Цепная реакция падения экономики. К чему готовиться АПК Украины

Тенденції останніх десятиліть на лібералізацію, глобалізацію та відкритість ринків поставлені під питання в умовах ізоляції країн, закриття кордонів, обмеженого пересування людей не тільки між країнами, але і в межах однієї країни. Пандемія вірусу COVID’19 стала справжнім тригером, що запустив усі ці процеси.

Вже очевидно, що спалах нового коронавірусу спричинить значне скорочення економічної активності та посилення кризових процесів у всіх сферах, не омине жодної країни.

Так, за останніми прогнозними даними МВФ спад глобальної економіки цього року складе 3%. Для порівняння, цей показник у «Велику рецесію» — останню економічну кризу 2008-2009 років — склав всього лише 0,8%. Світова організація торгівлі (WTO) очікує, що майже всі регіони зазнають двозначного зниження обсягів торгівлі у 2020 році, а загальні обсяги торгівлі товарами впадуть на 13-32%.  

За всіма показниками відкритості економіки, Україна є глибоко інтегрованою у світову економічну систему, тому ми не зможемо уникнути негативних наслідків економічного спаду. Валютні надходження від експорту є найбільшою доходною статтею нашого бюджету, при цьому перше місце з експортної виручки та обсягом експортованої продукції займає сектор АПК, який за останній звітній рік забезпечив більше 44% експортних надходжень.

Безумовно, продукція агропромислового комплексу є базовою в структурі світового споживання, проте нам треба враховувати, що велику частину нашого експорту становлять саме сировинні товари. Відповідно така висока залежність від цінової кон’юнктури на світових ринках може як позитивно, так і негативно вплинути на дохідність від експорту. Падіння цін на сировинні товари є доволі високо імовірним, враховуючи, що однією з ознак цієї кризи буде надлишок пропозиції сировинних товарів за умов пониженого попиту.

Падіння купівельної спроможності, що є неминучим наслідком цієї кризи, змусить домогосподарства вдаватися до економії та скорочення некритичного споживання. Це в свою чергу, викликає ланцюгову реакцію. Наприклад, вже сьогодні виробники кондитерських виробів стикаються з падінням попиту і скорочують своє виробництво. Як наслідок, попит на борошно, цукор, олії та інші сировинні товари, також скорочується. При цьому вагома частина українського експорту формується саме за рахунок цих товарних позицій.

Більш доречним буде розділити перспективи експорту на дві частини — за обсягом та за валютною виручкою. Імовірно, превалювання експорту базової продукції чи продукції з низькою доданою вартістю дозволить нам зберегти або навіть збільшити обсяги продажів закордон, однак однозначно варто очікувати падіння доходів експортерів. Найбільш складною буде ситуація з експортом середнього та вище середнього сегментів за ціною, оскільки при будь-яких кризах ці категорії товарів найбільше страждають.

Проте, варто зауважити, що відправною точкою цієї економічної кризи став саме неекономічний фактор, і тому, у країнах з високим рівнем доходу простежується тенденція збільшеного попиту на високоякісні та «здорові» продукти харчування, чим можуть скористатися українські виробники органічної продукції.

В умовах економічної кризи питання продовольчої безпеки країн постають дуже гостро. Варто розуміти, що нині цілий ряд країн, які є імпортозалежними з точки зору продовольства, можуть фактично опиниться у ситуації нестачі продуктів харчування. Це змушує їх вже зараз послаблювати чи відміняти ряд тарифних та нетарифних обмежень. Так, Катар на найближчі 6 місяців повністю призупинив дію митних зборів на 905 товарів, у тому числі і на продукцію АПК-сектору. Тому, враховуючи, що наша країна має значний потенціал у сфері експорту продуктів харчування, варто користатися такими новими можливостями.

На даному етапі досить складно спрогнозувати як далі буде розвиватися ситуація із пандемією і який остаточний ефект вона матиме на світову торгівлю, і український експорт АПК зокрема. Але необхідність адаптації й розуміння того, що ця криза призведе не тільки до скорочення економік та рівня доходів в коротко- та середньостроковій перспективі, але й до зміни патернів споживання, повернення до певного рівня протекціонізму, підвищення рівня конкурентоспроможності «локальних» продуктів, «поляризації» у споживанні, є важливою запорукою виживання українських експортерів.

Тому вже зараз варто готуватися до утримання раніше зайнятих ринкових позицій, із врахуванням нових реалій. При цьому, не в останню чергу успішність українських експортерів буде залежати від заходів і підтримки, яку буде надавати держава своїм експортерам. Однак, на жаль, поки ми сильно відстаємо від наших конкурентів з-за кордону.

Ірина Зеленіна, директор ТОВ «Центр підтримки експорту КТПП»