю країну своїми квітучими полями. Тюльпани, нарциси, алліуми, лаванда, шавлія, лілія — чого тільки не росло в селищі Любимівка Херсонської області. Родзинкою ж ферми завжди були крокуси Sativus, з яких виготовляють приправу шафран, та аспарагус, який «розлітався» Україною за лічені дні — в сезон ферма здійснювала близько 300 прямих постачань.

Війна змусила переглянути роль і місце біоетанолу та біодизелю в системі національної енергобезпеки. Наразі багато експертів вбачають варіант використання потенціалу аграрного сектору для виробництва альтернативних видів енергетики. В уряді переконані, що ефективне використання галузі переробки дозволить частково замістити традиційні види енергії як на місцевому, так і на національному рівнях.

Надання грантів стало найбільшою державною програмою підтримки розвитку переробних підприємств. За статистикою, кожна п’ята подана заявка стає результативною, при цьому чверть погоджених грантів видано на агропереробку.

Одними з фундаментальних проблем, які гальмують аграрний сектор, окрім вартості логістики, є відсутність обігових коштів у аграріїв та збільшення вартості засобів виробництва.