Убытки и инфляция: чем обернется запрет СЗР, которыми пользуется весь мир

*Текст подається мовою оригіналу

Так, у листі Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 22.09.2021 № 13.1.3-3/5594 до Апарату Ради національної безпеки і оборони України як першочергові до перегляду пропонуються такі діючі речовини ЗЗР: гелаксифоп-Р-метил, піразофос, фенвалерат, бета-циперметрин. 

Аргументуючи свій крок, Держпродспоживслужба посилається на ст.7 ЗУ «Про пестициди і агрохімікати», якою встановлено, що «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони навколишнього природного середовища, може встановити повну або тимчасову заборону на застосування пестицидів і агрохімікатів у разі надходження нових, раніше невідомих даних про їхню небезпеку».

Водночас, Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. Академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров’я акцентує, що жодних даних про небезпеку препаратів державним органом не наводиться. А сам перелік недостовірний, адже деякі діючі речовини і так не дозволені до використання в Україні, а деякі — дозволені до використання і в країнах ЄС. ЗЗР на основі таких д.р. — гліфосат, дельтаметрин, лямбда-цигалотрин, малатіон, циперметрин.

Більше того, встановлені за результатами державних випробувань в Україні максимальнодопустимі рівні вмісту цих діючих речовин у сільськогосподарській сировині є більш жорсткими, ніж відповідні нормативи ЄС. 

Зважити пріоритети

«Вчасна та належна боротьба зі шкідниками та хворобами за допомогою сучасних систем захисту рослин — основа якісного й безпечного врожаю. Різноманіття та доступність широкого спектру ЗЗР надзвичайно важливі для фермера», — говорить керівник Агрохімічного напряму Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) Віктор Погорілий.

Якщо ж тенденції щодо заборони застосування окремих діючих речовин зберігатимуться й надалі, Україна з часом перетвориться з експортера сільгосппродукції на її імпортера, додає заступниця директора ННЦ «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Ольга Ходаківська.

У пріоритеті системи господарювання має бути людина, її життя і здоров’я та здоров’я довкілля

«Однак слід керуватися здоровим глуздом та ретельно зважувати всі «за» і «проти». Обмеження застосування деяких діючих речовин несе низку загроз для національної економіки, не надаючи жодних гарантій, що альтернативні пестициди будуть більш безпечними», — каже Ходаківська.

Правове поле

«Відповідно до чинного законодавства, в Україні реєструються і дозволяються до застосування препаративні форми ЗЗР. Отже, ініціатива Держпродспоживслужби щодо заборони окремих діючих речовин — поза правовим полем», — коментує Віктор Погорілий.

Питання реєстрації або відмови у реєстрації належить до виключної компетенції Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів. Лише міністерство уповноважене ініціювати заборону застосування ЗЗР.

Бізнес із подивом та занепокоєнням зустрів ініціативу

«У позиції Держпродспоживслужби щодо перегляду діючих речовин, які використовуються в Україні й мають заборону в країнах ЄС та США, дійсно не наведено жодних науково доведених даних про небезпечність зазначених діючих речовин», — говорить фахівець ЄБА.

Натомість він акцентує, що головною компетенцією Держпродспоживслужби є післяреєстраційний контроль за застосуванням препаратів і, як показує досвід, саме у галузі застосування, а не реєстрації, виникають найбільші проблеми.

Наукові факти

Директор Наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Микола Проданчук звертає увагу, що Держпродспоживслужба апелює рядом недостовірних фактів.

«Наведені пестициди з д.р. галаксифоп-Р-метил, піразофос, фенітротіон, а також діазинон не внесені до Державного реєстру пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, і відповідно до ст. 4 ЗУ «Про пестициди і агрохімікати» теж заборонені до використання», — говорить він.

А пестициди з діючою речовиною есфенвалерат — ізомером фенвалерату — широко застосовуються у світі, включаючи і Європейський Союз.

«Бета-циперметрин та зета-циперметрин є виділеними ізомерами зареєстрованого в ЄС та США циперметрину — суміші з 8 ізомерів. Питання щодо їх реєстрації у кожній країні вирішується з огляду потреб сільськогосподарської практики та агрокліматичних особливостей, — пояснює науковець. — Наприклад, препарати на основі бета-циперметрину зареєстровані в Австралії, зета-циперметрину — у США та Австралії».

Серед діючих речовин, які, за твердженням Держпродспоживслужби, «заборонені в країнахЄС», наведено низку дозволених до використання в окремих країнах за процедурою так званої «Еmergency Аuthorasation», встановленої ст. 53 Регламенту Європарламенту та ради ЄС № 1107/2009 від 21 жовтня 2009 р. «Про розміщення на ринку продукції для захисту рослин і скасування Директив ради ЄС 79/17; 91/414/ЕЕС».

Тільки протягом 2021 року було дозволено застосування імідаклоприду в Бельгії, Польщі, Румунії, Фінляндії, Франції; клотіанідину — в Австрії, Бельгії, Іспанії, Польщі, Румунії, Фінляндії; тіаметоксаму — в Бельгії, Данії, Литві, Німеччині, Румунії, Словаччині, Угорщині, Чехії, Фінляндії.

«Виглядає також незрозумілим, чому (Держпродспоживслужбою. — Прим. ред.) як забороненівнесено діючі речовини пестицидів, дозволених до використання як в Україні, так і в США та ЄС: гліфосат, дельтаметрин, лямбда-цигалотрин, малатіон, циперметрин», — констатує Микола Проданчук

Планомірна диверсія?

Експерт аналітичного центру Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) «Розумна країна» Владислав Седик говорить, що позиція Держпродспоживслужби є досить незрозумілою, потребує роз’яснення та уточнення. Як і те, чому орган виходить за межі своїх повноважень та ініціює дане питання, яким має займатися Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів.

«Обов'язковою умовою державної реєстрації пестицидів та агрохімікатів є наявність позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи, який видає Держпродспоживслужба. Тоді чому відомство видає висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, а паралельно говорить про загрозу здоров’ю людей?» — задаються питанням у ВАР.

Ще одне питання — як агровиробники виконуватимуть норму Закону «Про захист рослин», що зобов’язує підприємства проводити комплекс заходів для боротьби зі шкідниками, хворобами і бур’янами та запобігати їх поширенню за відсутності препаратів? До слова, за це передбачена адміністративна відповідальність.

«Ця заборона скидається на якусь планомірну диверсію: зробити так, щоб наша земля не родила», — відзначає директор ФГ «Влада» Олександр Романчук

Наприклад, циперметрин — це простий хімічний препарат контактної дії, який застосовується проти шкідників. «Якщо його заборонити, чим ми маємо захищатися від комах? Або втрачаємо врожай, або доведеться купувати набагато дорожчий аналог, який коштуватиме по 1000 грн на гектар (замість 120 грн звичайного препарату). Це різко збільшить собівартість. Я проти цього», — говорить аграрій.
Гліфосат, додає він, теж має бути у виробництві, адже треба чимось обробляти поля проти пирію, коренепаросткових бур’янів.

Фермер із Рожищенського району Волинської області та голова Асоціації фермерів і приватних землевласників Волині Руслан Хомич погоджується, що існують препарати, які дуже шкідливі для теплокровних, вони однозначно мають бути під забороною.

«Але є препарати, без яких не можна вести сільське господарство, бо вони не мають альтернативи. Заборона заподіє велику шкоду посівам, або ж доведеться відмовлятися від певних культур», — каже Руслан Хомич.

Також він звертає увагу, що з’являються нові шкідники, від яких немає захисту.«Американський білий метелик знищує все підряд — і рослини, і навіть тверді породи дерев. Держпродспоживслужба мала би потурбуватися про це і порадити, як з ним боротися. Але рекомендацій вони не дають», — говорить фермер.

Наслідки — очевидні

«За відсутності альтернативи більшості згаданих препаратів існує висока ймовірність втрати експортних позицій української агропродукції на світових ринках. А зниження рівня прибутковості агроформувань послабить їхню фінансово-економічну спроможність», — говорить Ольга Ходаківська.

Може скластися і ситуація, за якої потенційна шкода для навколишнього середовища від такої заборони суттєво перевищуватиме потенційні вигоди, зокрема через зростання споживання води та палива, а також викидів СО2 у зв’язку з необхідністю внесення змін до технологій, додаткових обробок полів тощо.

«Відсутність дієвих препаратів, які регулюють чисельність шкідливих організмів, можепризвести до масового їх розмноження, а ті зі свого боку погіршують якість або й зовсім знищують сільгоспкультури. Все це призведе до зниження якості продукції, збитковості сільського господарства, негативного впливу на продовольчу безпеку України, втрати експортних ринків через недотримання фітосанітарних вимог», — зазначає Владислав Седик.

Віктор Погорілий наводить й інші наслідки:

• зростання частки фальсифікованих ЗЗР у зв’язку з відсутністю дозволених альтернатив;
• підвищення цін на кінцеву продукцію;
• зниження експортних потужностей;
• зменшення валютної виручки;
• підвищення темпів інфляції;
• втрата статусу України як надійного партнера на міжнародній продовольчій арені.

Комплексне рішення

Питання застосування пестицидів не може бути вирішене фрагментарними доповненнями.

«Законодавство у цій галузі потребує гармонізації з правовими документами ЄС, як це вже іпередбачено Планом заходів з наближення законодавства України до права ЄС, затвердженим постановою Кабміну від 25.10.2017 р. № 110», — каже Проданчук.

Зі свого боку, для вирішення проблемних питань ВАР рекомендує зосередити увагу на розробці дієвих заходів державного контролю та нагляду. Зокрема, розробити та впровадити регламенти застосування ЗЗР, механізми боротьби з виробництвом фальсифікованих та контрабандних пестицидів.

Щороку обіг фальсифікованих ЗЗР складає приблизно 5 млрд грн

А самі агровиробники радять звернути увагу також на особисті селянські господарства.

«І фермери, і великі компанії купують сертифіковані продукти та дозують їх внесення за найменшими необхідними нормами. Вони підпадають під перевірки Держпродспоживслужби, фітосанітарних інспекторів, — резюмує Руслан Хомич. — Інше питання — домогосподарства. Їх ніхто не контролює, і вони вносять, що хочуть, коли, як хочуть і без попереджень. Багатотаких людей має по 2-3-6-10 га землі. ОСГ — це величезні масиви з населенням, яке там живе і цим дихає».

Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua