Новые налоговые реалии: за что придется платить аграриям

* Текст подається мовою оригіналу

Які нові повноваження з«являться в ОМС?

Органи місцевого самоврядування (далі — ОМС) отримають право приймати рішення про встановлення факту користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів (ч. 1 п. 12.4.5., п. 284.1. Проєкту).

Дану інформацію ОМС передаватимуть до ДПС:

- до 1 числа наступного місяця після прийняття такого рішення — щодо конкретних земельних ділянок (ч. 2 п. 12.4.5., ч. 2 п 284.1 Проєкту);

- до 1 лютого наступного звітного року — централізовано щодо всіх рішень (п. 73.2.5. Проєкту).

Який додатковий привід для оподаткування?

Визначається поняття «власної с/г продукції» — продукція, яка виробляється на такій земельній ділянці та надалі реалізується.

Виняток: це поняття не застосовується до земельних ділянок до 0,5 га.

Отже, за результатами встановлення факту користування земельною ділянкою та визначення поняття с/г продукції, виготовленої на такій земельній ділянці, з«являється одразу два об»єкти оподаткування (п. 286.1. Проєкту):

- земельна ділянка

- с/г продукція виготовлена на такій земельній ділянці.

Як працюватиме оподаткування таких об'єктів?

Податкові зобов«язання справлятимуться починаючи з наступного місяця після прийняття відповідного рішення ОМС (п. 284.5 Проєкту).

Виняток: самовільно зайняті земельні ділянки — щодо них відбувається річна сплата податку.

На ці об'єкти оподаткування встановлюється мінімальне податкове зобов«язання (п. 14.1.114–2 Проєкту)

Що варто знати юридичним і фізичним особам щодо користування землями державної та комунальної власності?

Для юридичних осіб — платників податку на прибуток підприємств і фізичних осіб-підприємців податковими агентами за такими об'єктами оподаткування є землекористувачі, які повинні (п.141.9. Проєкту):

- самостійно здійснювати розрахунок податкових зобов'язань;

- подавати щорічну декларацію.

Для фізичних осіб — обов'язок щодо розрахунку мінімального податкового зобов'язання покладається на ДПС. До 1 липня року, наступного за звітним, контролюючий орган самостійно надсилає податкове-повідомлення рішення про сплату податкового зобов'язання — податку на землю.

У платника податків у такому випадку є 2 варіанти:

- сплатити суму визначену в податковому-повідомленні рішенні впродовж 60 календарних днів із моменту його отримання;

- або звернутися про проведення зустрічної звірки впродовж 30 календарних днів.

Які висновки можна зробити з аналізу законодавчих пропозицій?

Верховна Рада України через прийняття Законопроєкту 5600 намагається оподаткувати ті об'єкті, які знаходяться за межами «очей» влади й відповідно — за межами сфери оподаткування.

Так, на руках у населення є в користуванні земельні ділянки без права власності, емфітевзису, оренди, суборенди, тобто певний сегмент неоподатковуваної сфери. Здебільшого це стосується села: там за часів колгоспів населенню надавали земельні ділянки в користування без оформлення будь-яких правовстановлюючих документів. Частина таких землекористувачів надалі оформила право власності на ці земельні ділянки, однак інша частина так і користується ними без оформлення прав.

Що це означає: влада фізично не бачить, яка саме частина земельних ділянок знаходиться в користуванні серед населення та в кого саме.

Надавши право ОМС встановлювати факт користування земельною ділянкою та зобов«язавши ОМС передавати таку інформацію до ДПС, тим самим влада матиме можливість:

- доступу до всіх землекористувачів, які автоматично стають платниками податків, що породжує право в ДПС нараховувати земельний податок (п.п. 14.1.72., 72.1.2.7. Проєкту) на таку земельну ділянку;

- доступу до обсягу земельних ділянок, які знаходяться в користуванні й потенційно можуть бути продані;

- визначивши поняття с/г продукції, яка виробляється з таких земельних ділянок (від 0,5 га) та реалізується, створити ще один об»єкт оподаткування.

Які ж ризики несуть подібні новели?

У результаті прийняття цього закону землекористувачам можна буде чекати на такі наслідки:

- встановлення неправомірних фактів користування земельними ділянками, тобто закріплення земельних ділянок не за тими користувачами;

- відібрання земельних ділянок у реальних користувачів (рейдерство за допомогою такого механізму через ОМС);

- можливість отримати земельну ділянку не через процедуру виділення відповідно до Земельного Кодексу України, у тому числі, за допомогою застосування корупційної складової.

Фактично, у разі прийняття Проєкту 5600 в такій редакції, з'являється механізм «спрощеної процедури отримання у власність земельної ділянки». Під відкриття ринку землі цей механізм може бути використаний для отримання права власності на земельні ділянки, які є в користуванні без права власності або є самовільно зайнятими.

Як можна уникнути цих ризиків?

Проєкт № 5600 вносить зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме до пункту 6 частини 1 статті 33 «Повноваження у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища»:

»…6) виявлення фактів користування земельними ділянками землекористувачами без оформлення правовстановлюючих документів, у тому числі самовільно зайнятими, та їх документальне оформлення для подальшого прийняття рішень про встановлення факту користування юридичною або фізичною особою земельною ділянкою державної та комунальної власності, у тому числі самовільно зайнятою, без оформлення правовстановлюючих документів, та здійснення заходів щодо звільнення таких земельних ділянок від подальшого користування або для подальшого прийняття рішення про формування земельних ділянок відповідно до вимог статті 791 Земельного кодексу України…».

Для зменшення проаналізованих ризиків необхідно на законодавчому рівні визначити:

- порядок виявлення ОМС фактів користування земельними ділянками або делегувати розроблення такого порядку відповідному органу;

- порядок оформлення ОМС виявлених земельних ділянок, які самовільно зайняті або знаходяться в користуванні без права власності;

- порядок вчинення та перелік заходів щодо звільнення земельних ділянок, які самовільно зайняті або знаходяться в користуванні без права власності;

- гарантії щодо збереження права користування земельними ділянками наявним землекористувачам із метою упередження можливого потенційного рейдерства, зокрема, через впровадження законодавчого механізму захисту таких землекористувачів.

Світлана Мороз, адвокат, к.ю.н., керуючий партнер юридичної компанії Dictum