Блоги

Ринок послуг керованого бджолозапилення в Україні розвивається, хоч і дуже повільно. Водночас і міжнародні дослідження, і спостереження українських агровиробників ентомофільних (комахозапильних) культур показують суттєве підвищення врожайності — від 30 до 50% — у разі застосування технології керованого бджолозапилення.

Сьогодні й аграрні підприємства, і підприємства інших галузей зіткнулися з проблемою оформлення бронювання своїх працівників. Це пов'язано з ухваленням нового закону про мобілізацію, відповідно до якого всі військовозобов'язані повинні оновити свої облікові дані.

Рада Європейського Союзу ще на рік, до 5 червня 2025 року, призупинила дію імпортних мит і квот на український експорт до ЄС. Проте із захисними механізми для захисту ринку ЄС, один із яких зобов’яже Європейську комісію повторно запровадити квоти, якщо імпорт птиці, яєць, цукру, вівса, кукурудзи, круп і меду перевищуватиме середнє арифметичне обсягів, імпортованих у другій половині 2021 року, у 2022 та 2023 роках.

Кожен вид господарської діяльності так чи інакше впливає на навколишнє середовище. Це стосується і галузі сільського господарства. Але часто складно оцінити безпосередні впливи виробництва. Одним із механізмів розуміння і вимірювання їх є калькуляція вуглецевого сліду — викидів парникових газів, які спричинені на всьому шляху певного виробництва або надання послуг.

Українське фермерство зараз переживає бум на вирощування нішевих культур. Батат, селера та топінамбур, колись екзотика для більшості українських столів, тепер користуються попитом завдяки смаку та корисним властивостям.

Біопрепарати вже стали важливою частиною сільського господарства. Ці екологічно безпечні продукти, виготовлені з корисних мікроорганізмів та природних речовин, замінюють хімічні засоби захисту рослин і добрива. Згідно з даними дослідницької компанії Dunham-Trimmer, загальний світовий дохід на біоринку 2023 року перевищив $10 млрд, і очікується, що до 2030 року ця цифра зросте до $25 млрд.

Глобально змін у частині сільгосптехніки по військовому обліку не відбулося, оскільки вона і так згідно Положення про військово-транспортний обов'язок має стояти на відповідному обліку в ТЦК та СП, і за необхідності може бути вилучена, або на неї може бути видано частковий наряд.

Спаржа (аспарагус) росте та плодоносить на одному місці до 100 років. Такі дані американських учених. І на відповідну інформацію необхідно зважати під час вибору посадкового матеріалу аспарагусу.

Трансльована багатьма медіа думка, що Польща тотально проти українських продуктів та українських вантажів, — не відповідає дійсності. Як мінімум, є одна аудиторія, яка точно не вітає цю історію зі страйками та закриттям кордонів і на яку ми можемо спертися у пошуку рішень кризи. Це польський бізнес, особливо той, який народився та розвинувся саме завдяки довготривалій логістичній та торговій взаємодії між нашими країнами.

Перед вторгненням усі свої заощадження наша родина вклала у першу спробу створення підприємства з вирощування грибів на Лиманщині Донецької області. Змушені були переїхати із сім’єю у село поруч із Чернівцями, де відбулась наступна спроба відновити бізнес, проте невдала. А далі ми оселились у Звенигородці на Черкащині. Тут вже з 2023 року повноцінно розвиваю бізнес.

На жаль, через довгу традицію комунізму і пригнічення індивідуальної ініціативи поняття інтелектуальної власності в Україні не утверджене так міцно, як у західних країнах. Саме тому дехто досі в побуті називає все ігристе «шампанським», а деякі виробники називають свіжий розсільний сир «фетою», навіть якщо він виготовлений в Україні, а не в Греції.

Чи справді сонячні електростанції здатні суттєво підвищити енергоефективність і екологічну стійкість агропереробних підприємств України? Розглянемо переваги та виклики переходу на зелену енергетику в контексті підприємств агробізнесу, можливості зменшення витрат на електроенергію та підвищення конкурентоспроможності компаній завдяки використанню сонячної енергетики.

Розпочата росією повномасштабна війна суттєво міняє аграрний сектор України. І якщо окупація та бойові дії зменшили площу засіяних угідь десь на 20%, то обмеження експорту, зміни цін на добрива, складнощі з логістикою тощо змусили аграріїв України шукати нові способи пристосуватися до викликів та втримати свій бізнес рентабельним.

Уявімо ситуацію: в 90-х фермерське господарство отримує у постійне користування дві ділянки загальною площею 46 га, а майже через 20 років цю землю роздають 22 різним власникам. Дізнається про це фермер випадково — під час спроби присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру і внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

Комітет Європарламенту з міжнародної торгівлі INTA напередодні підтримав без змін пропозицію Єврокомісії продовжити для України дію безмитної торгівлі ще на один рік. І хоча це процедурне голосування, воно закладає підґрунтя для подальшого політичного рішення.

Впродовж останніх десятиліть Європейський Союз та Україна приділяють велику увагу зменшенню викидів парникових газів та збереженню навколишнього середовища. Україна, як аграрна країна, стоїть перед важливим завданням зменшення викидів парникових газів та збереженням навколишнього середовища. Існує кілька ключових документів та законів, які регулюють ці питання і визначають стратегії для досягнення сталого розвитку.

Кон'юнктура на зовнішніх ринках та принципи ціноутворення внутрішньої залізничної логістики унеможливлюють в Україні бізнес-модель агровиробництва, за якої аграрій не володіє власними логістичними засобами для доступу до ринків.

Пошук нових джерел фінансування для аграріїв змусив українських парламентарів знову зайнятися розпочатою кілька років тому реформою інституту аграрних розписок. 22 лютого 2024 року Верховна Рада прийняла законопроєкт №9266, який запроваджує в Україні бездокументарні аграрні ноти. Цей крок є важливим на шляху до адаптації українського інституту аграрних розписок до європейського ринку, а також у контексті глобалізації торгівлі та ринків капіталу, переходу до електронного документообігу і сучасних безпекових ризиків.

Згідно з даними державної статистики, в Україні налічується понад 10 млн га ґрунтів, які потребують вапнування. Хімічна меліорація на таких ґрунтах є ключовим чинником підвищення врожайності сільськогосподарських культур та ефективності технологій у цілому. Однак на таких ґрунтах, особливо в зонах Полісся та Лісостепу, спостерігається висока строкатість рівня кислотності.

Верховна Рада України 06.02.2024 року прийняла в цілому законопроєкт № 9627 від 21.08.2023 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України для залучення інвестицій з метою швидкої відбудови України» (далі — «законопроєкт № 9627»). Наразі цей нормативно-правовий акт ще очікує на підпис Президента України, після чого він набуде чинності через три місяці з дня його офіційного опублікування.