Публікації

Українські борошномели та виробники круп почали освоювати та закріплюватися на нових ринках і збільшувати обсяги експорту. На цей рік мають оптимістичні плани, адже прогнозовано збираються експортувати до кінця року 150 тис. т борошна.

Один із підрозділів групи компаній «Фруктона» отримав грант за програмою «єРобота» на будівництво модульних теплиць на Одещині. Проєкт був задуманий ще до війни, а потужний старт йому дало державне фінансування. Почали з 2,38 га, проте в майбутньому планується створити в Біляївській ТГ цілий ягідний кластер.

Найбільше на органічні продукти харчування витрачають громадяни Швейцарії, Данії, Люксембургу, Австрії та Франції. В цих країнах показник витрат сягає більше 200 євро щорічно на душу населення, а середній показник по Європейському Союзу складає 104 євро.

Група компаній ТМ «ВІЛІЯ» (відома також як «Волинь-Зерно-Продукт») мала плани на розширення виробництва та будівництво ферми на 2400 молочної ВРХ. Вивчали кращі практики у цій сфері, і вже у лютому 2022 року планувався старт будівництва.

На одеському ринку «Початок» сезон черешні розпочався з гуртової ціни 650 грн/кг. До Одеси завозили черешню з Іспанії, Італії та Туреччини. Зараз оператори ринку працюють з вітчизняною продукцією, яка надходить насамперед з Одеської області, а найближчими днями очікуються надходження черешні з Молдови.

Очікування щодо суттєвого зменшення посівів кукурудзи у 2023 році та значного зростання площ під соняшником виправдались, але без великого відриву, якщо порівнювати з минулим роком.

Україна тримає стратегічний курс на євроінтеграцію, і прогресивні аграрії, попри всі економічні складнощі, вже впроваджують європейські стандарти у виробництво. Одним із найважливіших аспектів цього процесу є дотримання правил сталого землеробства.

Зовсім скоро аграрії розпочнуть збір урожаю. Рясний врожай має зворотний бік: сільгоспкультури виносять з ґрунту частину біогенних елементів. Для подальшого підтримання родючості ці елементи потрібно повернути назад у ґрунт.

Шкодочинної засухи для групи озимих культур цього сезону не спостерігалося. Озимі розвиваються нормально, тож є сподівання на хороший врожай.

Україна до війни експортувала морем 90% агропродовольчої продукції, тому, попри всі виклики, відновлення експорту морським шляхом влітку минулого року ринок сприйняв як позитивний сигнал.

Досвідченим фермерам відомо, що цукровий буряк — доволі складна культура, якою не можна займатися спонтанно: обов’язково потрібно мати досвід і професійного агронома. Серед фахівців існує навіть такий вислів: «Якщо агроном не вирощував буряк, то він не вважається справжнім агрономом». Останні два роки кількість аграріїв, які повертаються до вирощування буряку або збільшують площі під ним, зростає. Рентабельність культури і гарантований збут — вагомий аргумент для прийняття рішення ввести солодкий корінь у сівозміну.

Киянин В’ячеслав Пічкур висадив на Хмельниччині 35 соток калини, щоб мати власну сировину для виробництва чаю. Сьогодні ж він із партнерами закуповує калину у тернопільських селах та переробляє ягоди на чай, який експортується до ОАЕ.

Найбільший вплив на олійну галузь в Україні спричиняють втрата сільськогосподарських територій, постійне блокування зернового коридору та заборона експорту агропродукції до пʼяти країн ЄС. Все це наслідки повномасштабного вторгнення росії на територію України.

На Полтавщині знаходиться одне з найунікальніших господарств України, де вирощують насіннєву кукурудзу, моркву для виробництва хрустких снеків «Маркішка», картоплю Baby Lou та коріандр. А ще саме тут зосереджений один із центрів точного землеробства, адже на базі підприємства «Полтава сад» часто збираються провідні фахівці ресурсних компаній, експерти з точного землеробства та аграрії, які впроваджують інноваційні рішення на своїх полях.

Сотні гектарів української землі мають значні забруднення в результаті ведення бойових дій агресора на території нашої держави. Ще частина площі втрачена для агровиробництва через руйнування Каховської ГЕС. Експерти не приховують: процес відновлення буде повільним. Спочатку розмінування, потім — проведення повноцінного обстеження, надання рекомендацій та консультації з аграріями.

Руйнація Каховської ГЕС — це техногенна катастрофа, яка несе жахливі наслідки, зокрема і для економіки країни. Через неможливість брати воду для каналів зрошення займатися сільським господарством у цьому регіоні буде дуже важко.

Переважна більшість бюджетоутворюючих підприємств Тупичівської тергромади на Чернігівщині складають аграрні господарства. Вони допомагали людям вижити під час окупації, і щойно з’явилася можливість — відразу відновили роботу, незважаючи на руйнування та знищені росіянами ресурси для ведення виробництва.

Після лютого 2022 року овочевий ринок України скоротився на третину — це стосується і виробничих площ, і насіння. Адже основні овочеві підприємства розташовані на півдні, зокрема в Херсонській та Запорізькій областях. Після підриву дамби Каховської ГЕС Херсонщина втратила понад 20 тис. га сільгоспземель, на яких було зосереджене українське овочівництво.

З обмеженим експортом зернових в українських виробників постала потреба розвивати переробку. Але, як виявилося, створювати переробні підприємства в країні під час війни, без іноземних інвестицій, із порожнім держбюджетом та відсутніми умовами для розвитку нових напрямів — практично неможливо.

Агропродовольчий сектор України, попри війну, залишається інвестиційно привабливим через наявні природно—кліматичні умови, накопичену експертизу та кваліфіковані кадри, відносно низьку вартість основних факторів виробництва (землі та робочої сили), розвинену логістику, орієнтацію на експорт, високий попит на продукцію на міжнародних ринках та близькість до європейського ринку.