Праця з фруктами та подорож у Альпи – практика в Швейцарії

На практиці за кордоном я в третє, але Швейцарія мене надзвичайно вразила. Перший день, прилетівши до Цюриху, в аеропорту мене та інших практикантів зустрів представник компанії «Agroimpuls». Вона відвезла нас до студентського готелю, в якому нас поселили.

Потім краще роззнайомившись з іншими практикантами (переважна більшість з них були студенти з українських аграрних університетів, лише декілька було з Росії та Молдови), ми відправились знайомитися з містом. Цюрих – надзвичайно красиве і найбільше місто в Швейцарії, але одне з найдорожчих міст у Європі.

Наступного дня представник компанії «Agroimpuls» Моніка провела для нас ознайомчий семінар, на якому розповідала нам про сільське господарство Швейцарії, про культуру та звичаї, про цікаві місця, в яких ми повинні побувати під час перебування в цій країні, про обов’язки та робочий час на фермі. Потім роздала нам швейцарські сім-карти, щоб ми могли зв’язуватися один з одним і не відчували себе самотньо в цій країні.

Після семінару ми всі роз’їхалися по своїм господарствам. Після прибуття відразу почався трудовий день. Я збирала черені, сливи, яблука. Також в мої обов’язки входило консервування цих фруктів, а саме, я робила компоти, муси та джеми. Консервують тут все в 200 мл, 380 мл, 500 мл банках, в джеми обов’язково додавала пектин, тоді він мав консистенцію мармеладу.

Ще я збирала яйця, а потім їх сортувала, і зважувала. Яйце для продажу не повинно важити менше 60 г. Все це господар продавав у своєму магазині, в якому стояв автомат з клітинками, в які я закладала цю продукцію (джеми, фрукти, сухофрукти, яйця, яблучний сік). В Швейцарії досить поширені такі автомати для продавання, він дає можливість зекономити на працівниках.

Новим було для мене те, що яблучний сік вони упаковують у вакуумні пакети. Це сприяє тривалому та якісному зберіганню. На нашій фермі не було спеціального обладнання для вироблення яблучного соку, тому всі яблука другого сорту фермер відвозив на інше в господарство «Guldenberg», на якому ми також працювали у вільний час.

Це господарство було дуже величезне (в порівнянні з тим, на якому я працювала), на ньому вирощувалось 200 корів молочного напрямку, виноградники, яблука, а також вони самостійно покували молоко у власні тари, мали обладнання для готування йогурта та обладнання для приготування для пакування яблучного сока. Кожен рік вони виготовляють 2 т соку. Господарство досить механізоване і обладнане, тому затрачає мінімальну людську робочу силу.

Також я отримала практику з обрізки дерев. Для мене це також було цікаво, оскільки бакалавра я отримала по польовим культурам, а в магістратуру я поступила на плодівництво та виноградарство, а практики в садівництві в мене ще не було.

Паралельно з трудовими буднями в тиждень я мала 1,5 вихідних дня, на яких старалася не сидіти вдома, а подорожувати. Я була в Цюриху, Альтхнау, Женеві, Давосі. Була на екскурсії в Альпах, де я отримала багато гарних вражень і приємних спогадів, оскільки піднімалися ми канатною дорогою до вершини. На вершині в ресторані нас пригостили традиційною альпійською стравою «Альпсмакарони»(макарони зі шматочками вареної картоплі, зварені в молочному соусі).

А українські студенти підняли наш прапор – все було досить патріотично. Назад спускалися на американських гірках. Ще нам зробили екскурсію до старовинної виноробної ферми, де нас познайомили зі сортами винограду (на фермі їх було 7 видів), технологією вирощування, обладнанням для виготовлення високоякісних видів вина та дали нам продегустувати три види вина (сухе червоне, сухе рожеве та напівсолодке біле).

В цілому мені дуже сподобалась практика в Швейцарії. Я здобула фаховий досвід в цій країні, познайомилася з традиціями та звичаями, оволоділа елементарним рівнем німецької мови, розширила більше свій кругозір, адже правильно говорять: «Подорожі або час проведений в іншій країні, дають тобі більше практичних знань, вмінь та навичок, аніж весь час проведений в одному і тому самому місці».

Ольга Слепцова, студентка 5 курсу, Агрономічний факультет