Бджільництво

Кількість бджолосімей в Україні на 1 січня 2023 року становила 2,4 млн, що на 10,5% менше, ніж на аналогічну дату роком раніше.

Співвласниця пасіки в Черкаській області Анастасія Конюша розширила виробництво меду і організувала навчання бджільницькій справі майже 20 переселенців.

Бджолярі ОАЕ створили генетично модифікованих бджолиних маток, здатних витримувати високі температури.

У подружжя Павла та Наталі Чемериських ідея створити медовий кооператив виникла ще у 2019 році. Через рік їм вдалося втілити її в життя та зареєструвати ТМ «БІЛАР», а у 2022 році створили кооператив із однойменною назвою. За цей період їм вдалося сформувати команду пасічників-однодумців, які навіть в умовах війни продовжують працювати, докладати зусиль для підтримки економічного фронту.

Україно-польський проєкт AmoHive на Київщині запустив ІТ-пасіку — 10 експериментальних вуликів із поліпропілену, оснащених сонячними панелями та сенсорами.

Пасіка Mellifera знаходиться у двох областях — Чернівецькій та Хмельницькій. Розділити пасіку подружжя Череватових вирішило через малу кількість медоносів на Буковині.

Пасіка Mellifera (Чернівецька та Хмельницька області) в 2022 році викачала 800 кг меду. Цього року погода значно вплинула на початок медового сезону — зима була затяжною, і довго не було тепла.

Пасіка Mellifera знаходиться у двох областях — Чернівецькій та Хмельницькій. Розділити пасіку подружжя Череватових вирішило через малу кількість медоносів на Буковині.

Бджолярі Кіровоградщини не збирають перший врожай меду через прохолодну весну й дощі.

В Ломачинецькому лісництві філії «Сокирянське лісове господарство» (Чернівецька область) планують значно збільшити виробництво меду.

Злагоджені та координовані дії пасічників і аграріїв за останні роки мінімізували випадки потрави бджіл, забезпечуючи сталий розвиток бджільництва та підвищення врожайності.

Переробне підприємство ТОВ «ЕКО-МедОК» на Київщині на постійній основі вже багато років співпрацює з пасічниками. За результатами 2022 року компанія вийшла на заплановані показники продажів, падіння не було, але й глобального росту також.

Руйнування пасік, скорочення виробництва, обмежена кочівля, неможливість експортувати солодкий продукт морем — це лише частина проблем, з якими зіштовхнулися пасічники та експортери меду з початку війни рф проти України.

«Контінентал» у 2023 році збільшив площі медодайних культур: гречку буде посіяно на 3,9 тис. га, що в понад три рази більше проти минулого року.

Релоковане з Харкова до Чернівців підприємство налагодило виробництво електроніки для бджільництва, зокрема, техніки для медогонок та навощування бджолиних рамок.

Внаслідок проведення децентралізації до міста Вінниця доєдналося 8 територіальних громад. У їхньому складі — 10 тис. га земель сільгосппризначення.

Студент-маркетолог Богдан Лісовий із села Здобутка на Черкащині створив «Лісову пасіку» на 30 вуликів.

Українсько-польський стартап AmoHive має намір створити постійно діючу пасіку з IT-смарт-вуликами, де проводитимуться навчання для дітей та школярів.

Роман Бурджанадзе мав пасіку на 200 бджолосімей на Луганщині. Його господарство опинилося в окупації уже в перші дні повномасштабного вторгнення, тому евакуювати пасіку не вийшло. Утім, бджоляр переїхав на Дніпропетровщину й планує відновити пасіку там. Кошти для цього він уже отримав.

Регіони, що постраждали від війни, будуть відновлюватись ще не один рік, зокрема щодо екологічного стану. Крім того, зменшились посівні площі медоносних культур.