Світ навиворіт

Студенство — це незабутні роки молоді, які дають нам можливість самореалізувуватися, бути відповідальними та самостійними. Саме у цей час ми користуємось можливістю випробувати щось нове,саме у цей час з нами трапляються перші зльоти та перші падіння, саме у цей час ми шукаємо можливість підзаробити.

Я стала учасником програми Karls, про що ні хвилини не шкодую. Karls є монополістом на ринку, а отже користується великим попитом у Німеччині.

Мені пощастило, адже я була в Червоній команді з найкращими ваговими Камілою та Гошею, та супервайзером — Паном Зеником. Вони ставились відповідально до своєї роботи, інколи, нам здавалось що вони дуже прискіпливо до нас відносились, але це було обґрунтовано, бо вони хотіли щоб ми збирали найкращий сорт полуниці! Кожного дня ми працювали по 12, або навіть по 14 годин! Роботи були різні: відрізали вусики у молодих полуничок, висаджували саджанці, збирали полуницю на джем, та безпосередньо на продаж. Незважаючи на те, що кожного дня ми приходили стомлені, в нас були сили на відпочинок та особисті потреби. Кожного дня ми збилися дружньою компанією та аналізували день.

По суботам ми мали скорочений день, а отже і мали можливість відвідати неопізнані куточки Німеччини. Особисто я мала можливість побачити наймальовничіші пейзажі Берліну, Гамбургу, Шверіну та Ростока. Те, що я бачила тільки на фотокартках, я побачила на яву!

Своє захоплення я не могла передати словами, коли побачила Берлінський кафедральний собор, Бранденбурзькі ворота, Рейхстаг, Палац Бельвю, Schweriner Schloss. Але якщо ви хочете, щоб у вас залишись пам’ятка про подорож, то приготуйтесь віддати немаленьку суму за сувеніри — найпростіший магніт коштує приблизно 4 євро. Мешканці цих міст дуже відрізняються на зовнішність: неординарні зачіски та колір волосся, велика кількість татуювань та особистий стиль одягу. Також, була можливість поринути у хвилі холодного Балтійського моря та зробити круті фотографії. 

Звісно, було дуже важко працювати як морально, так і фізично, адже поруч не було ні близьких, ні рідних. Але містечко Karls об’єднує молодь з усіх куточків Польщі та України. Особисто я мала можливість поспілкуватися з поляками (польська дещо схожа на українську мову) та дізнатися про їхню культуру та традиції.

Щодо проживання та харчування… Для мене було несподіванкою наші умови (в гарному сенсі). Я проживала з трьома дівчатами в гуртожитку. Умови проживання просто круті: тепло, затишок, комфорт. Але після роботи приготуйтесь простояти в черзі до  душу, хвилин так 20, адже на таку кількість людей (приблизно 1000) дуже мала кількість душових. Wi-fi працював за розкладом, що не завжди було доречно (09:00-21:00).  Особисто я, полюбляла наші сніданки, та не дуже обіди. Але ввечері ми радували себе полуничним компотом, варениками з полуницею, та усілякими солодощами.

63 дні минули як один день! По закінченню на Карл є крута традиція — рвати робочий одяг. Це просто нереальний адреналін.

Зараз пишу своє ессе, та навертаються сльози на очах, адже це було незабутнє літо в моєму житті! Залишились лише спогади про та велика кількість фото. Ми не тільки мали можливість заробити коштів, а й знайти нових друзів та багато подорожувати. Хочу переконати студентів, користуватися кожною можливість  життя та насолоджуватись ним, адже воно єдине, воно неповторне. Користуйтесь моїм правилом «Трьох П»: Подорожуй, пізнавай, працюй!

Олександра Прокопенко, Сумський національний аграрний університет, 3 курс, спеціальність «Менеджмент»