Тривалий час торговельне сальдо України з КНР було від’ємним, і хоча китайська сторона ініціювала створення Зони вільної торгівлі, для України це був неприйнятний варіант — преференції у торгівлі розглядалися виключно в межах, щоб експорт та імпорт зрівнялися. На сьогодні політична співпраця в цьому напрямі не є актуальною, але питання торгівлі залишається на порядку денному.
Горизонт
планування у воєнний час в агросекторі звузився з кількох місяців до кількох
тижнів, а то і днів. Серед основних причин — брак обігових коштів, тому, як
кажуть самі виробники, проблеми вирішують за мірою їх виникнення, ситуативно.
З початку війни в Україні аграрний бізнес опинився в наджорстких умовах, адже виробничі потужності кожного підприємства прив’язані до конкретної території, а посівну чи роботу на фермі не можна відкласти або зупинити. В умовах заблокованого експорту та відсутності обігових коштів аграрії України провели посівну, збирають урожай ранніх зернових, але на порядку денному питання — як і з чим планувати наступний сезон.
Співпраця та постійна комунікація між агровиробниками та пасічниками — це позитивний синергетичний ефект для двох сторін: +30% до врожаю фермеру та поле для збору меду пасічнику.