Как хозяйство увеличило доходность?

* Текст подається мовою оригіналу

Як? Щоб зрозуміти це, розглянемо що і як тут робили раніше на прикладі одного поля.  

2018 рік. Культура — кукурудза на зерно. Господарство ще працює за традиційним «середньозваженим» підходом.

У системі удобрення опираються як і багато хто з аграріїв — на потреби культури, регіон, тип ґрунту і усереднені дані аналізу ґрунту.

Технологія удобрення включає NPK і S у вигляді сульфату амонію і внесення однієї середньої норми по полях.

Витрати — 192 $/га. Врожай — 9,22 т/га на масив

Непогано? Може й так. Але в компанії прагнули кращих результатів. Що ресурси розвитку треба шукати у грунті — розуміли. Тому ще раніше проводили аналіз ґрунту в деяких лабораторіях і …. не отримали очікуваного результату.

Чи то методика аналізу була некоректна, чи рівень компетенції лабораторій не відповідав рівню — »історія замовчує». Тож у господарстві вирішили випробувати агродіагностику поля за методикою AgriLab. І це стало стартом змін, які почали впроваджувати з 2019 року.

2019 рік. Оновення технології. У господарстві почали застосовувати індивідуальний підхід до кожного поля і технологію, створену на основі агродіагностики земель.

Результати аналізу показали, що існують відмінності як між полями, так і в межах кожного з них. Деякі частини дають кращий урожай, тоді як інші ділянки — дуже мало. Це пов'язано з відмінностями в ґрунтах і їх властивостях, рельєфі та ін. При цьому навіть, здавалося б, незначні відмінності у фізичних, фізико-хімічних, агрохімічних та біологічних особливостях ґрунту помітно впливали на родючість та доступність поживних речовин рослинам.

Після аналізу ґрунту фахівці розробили індивідуальні «рецепти» на кожне поле і система удобрення суттєво змінилася. У ній до NPK і S додались CaCO₃, Zn, B.  При цьому витрати на добрива — зменшились.

Витрати на добрива склали — 141$/га. Врожайність — 9,44 т/га на масив

Отже, застосувавши «точний» і «диференційований» підхід у господарстві заощадили 51$/га. Ще один приємний бонус +$43/га приріст урожайності на площі 1276 га в 2019 році в порівнянні з 2018.

Окремо напишу про фактор погоди — улюблену «відмовку» багатьох агрономів. У 2019 році з опадами було аж ніяк не краще, аніж в 2018.

Диференційований підхід

Одне із завдань агронома-технолога — вирішити, чи достатньо варіацій ґрунтових властивостей на їх полях, щоб виправдати інвестиції в системи точного землеробства і розробку карт внесення рецептурних добрив. Прорахувавши очевидну ефективність, добрива тут почали вносити диференційовано по картах-завданнях на кожне поле. Це  включає внесення різних норм і типів добрив на унікально різних ділянках ґрунту в межах поля відповідно до попередньо заданої карти, яка розробляється на основі різних типів інформації. Мета? Оптимізувати внесення добрив і врожайність.

Економіка диференційованого підходу на прикладі вже наведеного поля

На прикладі одного з полів даного масиву видно, що потреба в Zn і вапнякових матеріалах складається з 5-ти, а азотних і калійних добрив з 8-ми різних зон за потребою в межах одного поля.

Відповідно потреба в:

• калійних добривах — від 45 кг/га до 100 кг/га,
• азотних добривах (КАС-32) від 180 л/га до 267 л/га,
• вапнякових матеріалів від 0 до 4т/га.

(залежно від забезпечення цим елементом на різних ділянка поля під ефективну урожайність).

Сьогодні це господарство — одне із еталонних у впровадженні ресурсоощадних технологій і ефективного управління ресурсами.

Про яке саме «відоме господарство» йдеться? Це ГК «Агро-регіон», яка обробляє 38 тис га. Спочатку тут протестували агродіагностику AgriLab на одному масиву полів. Сьогодні ж вона проведена на усіх виробничих площах компанії.  Окрім того, тут впроваджено дифренційоване внесенння добрив, змінні норми посіву і ще багато інших елементів точного землеробства.  

Потенціал поля, врахування його особливостей у технології  — це є той «безвідсотковий кредит», доступний кожному господарству. Кошти, заощаджені на добривах чи зароблені на додатковому врожаї кожен аграрій завжди знайде куди інвестувати. Але дехто цією можливістю користується, інші — продовжують «заривати гроші в землю».

А що робите Ви?

Ярослав Бойко, СЕО компанії AgriLab, офіційний представник Міжнародної організації з точного землеробства (ISPA) в Україні