Як ми з коровами слухали It’s my life

21 ноября 2015, 09:00 1659

Что любят коровы? Слушать музыку! Об этом рассказала магистр Национального университета биоресурсов и природопользования Наталья Помянская. Читайте новое эссе нашего конкурса «Лучшая аграрная практика 2015».

Краще один раз побачити, ніж сім раз почути! Так і наша теорія підтвердилася і доповнилася практикою. Бесіда з головами та членами правління кооперативів, спеціалістами консультаційної служби, вирішення реальних проблем разом з фермерами та фахівцями в кооперативній справі - особисто для мене стало неоціненним досвідом у сфері кооперації сільськогосподарських організацій. Отримані поради та настанови від фанатів своєї справи — поштовхом для руху вперед.

Ось такі висновки зробили для себе група студентів-першопрохідців, магістрів 2-го року навчання, спеціалізації «Менеджмент кооперативних формувань» на базі факультету аграрного менеджменту НУБіП та особисто я.

Навчаючись на дослідницькій спеціалізації, розвиток кооперативів став для мене цікавим, а їх принципи роботи можна брати за основу для діяльності кожної організації, що і спонукало мене додатково, окрім навчальної програми, долучитися до студентів-кооператорів.

Можливість побачити на власні очі одну з найпотужніших кооперацій України об’єднання сільськогосподарчих обслуговуючих кооперативів «Господар», поспілкуватися з неймовірною людиною, яка очолює дане об’єднання, справжнім менеджером та лідером, втілити теоретичні знання на практиці — є тою частиною навчального процесу, яка готує конкурентоспроможних фахівців своєї справи.

Низка академічних досліджень підтвердила: музикотерапія корисна для мозку, сну, імунної системи та профілактики стресу у людей. А як впливає музика на продуктивність корів? Як виявляється, як і на кожного з нас.

Проходячи повз ферми, починаєш пританцьовувати під легендарну «It’s my life». Пісня, яка особисто мене надихає на нове та високе, а корів … також на високе — на максимум надою.

Так, на демонстраційній фермі «Молочарське», живуть корови, слухаючи музику. В кінці ферми через величезне вікно за ними час від часу спостерігає група молодих спеціалістів, або тих, хто підвищує свою кваліфікацію у молочній справі. Там знаходиться навчальний клас, не повірите: з комп’ютерами, проектором, круглим столом, дошками, демонстраційними матеріалами та фахівцем-лектором, який, наприклад, для власників одноосібних сімейних ферм, розповідає про ефективніші технології, новинки у сфері молочного бізнесу.

Для мене було цікавим, як проходять збори членів кооперативу. Мабуть, як завжди: зі сварками, незрозумілим та недоречними обговореннями та вигуками. Але руйнувати стереотипи — одне із завдань кооперативу. Уявіть собі: всі поділені на команди, роздані оглядові матеріали, будуються плани, обговорюються майбутні проекти, розв’язуються ситуаційні задачі та робота в групах для розробки ефективного бачення майбутнього.

Якби мені хтось описав вищезазначені процеси, сказала б, що говорять про якийсь семінар, воркшоп чи брейнсторм представників великої організації, і, можливо, десь не в нас. Але саме так проводяться збори членів СОК «Зерновий», який відсвяткував своє дворіччя. Ми, студенти, змогли взяти участь у обговореннях, до яких, як мені здалося, члени кооперативу прислухалися, оскільки теоретичної підготовки в них все ж немає, тому обмін нашими знаннями і їхнім досвідом — став рівним бартером.

І це далеко не все, описане мною, я відкрила після короткої навчальної практики: згуртованість колективу, а в даному випадку говориться про жителів сіл; висока якість продукції — є необговорюваним правилом для всіх (кооператив реалізує молоко екстра-класу); беззаперечне лідерство голови; порядок та цілеспрямованість — ось так може жити нинішнє село.

Тому для молоді потрібно переглянути своє ставлення до села, і нам, майбутній менеджерам, уже розробляти агропромислові проекти, які можна успішно реалізувати на благо свого народу та країни!

Наталія Помянська, магiстр 2 року навчання, спецiальнiсть «Менеджмент органiзацiй i адмiнiстрування»