Куда движется селекция растений?

*Текст подається мовою оригіналу

Щороку нові сорти/гібриди стають ще більш сталими, резистентними та толерантними. У ЄС офіційні каталоги щорічно оновлюються на 3000 нових сортів. Відмічається, що саме запровадження нових технологій (редагування геному) може стати відповіддю для селекції рослин в контексті нових викликів.

Так, у дослідженнї «Соціально-економічні та екологічні цінності селекції рослин в ЄС» (The socio-economic and environmental values of plant breeding in the EU) від агенції HFFA Research керуючий директор Стеффен Нолеппа (Steffen Noleppa (Managing Director, HFFA Research) зазначає, що провели оцінку ефектів від селекції в ЄС за період 2000-2019 рр., зробили прогностичний аналіз на 2020-2040 рр. та підготували аналіз конкретних прикладів при застосуванні нових методів селекції рослин (New Plant Breeding Techniques, NPBT).

Ефекти

Цінність селекції за період 2000-2019 рр. у показниках росту врожаїв — частка в 59-79%.

У цілому в ЄС у період 2000-2019 рр. щорічний ріст показників урожаїв склав 1,16% на гектар. Без застосування результатів селекції площі орних земель були б набагато більшими. Для поточного для ЄС доходу ферми в 17 100 євро приблизно 6105 євро було принесено досягненнями селекції.

Станом на 2020 р. цінність прогресу в селекції рослин з 2000 р. в ЄС оцінюють в $14 млрд (*від основних культур, що аналізувалися, — пшениця, кукурудза, зернові, ріпак, соняшник, олійні, цукровий буряк, картопля, бобові, зелена кукурудза).

Без розвитку селекції в ЄС за 20 років для поточного рівня глобального виробництва сільськогосподарських культур було би потрібно додаткові 21 млн га.

Завдяки генетичним покращенням основних сільськогосподарських культур у ЄС за останні 20 років було недопущено викиди парникових газів у обсязі 4 млрд тонн. Селекційні досягнення допомагають збереженню глобального біорізноманіття і свого роду є компенсацією цілих років знищення лісів, опустелювання саван.

Щодо періоду 2020-2030-2040 рр. прогнозується, що у ЄС він пройде під знаком реалізації ініціатив стратегій Farm2Fork та Biodiversity.

Так, до 2030 року прогнозується, що:

• непродуктивні землі становитимуть 10% від усіх с/г площ;
• частка площ під органічним фермерством зросте до 25% від усіх с/г площ;
• використання засобів захисту рослин зменшиться на 50%;
• використання азотних добрив зменшиться на 20%.

Окремо наголошується, що наслідки від таких соціально-економічних змін можуть до 2040 року бути компенсовані досягненнями селекції рослин. Але для цього темпи розвитку селекції мають бути прискорені.

Що очікують від NPBT (New Plant Breeding Techniques, NPBT, нові методи селекції рослин)

• NPBT зможуть сприяти досягненню цілей Farm2Fork та Biodiversity ЄС.
• NPBT економлять 2 роки розробки сорту.
• NPBT можуть збільшити щорічний ріст показників врожаїв з 1,16% на гектар до 1,34%

При негайному застосування NPBT на практиці з 2030 р. (виведення сорту з новою вбудованою характеристикою якраз займає «лише» 9 років) і протягом 10 років це сприяло би збільшенню цифри росту врожайності до 2,6% (а це їжа для ще 20 млн людей, відсутність викидів парникових газів у розмірі 350 млн т і збереження біорізноманіття на площі млн га). 

На практиці NPBT уже показують, що:

• наявність резистентної до грибків пшениці, розробленої завдяки NPBT, зменшить кількість внесень фунгіцидів, чим буде зекономлено тисячі тонн цих засобів і зменшено вплив на довкілля.
• стійкість виведених за допомогою NPBT сортів ріпаку до розтріскування та осипання зменшить втрати врожаю, які співставні зі зростанням врожайності на 9%.

Маємо враховувати, сприяти та не зарегульовувати результати роботи селекціонерів, підвищувати обізнаність, проводити міждисциплінарні дослідження та нагально диференціювати регуляторну базу.

Сюзана Григоренко, виконавчий директор Насіннєвої асоціації України