Земельная линия Маннергейма, или Зона безопасности UA-USA

Далее текст подается на языке оригинала!

Все більше починають бути явними факти, як росіяни, через підставних осіб або й напряму, скуповують або беруть в оренду землі в Україні. І жодні запобіжники не спрацьовують. Це — на Херсонщині, де вже взяли в оренду або приватизували більше 10 тис. га землі на прикордонних територіях, у Бессарабії, Одещині та інших районах України. Крім того, кілька власників агрохолдингів, земельний банк яких від 30 тис. до 200 тис. га, вже мали зустрічі з можливими партнерами з Росії на Кіпрі. Усі агрохолдинги зареєстровані на кіпрських офшорних зонах, і тому ніхто не буде скуповувати гектари в Україні — достатньо купити акції офшорних кіпрських підприємств та заволодіти мільйонами гектарів в Україні. І їм запропонують суми, від яких вони не відмовляться… Наші правоохоронні органи або не бажають, або не мають можливості ефективно реагувати на дані проблеми. Або і заробляють на тому, що просто мовчать… А нерозв’язані маленькі проблеми накопичуються та ведуть до великих збройних конфліктів, за які платить народ, гинуть прості молоді хлопці, які ніколи не матимуть тисячі гектарів у власності.

Сильну Україну боялися, тому її роззброювали досить довго: спершу флот, згодом — ядерна зброя, потім стратегічні війська, пізніше — призначення міністрами явних осіб, які навіть не боялися визнати, що вони агенти інших держав. Їм у цьому допомагали українські «манкурти». Крім того, відбувається завоювання умів людей через телебачення, які вже не можуть зрозуміти суті процесів, а більше отримують емоції. Колись науковці думали, що причина бідності — це брак інформації та неможливість отримати освіту, то зараз навпаки: велика кількість непроаналізованої інформації доводить до соціальних психозів не менше, аніж релігійні війни середньовіччя.

Є простий закон: економіка показує ефективні результати тільки там, де є безпека на кількох рівнях: політична стабільність, судова справедливість та воєнна безпека. Крім того, питання свободи: право людини на самореалізацію. Тому для успішної економіки потрібно ставити акцент на підприємницький клас. Проте просто сказати, що знизимо податки, і все буде добре — це міф. Коли держава досягає добробуту, то завжди можуть прийти заздрісні популісти в інших державах поруч, що почнуть видумувати проблеми та мобілізувати свій електорат для наступу. Як казав один політолог: «Ніколи не недооцінюйте ідіотів, які об’єднуються в політичні партії». А ми пережили, коли садисти і маніяки були членами НКВД та інших військових червоних формувань, які особисто протягом однієї ночі могли вбивати сотні людей, виправдовуючи це ідеологіями та насолоджуючись смертями інших.

11 лютого в ефірі одного з телеканалів я запропонував одне рішення: Україні потрібна лінія Маннергейма — військова, ринкова та політична. Тому одне з рішень — це продати або здати в довготермінову оренду землі, що знаходяться біля кордону між Україною та Росією, для компаній зі США. Опрацювати там систему вільних економічних зон, посприяти заснуванню українсько-американських підприємств, особливо в розвитку водню, сланцевого газу. Крім того, продати і здати в довготермінову оренду компаніям з США. Тому що американські війська приходять туди, де є американська приватна власність, щоб її захищати згідно права і Конституції своєї держави.

Це викликало великий ажіотаж у Росії. Написано більше 50 статей проти даної ідеї на сайтах від «Ізвєстій» до «Федерального бюро новостєй», від «Общєства пісатєлєй» до програми Соловйова… Створені програми на Ютубі, проти мене написані статі пропагандистів у французьких та англійських виданнях… Чому?

Тому що Україна має змогу відбудувати свою систему безпеки, вирівнявши геополітичні інтереси. Ми маємо війну на Донбасі, і тому говорити про «економічні дива» без створення системи безпеки — це нонсенс. Великі інвестиції потребують довгого періоду для повернення. І ніхто не буде вкладати кошти в інфраструктуру, готелі, заводи, якщо не матиме гарантій: а може, завтра хтось їх розбомбить?

Тому Україна має кілька варіантів: перемогти військовим шляхом, що дуже важко сьогодні, оскільки призведе до великої кількості жертв; довести даний конфлікт до абсурду, тобто не дозволити супротивнику отримати очікувані результати; співпрацювати з демократичною інтелектуальною елітою Росії, щоб створити альтернативу (проте в Росії є окремі особистості, що підтримують Україну, але не організована демократична еліта); співпрацювати з колонізованими народами в Росії (проте і там є брак людей, що готові поборотися за незалежність свого народу). Закон сучасності простий: народи, що не мають своєї держави, поступово зникнуть. Військовий шлях для перемоги дуже важкий: він несе велику кількість жертв серед цивільного населення, потребує зовнішніх стабільних партнерів, яких зараз немає, бо це передбачає військову допомогу Україні, свого роду «ленд-ліз» для України, як США надало СРСР проти нацистів, і кілька фронтів з інших боків. Інші фронти вже відкрилися в Росії, але земельні: Росія здала десятки тисяч кілометрів Китаю в оренду, і навіть озеро Байкал: зараз звідти ефективно викачують питну воду для Китаю. Те саме відбувається на Далекому Сході та в Азії.

Тому Україні потрібне партнерство: земельна співпраця між США та Україною може стати першим кроком для «ленд-лізу», що приведе нас до перемоги.

В статтях проти даної ідеї, що опублікували російські пропагандисти, йшлося про те, що Україна «спродує» свої активи для буржуїв США, які завойовують Україну… Але потрібно відкрити очі самим пропагандистам: їх давно вже завоювала Америка: всі вони користуються американським Фейсбуком, американськими айфонами, комп’ютерами, автами, літаками, програмуванням, їхній «Газпром» проводить контракти в доларах, діти та родичі Сталіна-Хрущова-Брєжнєва, сучасних міністрів Росії, багаті люди та їхні діти майже всі живуть у США або Британії: від губернатора Чукотки, який не вкладає гроші в освіту російських дітей, а купує футбольні клуби, аж до міністра зовнішніх справ, дочка якого живе або в США, або в Британії… Чому так? Бо система вільного підприємництва є сильнішою від системи державного планування або кастового патронату. І навіть якщо запитати багатьох успішних українських аграріїв: а чому з сіл, які здали вам в оренду свої паї, виїхало багато мешканців? То одна з причин — це те, що мало платили робітникам та селянам, не створили переробки, не побудували успішні моделі розвитку разом із місцевими громадами.

Через правильну земельну геополітичну стратегію та концепцію ринку землі можна відбудувати безпеку та продуктивність сільського господарства та всієї держави.

Є кілька шляхів, як зацікавити та переконати американських бізнесменів та компанії купити або взяти в довготермінову оренду земельні ділянки в Україні на прикордонних територіях. Але про це окрема тема.

Чому російські пропагандисти панічно бояться Америки? Та чимало й «українських політиків чи діячів»… Для того, щоб панувати над людьми, треба їх лякати та видумувати потребу в собі. Сировинна економіка потребує спецслужб та пропагандистів, які мають свій народ за лоха (ЛОХ — визначення науково-правове: Личность, Обманутая Хулиганами). Прикладом був не тільки СРСР, який лякав людей США і НАТО, щоб не випустити їх за кордон, але і пізніше — за часів «пєрєстройки» — людей лякали міжнародними змовами та Америкою. Підключали навіть гіпнотизера Кашпіровського, який потім і сам утік до Америки… А якщо і він не допомагав, то навіть очільників російської церкви підключали, які, коли російські можновладці казали, що реформи не вдалися, промовляли: «Все это пошло к черту, потому что в этом мире все от черта... Демократия — это соблазн, искушение от загнивающего Запада, а нужно послушание власти. Терпение — это спасение».

Бо коли є відкрита система відносин і вільного підприємництва, тоді росіяни зрозуміють краще, що реальним ворогом для російської влади є інтелектуально зрілий та мислячий народ у своїй же державі, а не зовнішній ворог, якого немає. Бо коли є більше свободи, тоді бачиш, що для того, щоб виправдати корупцію, треба лякати своїх же людей.

Потрібно шукати партнерів — в Україні, Європі, США і навіть у Росії, щоб змінити її ж владу. Потрібно співпрацювати з тими, хто вміє поважати права інших, свободу. Не потрібно забувати, що в Росії, особливо в Сибіру, ми мали близько 25 млн етнічних українців, які забули або ще пам’ятають, звідки вони є. Потрібно захистити свою землю і опрацювати систему безпеки, основний принцип якої — об’єднувати тверезомислячих людей, інтелектуальну еліту різних країн, щоб не допустити кримінал і дурнів до влади над нами.

Зиновий Свереда, доктор социальной экономики, эксперт по устойчивому развитию и социальному предпринимательству