Євроінтеграція

Аграрний сектор України вперше за 20 років працює виключно в збиток уже другий рік поспіль, і собівартість вирощування зерна вища, ніж його готові приймати на елеваторах. І це ще без урахування витрат на логістику до кордону та портів ЄС.

Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 917 «Про затвердження Порядку видачі або відмови у видачі, переоформлення, анулювання підтвердження на ввезення в Україну та вивезення з України зразків насіння і садивного матеріалу сортів рослин та контролю за їх використанням».

Український агросектор на сьогоднішній день готовий до приєднання до ЄС, ключове питання — чи буде він готовий до цього у 2030 році, коли вступить в дію European Green Deal.

Україна до жовтня не виконає на 100% усі сім рекомендацій Європейської комісії, але забезпечить виконання всіх узгоджених законодавчих та інституційних кроків.

Питання зниження ПДВ на харчові продукти в межах євроінтеграційних процесів буде розглянуте законопроєктом, який стосується Директиви Ради 2006/112/ЄС.

Шлях вступу України до Європейського Союзу (ЄС) є складним і багатоетапним процесом, який включає в себе низку реформ у різних сферах для відповідності європейським стандартам та нормам. Особливо це стосуватиметься аграрного сектору.

В умовах експортних обмежень аграрії України розглядали різні варіанти диверсифікації діяльності, зокрема і за рахунок розширення посівів круп’яних і зернобобових культур.

У ЄС можна проводити скорочення використання інсектицидів, оскільки аграрії матимуть дотації у разі недозбираного врожаю. А в умовах України це спричинить навантаження на державний бюджет, особливо якщо врахувати, що сьогодні агросектор є донором національної економіки та сільського розвитку.

Зрив росією Чорноморської зернової ініціативи актуалізував питання експорту альтернативними логістичними маршрутами. У Європейській Бізнес Асоціації підрахували, що бізнес може переорієнтувати близько 1-1,5 млн т зерна щомісяця на так звані «Шляхи солідарності».

З початку повномасштабного вторгнення одеський гуртовий ринок «Початок» зіткнувся з численними викликами — це і відтік населення з міста, і релокація певних підприємств, закриття значної кількості закладів HoReCa, нестача кадрів, ракетні удари, блекаут. Скоротилися, а потім і зовсім зупинилися надходження сільськогосподарської продукції з окупованих областей.

Верховна Рада України прийняла законопроєкт №8290 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання продовольчої безпеки та розвитку тваринництва».

Україна має всі шанси не програти в конкуренції з Європою, а ось беззастережний вступ до ЄС — не найкраще рішення.

Нове законодавство, що стосується виноробної галузі, практично не узгоджується з галузевими організаціями, а є роботою певних лобістських груп, які пропонують ініціативи під прикриттям євроінтеграції.

Україна та Європейський Союз під час нещодавнього візиту президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн до Києва анонсували створення координаційної платформи з метою врегулювання експорту української сільськогосподарської продукції.

Товарність, купівельна спроможність та доступність зовнішнього ринку — це напряму пов’язані речі. Експорт до ЄС надзвичайно сильно вплинув на два явища — зростання товарності та заміну жиру на внутрішньому ринку.

Криза навколо заборони імпорту українського агроекспорту деякими країнами ЄС яскраво продемонструвала характер і масштаб проблем, з якими стикатиметься український бізнес на шляху України до Євросоюзу.

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну ринок землі завмер: не можна було укладати угоди, оскільки не працювали реєстри. З травня 2022 року почалося поступове відновлення операцій за звичним механізмом. За цей час ринок активізувався, попит перевищує пропозицію, а подекуди інвестори готові викласти до 148 тис./га.

Україна ставить перед собою амбітну мету забезпечити повну інтеграцію до Єдиного ринку Євросоюзу ще до отримання членства в об’єднанні.

Держави Європейського Союзу попередньо підтримали продовження лібералізації торгівлі з Україною ще на рік.

Народні депутати 24 березня проголосували в першому читанні за законопроєкт (№8290), який посилює вимоги до безпечності харчових продуктів та впроваджує європейські норми законодавства.