Бывает ли закон лишним?

*текст подаєтся мовою оригіналу 

Коли ж умови торговельних взаємин хочуть деталізувати у законі, то таке можна кваліфікувати не інакше, як лобіювання окремих інтересів. Якщо переглянути, як регулюється торгівля харчовими продуктами на українському ринку, назбирується солідний перелік нормативних актів:

• ЗУ «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»;
• ЗУ «Про державний контроль та дотримання законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин»;
• ЗУ «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів».

Крім того, законодавчі засади провадження та регулювання торговельної діяльності встановлено Господарським та Цивільним кодексами, законами України «Про захист прав споживачів», «Про ціни та ціноутворення», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про місцеве самоврядування в Україні».

Нині планується розробити комплексний Закон України «Про торговельну діяльність харчовими продуктами». Окрім передбаченого вищезазначеним законодавством, закон міститиме умови, порядок та строки проведення розрахунків за харчові продукти, вартість рекламних, маркетингових послуг, систему бонусів та знижок, умови повернення продуктів.

Ось тут і виникає запитання, винесене у заголовок блогу.

Якщо намірами є, як задекларовано у концепті проєкту закону, впорядкування торговельної діяльності у цілому, а саме: регулювання взаємовідносин між органами центральної влади, органами місцевого самоврядування та господарюючих суб'єктів, що забезпечують торговельну діяльність, та їх об'єднань, а також  взаємовідносин між суб'єктами господарювання при здійсненні торговельної діяльності, то чи не краще було б і керуватися  загальними засадами у цій сфері? З 2011 року у Верховній Раді України перебуває після кількох спроб розгляду проєкт ЗУ «Про внутрішню торгівлю», підготовлений Кабінетом Міністрів України. Саме у ньому містяться зазначені норми регулювання взаємин у торгівлі, включаючи торгівлю продовольчими товарами. Цей законопроєкт пройшов обговорення у радах підприємців різних рівнів та експертному середовищі. Залишається лише його осучаснити і прийняти.

Микола Шкурко, голова Ради директорів Громадської спілки «Асоціація розвитку льонарства і коноплярства України»