Публікації

З початку вторгнення росії в Україну на світових зернових ринках ростуть ціни, і підстав для цього достатньо. Війна не дозволить провести посівну в Україні в повному обcязі, експорт практично зупинено, а чорноморські порти закриті. Головними тригерами ринків стали питання — коли припиниться війна і як швидко Україна відновить експорт.

Верховна Рада України внесла зміни до земельного законодавства і спростила набуття прав користування на земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Завдяки цьому нововведенню для сільгоспвиробництва буде передано 20 тис. га земель комунальної власності, які були підготовлені для передачі в оренду на земельних торгах.

Сільгосптоваровиробники не можуть отримати анонсовані урядом кредити. Вони звертаються до банків, але позитивного рішення про фінансування не отримують.

В умовах воєнного часу в Україні працює ще один фронт — аграрний, який забезпечує продовольчу безпеку країни. Посівна цього року буде найскладнішою за всю історію незалежної України, адже фактично сільгоспвиробникам в окремих регіонах доводиться засівати поля під обстрілами та з мінімальними ресурсами.

Повномасштабне вторгнення росії в Україну завдало суттєвих проблем галузі тваринництва. Та попри воєнний стан роботу ферми не можна поставити на паузу: молоко доїться, почались отелення, народилася Джевелінка — первістка від сірого українського бика Велеса і білоголової української Марічки.

Уряд затвердив порядок видачі та перелік продовольчих товарів першої необхідності, що безкоштовно доставляються людям, які перебувають у зоні бойових дій. Він включає ключові соціальні продукти харчування, зокрема крупи, консерви та інші. Для закупівлі продуктів «Укрзалізниці» виділено 18 млрд грн.

В Україні запустили платформу Prozorro+ з пошуку постачальників для гуманітарних потреб країни. Цей інструмент допомагає знайти компанії, які можуть постачати найбільш необхідні товари у період воєнного стану.

Минулого року Україна експортувала агропродовольства на суму $27,9 млрд. За даними Державної митної служби, у 2021 р. зафіксовано найбільші в історії України обсяги експорту пшениці — 20 млн т, м’яса птиці — 459 тис. т, заморожених ягід та інших фруктів — 76 тис. т, макаронних виробів — 38 тис. т.

Посів ярих зернових розпочали в усіх регіонах України, але аграрії стикаються з низкою випробувань та змушені приймати непрості рішення, виходячи з наявних ресурсів.

Попри війну в Україні розпочалася посівна кампанія, хоча цього року вона відбудеться не на всій території. До сівби ярих культур приступили вже 11 областей.

Посівна-2022, окрім складних умов і нестачі необхідних ресурсів для проведення весняно-польових робіт, має ще один визначальний фактор — лінію фронту. Разом ці складові вплинуть як на кількість, так і на якість майбутнього врожаю.

Господарство «Золота рибка» обробляє 1300 га на півночі Миколаївської області. Оскільки це поруч із Одеською трасою, бойові дії цю територію не дуже зачепили. Тож є усі можливості для організації посівної: необхідні ресурси є в наявності, а пальне було закуплене заздалегідь.

Озимі зернові культури українські аграрії посіяли восени ще в мирний час, і вони можуть забезпечити продовольчу безпеку України навіть за відсутності посівів ярих культур.

Питання продовольчої безпеки України вирішується найближчими тижнями і залежить від того, наскільки повноцінно вдасться провести посівну. Наразі деякі регіони охоплені війною і фактично випадають із сільгоспвиробництва. Великі агрокомпанії працюють над антикризовими планами, щоб максимально провести весняно-польові роботи.

Ситуація з тваринництвом в Україні є дуже складною, адже в цій галузі операції мають безперервно продовжуватися. В умовах війни, коли відключають електрику, закриті дороги, неможливі постачання кормів, налагодити процес і зберегти стадо майже нереально.

«Дунайський аграрій» — одне з перших господарств в Україні, яке розпочало займатися виробництвом органічної продукції — на сьогодні має під органікою 2,2 тис. га і виробляє понад 50 позицій органічних продуктів. Незважаючи на війну в країні, непрогнозованість ситуації та ризики, підприємство не збирається відмовлятися від вирощування органічної продукції.

Ягідники пропустять сезон, адже навіть за можливості вирощування буде проблема з реалізацією. І це стосується не лише окупованих територій та регіонів, де ведуться бої, а загалом усієї України. Адже ягода — не продукт першої необхідності, до того ж економіка країни зруйнована, а понад 3 млн українців виїхало за кордон. Тому ягода навряд чи комусь буде потрібна в тій ціні та кількості.

В умовах війни українські сільгоспвиробники не лише боронять Батьківщину, але й працюють на аграрному фронті для забезпечення продовольчої безпеки країни.

З початку війни в Україні роботу припинили 42% малих підприємців, ще 31% призупинили, але хочуть відновлювати свою діяльність. У повному обсязі продовжують роботу тільки 13% представників МСБ, що в цілому відповідає тенденції в бізнес-середовищі загалом.

У воєнний час, коли дизельного палива, засобів захисту рослин, добрив та посівного матеріалу в аграріїв критично мало, важливо економно та по-максимуму використати всі наявні ресурси. У цій ситуації технологія no-till як ніколи буде ефективною, адже сьогодні перед аграріями стоїть завдання: з меншими вкладеннями отримати результат.