Поддержит ли государство тандем «дроны+СЗР»?

*текст подається мовою оригіналу 

Світовий досвід: ми лідери чи пасемо задніх?

В світі першопрохідцем по застосуванню засобів захисту рослин дронами в сільському господарстві є безумовно Азія, а саме такі країни як: Японія, Китай, Корея та ін. Крім того, що вони активно запроваджують інновації та застосовують дрони при внесенні ЗЗР, в них також це чітко визначено на законодавчому рівні. Так, в Японії та Кореї встановлені нормативні аспекти застосування безпілотників в законодавстві щодо цивільної авіації та використання пестицидів. Авіаційні правила та основні принципи застосування дронів в агро існують у Китаї, Тайвані, Малайзії та Філіппінах. В  більшості країн Азії дрони при внесенні ЗЗР прирівнюються до засобів традиційного внесення, наприклад, тих же ранцевих обприскувачів.

Не так все позитивно в Латинській Америці, адже порівняно з країнами Азії — питання застосування ще не врегульовано і знаходиться на стадії обговорення.

Європа ж, хоч і активно застосовує дрони в повсякденній діяльності, ще далеко «за бортом» всіх цих інновацій. В той час, як азіатські країни впроваджують свої кращі практики по безпечному та ефективному внесенню засобів захисту рослин, Європа «дає задню», адже в ЄС поки що широко застосовуються картографічні дрони та дрони для спостережень, проте внесення ЗЗР дронами вважається як застосування авіаційним методом, що фактично є забороненим в європейських країнах і допускається лише в особливих випадках, передбачених Директивою 2009/128/ЄС. Хоча і тут є певні але, адже європейське законодавство побудоване таким чином, що передбачена можливість і обхідних шляхів, так як це зробила Німеччина, яка застосовує більш широко дрони в арго. А в Швейцарії, що не входить до ЄС, в липні 2019 року було надано дозвіл на використання дронів при обприскуванні сільськогосподарських культур ЗЗР.

Між Азією та Європою балансує Північна Америка — там дрони досить часто залучені до роботи у сільському господарстві: вони діагностують захворювання рослин, відстежують чисельність різного роду шкідників та використовуються при обробці полів ЗЗР задля захисту врожаю. Так, у США законодавчо дуже зарегульовано питання використання дронів в агро і в багатьох штатах зараз дозволено обприскування дронами за умови, що пілоти відповідають суворим оперативним правилам Федерального агентства з авіації, а також окремим вимогам до повітряних застосувань. Такі обмеження значно уповільнюють розвиток кращих практик з застосування дронів при захисті врожаю.

Законодавчі реалії

Україна має шанс наздогнати країни Азії та бути попереду щодо врегулювання питання внесення ЗЗР дронами. Так,  законопроєктом «Про захист рослин»,  який опубліковано для громадського обговорення на сайті Держпродспоживслужби, намагаються врегулювати на законодавчому рівні використання дронів у сільському господарстві України імплементуючи Директиву 2009/128/ЄС, яка забороняє застосування дронів, а саме розпилення засобів захисту рослин з повітря за виключенням певних випадків. Проте, нам варто розділяти внесення ЗЗР авіаційним методом від дронів, адже дрони вносять ЗЗР в значно менших обсягах, так званим ультрамалооб`ємним методом, а висота польоту дронів прирівнюється до висоти штанги обприскувача (декілька метрів) та підтримується автоматично.

В результаті такого внесення забезпечується точність обробки, підвищується ефективність внесення препарату та зменшується знесення, і найважливіше  — застосування засобів захисту рослин дронами безпечне та максимально friendly для навколишнього природного середовища, людей, тварин та комах (бджіл). Також дрони гарантують безпеку та здоров’я оператора, адже управління ними частково автоматизовано та ведеться віддалено. Внесення ЗЗР без жодних проблем можливо і в нічний час, що зменшує і знесення, підвищує ефективність дії препарату через мінімальні висхідні потоки, і в той же час допоможе уникнути внесення препарату в період льоту бджіл, адже в нічний час бджоли не активні. Завдяки цільовому чи вибірковому внесенню ЗЗР на конкретні ділянки поля та конкретні частини рослин, де обробка дійсно необхідна — уникається необхідність обприскування всього поля, як це відбувається при авіаційному застосуванні, що забезпечує скорочення обсягів внесення ЗЗР в 1,5 рази та зменшує навантаження на довкілля.

Тому, при напрацюванні подальших змін до законопроекту «Про захист рослин», дрони варто відокремити від застосування авіаційним методом та передбачити окреме регулювання для безпілотників, адже за ними майбутнє. Україна не повинна рівнятись на «досвід» Європи, а йти шляхом країн Азії, де активно запроваджуються новітні та безпечні технології в галузі ЗЗР.

Окрім цього, в Україні  законодавчо чітко не врегульовано питання визначення дронів – вони досі прирівняні до пілотованих повітряних суден, що викликає надмірну зарегульованість, складні вимоги для операторів та, як результат, призупиняє розвиток ринку дронів в Україні. Саме задля вирішення цього питання у ВРУ зареєстрований законопроєкт № 3716 від 22.06.2020 року про внесення змін до Повітряного кодексу України щодо удосконалення законодавчого врегулювання у сфері безпілотних повітряних суден цивільної авіації, який дозволить виокремити вимоги до операторів безпілотників, підвищити рівень їх обізнаності і відповідальності та зменшити складність вимог до дронів. В результаті, бізнес зможе широко використовувати дрони задля досягнення максимально можливого рівня економічної вигоди. Прийняття даного законопроєкту дасть «зелене» світло та перший законодавчий крок для нового етапу внесення ЗЗР.

Безумовно, Україна за крок до лідерства в напрямку дронів в агро, але рішення за Парламентом, чи бути цьому чи ні.

Ольга Кухар, експерт асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»