Риски и возможности краудфандинга: почему украинских агропроектов мало на Kickstarter
* Текст подається мовою спілкування
А от яка галузь поки висить «мертвим грузом» на Kickstarter — так це агро- та фудстартапи. На порталі з України можна знайти лише 10 проектів у галузі їжі за весь час. І це при тому, що їжа нам куди важливіша за дерев'яні мапи. Чому так?
«Щодо агросектору, то все ще більш менш зрозуміло», — вважає голова Ради з питань іноземних інвестицій та економічного розвитку України Роман Бабіцький.
І пояснює: в Україні лише недавно стартував повноцінний ринок сільськогосподарської землі. До того ж, з кожним роком вимоги до їжі збільшуються, люди очікують ідеальної якості продуктів у будь-яку пору доби, тож починаючим стартаперам не потягатись з агрохолдингами.
З галуззю харчування, зазначає експерт, ситуація інша. Вона активно розвивається, незважаючи на коронакризу.
«Сьогодні кожен поважаючий себе заклад харчування має функцію «доставки на дім», починаючи від мереж по типу McDonalds та Львівських круасанів, закінчуючи малими кафетеріями», — каже Бабіцький.
Проблеми — дві. Чи більше?
Тим не менш, стартапів дійсно мало. «Ніякої фантастичної причини у цьому немає. Проблеми дві, і обидві опираються на людський фактор», — вважає Роман Бабіцький.
Першою він називає конкуренцію. «Якщо для відкриття своєї кав'ярні ще не треба володіти якимись мега-навичками, то от для точки фаст-фуду вже потрібна креативність і бажання розвиватись. Люди не куплять незрозумілий бургер за 50 грн, якщо його аналог можна купити дешевше у перевіреному на якість McDonalds», — пояснює він.
Друга проблема — ризики та знання.
«Банально, але не всі мають цю базу, і цим людям нізвідки взятись. Студенти, які навчаються на факультетах готельно-ресторанної справи, нічого не знають про ведення цієї самої справи. З них виростають класні повари, які обирають стабільну роботу у ресторанах. А ті, хто таки ризикнув відкривати свій бізнес — не завжди знають, як залучати інвесторів, брати кредити, і тим паче можуть не знати про Kickstarter», — говорить голова Ради з питань іноземних інвестицій та економічного розвитку України.
Молодший юрист Юридичної групи LCF, практика корпоративного права та M&A, Олексій Недошовенко називає й інші фактори, якими пояснюється незначна кількість проєктів у сфері аграрного бізнесу в Україні на Kickstarter. Це:
- Відсутність нормативного регулювання краудфандингу в Україні.
- Необізнаність підприємців у можливостях Kickstarter та аналогічних платформ.
- Недовіра інвесторів до корпоративної та підприємницької культури в Україні.
- «Традиційний» підхід вітчизняних підприємців до фінансування проєктів, зокрема шляхом залучення кредитів, позик, а також ведення спільної діяльності (партнерство).
Тест ідеї на життєздатність
Kickstarter — це перш за все платформа, де компанії, що працюють у сегменті business-2-customer (b2c), тестують свої продукти, звертає увагу CEO в Gwara Media, викладач з економіки та маркетингу у Харківському національному економічному університеті Сергій Прокопенко. По-друге, головна логіка краудфандингових платформ — зібрати ком’юніті (спільноту) довкола проєкту.
«Специфіка українського фуд- та агробізнесу полягає в тому, що більшість учасників ринку працює по моделі b2b (business-2-bussiness). Умовно, ти вирощуєш зерно та продаєш його агротрейдеру», — пояснює Прокопенко.
Проектам b2b та не інноваційним Kickstarter не принесе якоїсь особливої користі. Водночас, чудові шанси мають b2c-проєкти. Зокрема, ті, які прагнуть глобалізувати свій бізнес.
«Наприклад, якщо компанія виробляє унікальне насіння, яке планує поширювати по всьому світу, пропонує технологічні бокси з розсадою, виготовляє сушену чи заморожену інноваційну їжу, теоретично це має сенс. Саме на Kickstarter можна протестувати, чи такий продукт «злетить», — говорить експерт.
Загалом, щоб зацікавити інвесторів, проект повинен мати бізнес-модель, нішу, ринок має бути зрозумілий, повинні бути перші клієнти, укладені меморандуми. Тоді це можна «упакувати» в бізнес-проєкт та шукати інвестиції, говоріть Сергій Прокопенко.
Хоча додає, що саме краудфандингові платформи не є прямим інструментом залучення інвестицій, вони скоріше вирішують такі проблеми, як тестування продукції серед аудиторії.
«Тут можна показати свій товар та отримати перших 100-500 клієнтів, і — глибинні інсайти», — каже фахівець.
Найважливіше: на краудфандингій платформі можна отримати дуже цінний фідбек
Щодо грошей, то йдеться про невеликі суми — $5-15 тис., можливо до $100 тис., тому найперша цінність — саме тестування продукту. Ну і звісно, завдяки краудфандингу можна сформувати спільноту навколо свого бізнесу.
«Той самий ідеальний проект»
Яким же має бути «той самий ідеальний проект», щоб «вистрілити» на Kickstarter?
План-мінімум наводить Роман Бабіцький:
- Вартісна ідея. Просто бургер не підійде — придумайте щось оригінальне. Чудовий приклад — «Раки&Еклери».
- План. Без нього робити будь-які кроки взагалі суворо заборонено.
- Подача, вона вирішує половину проблем. Якщо ви презентуєте свою ідею на Kickstarter, то найкраще це робити з допомогою динамічного короткого відео.
- Медіакампанія — як продовження презентації вашого проекту. Важливо, щоб про проект дізнались не тільки щедрі меценати, але й ваші потенційні покупці.
- Думати про те, що продукт розробляєте не для себе, а для широкого кола споживачів. Враховувати позицію цільової аудиторії. Це звучить банально, але ж багато таких на ринку, хто екстраполює на бізнес свої комплекси, а в результаті виходить банкротом.
- Створити прототип основного продукту (щоб інвестори бачили наочно його потенційну користь);
- Підтримувати комунікацію з покупцями як під час, так і після збору коштів (щоб вони знали, який застосунок знайшли їхні гроші і як розвивається ваша компанія).
Звісно, проєкт має бути бути прозорий, зрозумілий, презентабельний та інноваційний. Важливим є наявність бізнес-плану, розрахунку розміру інвестицій, чітких строків реалізації, додає Олексій Недошовенко.
«Підприємець має вміти пояснювати складні речі простими словами, мати прозору та бездоганну репутацію, вміти вести діалог та йти на компроміси», — говорить юрист.
А що з ризиками?
Незалежно від того, де ви збираєте гроші, голова Ради з питань іноземних інвестицій та економічного розвитку радить запам’ятати дві речі:
- Якщо ви не зібрали потрібної суми до кінця зазначеного терміну, усі зібрані до того часу кошти повертаються інвесторам. Ви залишаєтесь ні з чим.
- Якщо вчасно не задекларувати свої прибутки та не платити податки за кошти, які ви отримали від інвесторів, вам загрожує адміністративна/кримінальна відповідальність.
«Будьте креативними, не бійтесь ризиків й пам'ятайте: якщо ви не спробуєте реалізувати свою мрію — цього ніхто за вас не зробить», — говорить Роман Бабіцький.
Олексій Недошовенко звертає увагу, що Україні такий спосіб залучення інвестицій як краудфандинг лише розвивається, саме тому окреме регулювання відсутнє.
«Слід розуміти, що краундфандинг не завжди передбачає повернення інвестицій або дольову участь в проєкті. Деякі проєкти збирають кошти на благодійній основі, що слід передчасно перевірити, — говорить він. — Також слід враховувати, що інвестування через краундфандинг надає можливість сторонам структурувати угоду на власний розсуд. Суть краундфандингу зводиться до масового залучення коштів на проєкт від пересічних громадян, проте структурування такого залучення може бути різним».
Краундфандингові платформи лише спрощують переказ коштів на певний проєкт, проте такі платформи одночасно не гарантують безпечність та надійність інвестицій та не гарантують відсутність подальших оскаржень або непередбачуваних вимог зі сторони інвестора, додає юрист.
Є альтернативи
Щодо альтернативних способів залучення інвестицій для стартапу в агро- чи фудсегменті, то вони існували завжди.
«Звісно, стартапи не мають можливості вийти на IPO або взяти кредит у банку під розумні проценти. Проте слід звернути увагу на фонди прямих інвестицій, які входять капіталом у проєкт з певними умовами управління і виходять при досягнені значних успіхів», — говорить Олексій Недошовенко.
Гарною альтернативою є залучення інвестицій через цінні папери, деривативи тощо, зокрема цей ринок в Україні перебуває на низькому старті.
Також в Україні розвивається кредитування з подальшою конвертацією боргу в частку в статутному капіталі. На останок, можливим є тандем з фінансовими компаніями або залучення крупного іноземного інвестора.
Працюючі інструменти
Сергій Прокопенко звертає увагу, що в Україні агро- та фудстартапи «народжуються» весь час. Наприклад, МХП постійно запускає акселератори для пошуку інноваційних стартапів та інтеграції їх досягнень у свій агробізнес (БПЛА-технології тощо). Центр з розвитку підприємництва Львівської Бізнес-школи має Food Tech акселератор.
«За цим варто слідкувати хоча б для того, щоб «відловлювати» найголовніші тренди», — говорить він.
Є і ті, котрі успішно залучають інвестиції через краудфандинг. Приміром, проєкт «Сімейні молочні ферми» створив власну краудфандингову платформу для збору інвестицій.
«Станом на початок серпня 2021 року залучено 17,4 млн грн інвестицій, які надійшли від 273 інвесторів», — коментує AgroPortal.ua засновник проєкту Михайло Корилкевич.
На питання, чому обрали саме обрали саме краудфандинг, він зазначив, що це спосіб залучення інвестицій, який показав свою ефективність у всьому світі. «Краудфандинг допомагає людям об'єднатися навколо однієї цілі та найбільш ефективно використати кошти саме на її досягнення», — ділиться засновник.
Водночас власна платформа краудфандингу якнайкраще вказує інвесторам приналежність саме до цього проєкту.
«Направляючи кошти в «Сімейні молочні ферми», вони можуть бути впевнені, що інвестиції спрямуються саме на допомогу у створені молочних ферм, а не на інші цілі», — пояснює Корилкевич.
Ініціатори створення проєкту «Сімейні молочні ферми» – компанія «Укрмілкінвест» (УМІ), що тримає 1500 поголів’я ВРХ та має в обробітку 1800 га землі, та Українська кооперативна федерація, яка підтримує створення сімейних молочних ферм в частині їхнього наступного щаблю розвитку — створення кооперативів.
За рахунок отриманих коштів, у тому числі, від приватних інвесторів, проєкт допомагає селянам створювати власний бізнес — сімейні молочні ферми.
За період з 2017 р. СМФ вдалося відкрити понад сотню таких ферм, ще 50 – очікують інвестицій. Прогнозується, що до 2027 р. цей показник сягне 5000 ферм по всій Україні.
Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua