Особистий погляд

Фермерське господарство Nuts’N’Garden на Київщині вже другий рік займається вирощуванням спаржі. Минулого року воно отримало сертифікат, що підтверджує органічність саду.

Україна очолила страшний рейтинг, ставши найбільш замінованою територією світу. Процес розмінування триватиме роками.

Українська Zeelandia привносить власні технологічні рішення та ноу-хау в роботу міжнародної однойменної групи компаній. Оскільки Zeelandia досі залишається сімейним бізнесом, локальні виробництва мають більше свободи, але й більше відповідальності щодо своїх рішень. Головне, що об’єднує компанії по світу, — це високі вимоги до стандартів якості.

Війна, значна частина замінованих чорноземів, несприятливі погодні умови, жорстка конкуренція за європейський ринок — агропродовольчі реалії України.

Введення заборони на імпорт окремих позицій української агропродукції загрожує зривом виконання вже підписаних із польською стороною контрактів на її постачання. Крім того, прийняте рішення створює вагомі перепони для транзитного потоку всіх товарних позицій, на імпорт яких накладено вето.

Війна внесла суттєві корективи у ягідний бізнес та змусила трансформуватися. Через обвал цін на заморожену продукцію, від експорту якої багато ягідників отримували дохід, довелося активізувати роботу за іншими напрямами. «Галицькі мармуляди» збільшили виробництво і продаж варення.

До повномасштабного вторгнення спостерігався колосальний приріст дронів-обприскувачів на ринку послуг України в сільськогосподарській галузі — як імпортного, так і вітчизняного виробництва. Світова тенденція також показує активний розвиток у технологічному плані.

Розбите та вирізане обладнання, зруйновані будівлі та десятки тонн вилитої на майданчики томатної пасти — такий вигляд мали виробничі потужності ГК «Агроф’южн» на Миколаївщині. Всі заводи за рік війни отримали значні пошкодження: в селі Шевченкове Північний завод вистояв 16 обстрілів, Східний завод у Снігурівці був 9 місяців у окупації. Про стан Південного виробничого майданчика в Голій Пристані на Херсонщині досі нічого не відомо.

У п'яти областях України через паводок підтоплено понад 21 тис. га сільськогосподарських угідь, що означає для аграріїв втрати на вже посіяних культурах та затримку посівної, адже подекуди в поля можна буде вийти в кращому випадку через три тижні. Сільгоспвиробники зазначають, що остаточно збитки рахуватимуть, коли вода спаде.

Загальна площа ягідних насаджень компанії «Агро Фрутіка Бишків» складає 124 га, де вирощують суницю садову, лохину, вишню та малину. Далі частина ягід направляється на переробку на підприємство «ГАЛФРОСТ». Ці дві компанії засновані ТОВ «Фрутіка», щоб забезпечувати повний цикл виробництва.

В Україні через війну посівні площі зменшились на 25%. Тому кожна тонна, яку вирощують аграрії на вільній землі, — особливо цінна. Проте через зміни клімату вже близько 2/3 території країни знаходиться в зоні ризикованого землеробства. Щоб зрозуміти масштаби проблеми, варто лише згадати 2020 рік, коли через посуху аграрії зазнали збитків на 15 млрд грн, втративши у деяких районах Одещини до 80% врожаю.

За повідомленням Кабінету Міністрів України, близько 528 тис. осіб мають відстрочку від призову, з них 2176 заброньовані за новим порядком. Агропромисловий сектор увійшов до трійки лідерів серед галузей, де найбільше заброньованих працівників — 63 тис. осіб.

Український стартап S.Lab з 2020 року займається виготовленням екологічного посуду, декору, будматеріалів та меблів з міцелію грибів та конопель. Також на виробництві використовують стебла пшениці, залишки хвої, лушпиння гречки. Цей матеріал є екологічним, адже розкладається у ґрунті буквально за місяць-півтора та може повністю замінити пластик.

Заміновані поля — найбільший виклик другого року повномасштабної війни для українських аграріїв, адже останні в прямому сенсі слова ризикують власним життям.

Площі під тими чи іншими культурами цьогоріч формують здебільшого економічні показники, на які впливає багато чинників — від погоди та наявності коштів до роботи зернового коридору. Але вже очевидно, що посівні площі змістяться в бік олійних культур, і масовий перехід аграріїв на соняшник та сою може спричинити дефіцит насіннєвого матеріалу. Зокрема, експерти припускають, що проблеми будуть з топовими гібридами, які імпортуються.

Риторика росії щодо продовження «зернової угоди» на 60 днів призводить до правової колізії. Як наслідок такої ситуації — вже через місяць буде мало судовласників, які готові відправляти свій флот у порти Великої Одеси. Отже, фрахт подорожчає, це буде тиснути на ціни, і закупівлі трейдерів будуть суттєво скорочені.

Тридцятирічна Марія Завгородня вже 5 років керує фермерським господарством «Анкор» (Полтавська область), яке їй залишилось у спадок. Тож професія агронома не була її свідомим вибором… на початку.

23 червня 2022 року Європейська рада надала Україні статус кандидата на вступ до ЄС. Офіційні переговори можуть розпочатися восени 2023 року. Однією з найскладніших частин секторальних дискусій, на думку профільних асоціацій, буде сільське господарство та розвиток сільських територій.

Щорічно фермерські та присадибні господарства України утримують близько 150 млн голів курчат-бройлерів, 90 млн курей, по 5 млн гусей та качок, а також 1,5 млн індиків. З них птиця вітчизняної селекції становить: курей — 30-40%, гусей — 80%, качок — 10%, індиків — 70%.

Іспанський експортер, компанія Cereales y Harinas Garsan, S.L., директором якої є Мануель Алькарас, працює на ринку України вже 8 років і 30 років — у агросекторі. Не виключенням став і минулий рік: експорт з України не зупинявся навіть у березні 2022-го.