Публікації

Через війну та окупацію окремих областей в Україні суттєво скоротилося використання ЗЗР. Аграрії, не маючи достатньо оборотних коштів, змушені були зменшувати внесення агрохімії на третину порівняно зі звичними технологічними картами. За оцінками експертів, це призвело до просідання ринку в натуральному вимірі на 23,4%.

Ринок борошна в Україні доволі насичений. Водночас популяризація українського продукту в світі, міграція 9 млн українців, здебільшого до європейських країн, надає нові можливості українському борошну. Україна може виробляти рівно стільки переробленої продукції, скільки експортує зерна. Всю сировину можна перетворити на продукти і заробляти більше.

Навіть експертам ринку дуже складно визначити точну потребу овочівників у потужностях для зберігання продукції, оскільки дискусії виникають навіть навколо кількості вирощених в Україні овочів. Але те, що потреба в сховищах є — це факт.

Зважаючи на воєнний стан, виробники мармурової яловичини розуміють, що не так багато споживачів мають змогу купувати даний продукт. Виробництво не припиняли, але пішли на інший крок — знизили ціну, фактично продаючи м’ясо за собівартістю, а то й нижче.

Найбільші українські виробники круп до війни половину виробленої продукції відправляли на експорт. Сьогодні ж складна та дорога логістика не дозволяє повністю відновити постачання, адже вивозити продукцію через порти інших країн стало втричі дорожче, а отже — невигідно для виробника.

З початком війни Україна зіткнулася з проблемою експорту агропродукції. Практично все зерно і олія, які раніше вивозилися морськими шляхами, були заблоковані. Для відновлення експорту були задіяні всі можливі логістичні шляхи: залізниця, річкові порти та автоперевезення. Так, за 5,5 місяців війни росії проти України було експортовано майже 10 млн т агропродукції.

Цього року День Незалежності кожен українець відчуває, виборює, відстоює. Мільйони захисників на полі бою і в тилу показують свою міць, волю та незалежність.

З початком війни потенціал бджільництва в Україні скоротився. Через воєнні дії відбулися певні втрати в галузі: значне руйнування пасік та виробничої бази, скорочення виробництва, оскільки на непідконтрольних територіях не можна отримувати продукцію. Тож цього сезону меду в Україні буде значно менше.

Для українців гречка є індикатором стабільності. За найменшої ознаки кризи вона найпершою зникає з полиць магазинів і в рази зростає в ціні. За останній рік гречка подорожчала вдвічі, демонструючи постійні стрибки цін, але експерти заспокоюють: після збору нового врожаю ціна на продукт стабілізується.

Власники зеленої ферми «Копиця сіна», яка знаходиться в селі Пархимів Чернігівської області, до останнього не знали, чи розпочнуть ягідний сезон. Бойові дії точилися навколо села — ворог не дійшов 15 км з боку Чернігова та 20 км з боку Києва. Та попри це розпочали підготовку: поки сапери розміновували поля, господарі закуповували паливо та тару під ягоду.

В Україні розпочався основний сезон продажу перших партій яблук сорту Гала, зібраних місцевими виробниками. Девальвація гривні знизила ціни на яблука (поточні $0,35/кг проти $0,41/кг на початку минулого сезону). Наразі українське яблуко фактично не має експортних перспектив, а внутрішній ринок скоротиться не тільки кількісно, але й якісно.

Цьогоріч провести жнива якісно, швидко і без втрат заважають не лише воєнні дії, а й примхи погоди. Проте, як захисники на бойовому фронті, так і аграрії на продовольчому роблять усе можливе і неможливе для наближення перемоги.

У деяких господарствах Чернігівської та Київської областей сільгоспвиробники вже посіяли озимий ріпак. Намагалися «зловити» вологу, щоб отримати дружні сходи. Ріпак важливо сіяти відразу після дощів, а не перед зливами, оскільки через утворену кірку рослина не зможе зійти, і доведеться пересівати.

2022 рік — випробування глобального масштабу для України та світу. Адже війна спричиняє продовольчу кризу в багатьох країнах. Через окупацію та неможливість реалізувати продукцію чимало господарств скорочують видатки, шукають способи заощадити. Проте, аби вистояти та підняти економіку, маємо адаптуватися. Віримо в перемогу та кожен на своєму фронті робимо все, щоб її наблизити.

Раніше цифрове землеробство та ІТ-продукти були здебільшого прерогативою великих господарств. Однак воєнний стан поставив перед аграріями нові виклики. Вартість ресурсів зросла в рази, а погодні ризики не зникли... І навіть елементарно — не завжди можна виїхати в поле. Тому криза змусила багатьох аграріїв використовувати всі можливості для оптимізації ресурсів та дистанційного моніторингу.

Майже у кожному обласному центрі України є лавандове поле, а в деяких навіть декілька. Кожна локація унікальна, з частинкою душі господаря.

У сільському господарстві понад половину всіх викидів парникових газів спричиняють традиційні способи обробітку ґрунту: 53% — оранка, 20% — добрива (азот і метан), 12% — споживання енергії.

Війна та блокування морських портів значно вплинули на олійну галузь: відбулося суттєве скорочення переробки соняшнику. Як результат — олії було експортовано вдвічі менше від прогнозованих обсягів; зі 100 заводів наразі працює лише 15; значно зросли обсяги експорту соняшнику. Експерти одноголосно заявляють: якщо не запрацюють порти, Україна втратить місце на світових ринках.

Благодійний фонд «МХП — Громаді» підбив підсумки третього відбору конкурсу бізнес-ідей «Роби своє», який покликаний підтримати сталий розвиток підприємництва як відповідь на негативні економічні наслідки війни в Україні.

Всеукраїнський конкурс «Неймовірні села України 2022» ще раз засвідчив, що майбутнє українського села полягає в розвитку територій через втілення сталих проєктів. Саме це забезпечує економічний, соціальний та екологічний добробут мешканців сіл.