Какие изменения 2020 год принес для аграрной отрасли?

*Текст подається мовою оригіналу

Звісно, ні для кого не секрет, що найбільшим викликом 2020 року і для сільського господарства також виявилися нові умови роботи в часи пандемії. Аграрії, а особливо представники галузі тваринництва, були вимушені коригувати свої логістичні ланцюжки та перебудовувати багато внутрішніх процесів. До того ж, на галузь не найкращим чином вплинув спалах пташиного грипу на початку року, який призвів до вимушеного суттєвого обмеження експорту, незрозуміла ситуація з кормовими добавками, що потягнула за собою здорожчання кормової бази, а також певне зниження врожайності зернових культур.

Перемоги бізнесу у 2020 році

Втім, 2020 рік приніс не тільки випробування, але й низку позитивних для бізнесу рішень.

Цього року нарешті вдалося завершити сагу із «соєвими правками». У травні Президент підписав закон про зміни до Податкового кодексу України, який, серед іншого, поновив відшкодування ПДВ при експорті олійних культур (сої та ріпаку). Тож зрештою справедливі умови оподаткування та добросовісної конкуренції на аграрному ринку відновлено. Варто зауважити, що аграрії чекали на цю подію майже 2,5 роки.

Окрім цього, на початку року Уряд дав старт ринку приватних фітосанітарних лабораторій. Відтак, приватні лабораторії можуть проводити фітосанітарні експертизи для експорту. Це рішення дозволить уникнути дублювання деяких операцій, скоротити час проходження процедур фітосанітарного контролю та підвищити якість проведення фітосанітарної експертизи. Але для того, щоб це нововведення запрацювало необхідно затвердити підзаконні акти.

З позитивів також варто відзначити завершення роботи над проєктом закону «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин», яким передбачається розробка та імплементація близько 70 підзаконних актів. Вони мають бути розроблені протягом наступного року, і саме це є головним викликом для ветеринарів та тваринників у 2021 році.

Наприкінці року також сталася важлива подія — призначення голови Держпродспоживслужби, що додало аграріям дещо більше визначеності у роботі.

І так само на завершення року Верховна Рада підтримала два важливі законопроєкти. Йдеться про підтримку в цілому проєкту Закону про внесення змін до прикінцевих положень Закону «Про безпечність та гігієну кормів» з метою стабілізації ринку кормів» №3672. Даний проєкт Закону дозволить на тимчасовій основі розблокувати ситуацію, яка склалась внаслідок того, що Україна ще не перейшла від реєстрації кормів, яка була раніше, до реєстрації кормових добавок, як це відбувається у ЄС. Асоціація й надалі докладатиме зусиль щодо підготовки та прийняття усіх нормативно-правових актів, необхідних для належної імплементації Закону «Про безпечність та гігієну кормів», створення Державного реєстру кормових добавок та системи державної реєстрації кормових добавок.

Також у першому читанні Верховна Рада прийняла проєкт Закону «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» щодо ввезення пестицидів на митну територію України» №2289, який нарешті має дати зелене світло доступу інноваційних ЗЗР до ринку України.

На чому варто зосередитися у 2021 році?

Окрім підготовки до виходу з коронакризи, одним із головних трендів 2021 року стане ще більш активна адаптація до змін клімату. 2020 рік став яскравим прикладом того, як швидко можуть змінюватися кліматичні умови. Пилові бурі, різкі зміни температур, засуха — це все уже стало буденністю для наших аграріїв. З високою долею ймовірності боротьба за урожай у наступному 2021 році буде ще складнішою.

У таких умовах надважливим завданням стає збереження урожаю не лише кількісно, а й якісно. Для цього фермери просто зобов'язані впроваджувати інновації у виробництво. На превеликий жаль, у цьому аспекті наше сільське господарство ще досить сильно відстає від сусідів. Посухо- та хворобостійкі культури, засоби захисту рослин нового покоління, точне землеробство, сучасна посівна та жнивальна техніка — це той інструментарій, який допоможе максимально хеждувати кліматичні ризики.

Інший виклик, «сірий» ринок зерна, який за останні кілька років досягнув таких масштабів, що претендує стати основною загрозою не тільки для агросектору, а й для всієї економіки країни. За різними оцінками, його частка сягає 40%. Тож на законодавчому рівні необхідно буде впровадити зміни до чинного законодавства, які забезпечать ефективну боротьбу із «сірим» ринком зерна.

Ми також говоримо про два важливі блоки роботи, на яких варто зосередитися для розвитку зернового ринку.

По-перше, це підтримка українських експортерів на міжнародних ринках. У цьому контексті йдеться, зокрема, про необхідність запровадження національного звіту щодо рівня викидів парникових газів під час виробництва та обігу сільськогосподарських культур для подальшої переробки на біопаливо в країнах ЄС. Відсутність подібних звітів наразі в Україні є серйозним стримуючим бар'єром для експорту кукурудзи та ріпаку у вищезгаданих цілях. Також існує необхідність розширення співпраці з КНР, а саме відкриття ринку для сільгосппродукції продукції, що експортується з України до КНР та спрощення чинної процедури експорту ячменю до КНР.

По-друге, це діджиталізація інформації та державних послуг у зерновій галузі з метою сприяння міжнародній торгівлі. Йдеться, зокрема, про приєднання до системи електронного обігу фітосанітарних сертифікатів Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, запровадження електронних сервісів подачі документів, переведення обігу складських документів на зерно в електронну форму.

Діджиталізація процесів буде визначальною наступного року і для галузі тваринництва, а саме — оновлення реєстрів тварин, кормів та кормових добавок, ветеринарних препаратів, ветеринарних сертифікатів, ліцензій і т.д. Важливо також відзначити необхідність посилення діджиталізації аудитів виробництв, які проводяться європейськими експертами з метою підтвердження відповідності дотримання європейських правил виробництва. З метою недопущення спалахів інфекційних хвороб, необхідно також приділити увагу оновленню інструкцій щодо лікування та профілактики хвороб тварин та птиці згідно з європейськими практиками.

Звісно, цей to-do список на наступний рік не є вичерпним. Експерти різних комітетів Європейської Бізнес Асоціації продовжуватимуть активну роботу над розбудовую кращих умов для роботи аграрного бізнесу в Україні. Матимемо сподівання, що наші зусилля посилюватимуть прагнення держави розвивати високотехнологічне сільське господарство в Україні. 

Світлана Михайловська, заступник директора з представництва інтересів компаній-членів Європейської Бізнес Асоціації