Публікації

Ключовою сильною стороною Боярської громади є її близькість до Києва. Тут намагаються будувати відкриту креативну економіку, активно залучають допомогу міжнародних фондів і працюють на тим, щоб життя людей було комфортним. Водночас на території громади у аграрній галузі працює чотири господарства та десятки переробних підприємств.

Представники міжнародних виробників сільськогосподарської техніки також стикаються з проблемою постачання як агрегатів, так і комплектуючих до них у результаті блокади західного кордону польськими фермерами.

Розробка та реалізація проєкту для автоматизації великого обсягу процесів — від планування до контролю проведення ремонтів і закриття KPI — зайняла майже півтора року. Але в результаті інженерна служба отримала інструмент, який забезпечує більш стабільну роботу техпарку, фахівці отримали змогу швидше виводити техніку з простоїв, зросла ефективність ремонтних робіт.

Компанії «Диканські ягоди» (Полтавщина) та «Оріл-Еко» (Дніпропетровщина) займаються вирощуванням, заморожуванням та експортом органічних ягід. Під час однієї з міжнародних виставок співвласник підприємств Сергій Стеценко побачив виробника української сублімованої продукції, який, як виявилося згодом, працював не на своїй сировині, а просто сублімував продукти від різних фермерів.

СТОВ «Васюти», що на Волині, має в обробітку майже 2 тис. га землі. У сезоні 2024 року розширюють сівозміну, висівають кукурудзу, пшеницю, ріпак. Посіви соняшнику дещо зменшують, але додають сою та починають працювати з сидеральними культурами.

Вирощування технічних конопель в Україні не надто популярне серед аграріїв через внесення їх до переліку наркотичних рослин. Проте ситуація змінюється, хоча законодавство ще недосконале.

Свій власний горіховий сад родина Кадікових заклала 2022 року. Сьогодні його площа — 2 га, на яких встигли висадити горіхи пекан, волоський горіх, фундук і мигдаль. Всього 480 горіхових дерев і 40 дерев липи. Перший урожай мигдалю планують отримати за два роки, пекан починає плодоносити через 5 років після висадки. А фундук уже минулого літа дав трошки горішків.

Ринок добрив в Україні за останні роки суттєво змінився: з початком повномасштабної війни виробництво елементів живлення скоротилося, а обсяги продажів упали на 50%. До того ж спостерігалися значні коливання цін та ускладнення логістики.

Українському аграрію не завжди вдається отримати надбавку до ціни за вирощену органічну продукцію. Маржа може складати від 0 до 50%. Але якщо розглядати перспективи найближчого майбутнього, то органічна продукція, зважаючи на вуглецеві ланцюги та викиди парникових газів на одиницю продукції, має певну пріоритетність і переваги перед традиційною.

Глобальне потепління та зміна клімату сьогодні є актуальною темою для багатьох країн, у зоні ризику й Україна. Зокрема, аграрії південних областей вже чітко відчули зміну погодних умов та відсутність вологозабезпечення на власних урожаях. Науковці ж стверджують, що в сільському господарстві потрібно переходити на адаптовані технології, які дають можливість вирощувати зернові та олійні в посушливих умовах та за дефіциту вологи без втрати врожайності. Або ж переорієнтовуватись на вирощування мигдалю та інших культур.

Сучасні аграрії роблять усе, щоб відновити землі та збагатити їх корисною мікрофлорою. Зокрема, поєднують технології, впроваджують інновації, переходять з класики на більш ощадливі системи обробітку ґрунту.

За офіційними даними Мінагрополітики за 2023 рік, обсяг зібраного врожаю сої став рекордним і склав майже 4,8 тис. т. За оцінкою «УкрАгроКонсалт», посівні площі сої в сезоні 2024/2025 будуть збільшені: якщо поточного сезону культура була посіяна на площі 2 млн га, то у новому очікують на розширення до 2,2-2,3 млн га.

Наразі в Україні є потенціал для розвитку виробництва елеваторного обладнання, іригаційної та навісної техніки. Такі компанії як «Богуславська сільгосптехніка», «Завод Кобзаренка», «Карлівський машинобудівний завод» (KMZ), «Ельворті», «Системи модернізації складів» та інші, які працюють у цих галузях, мають досвід експорту та представництва в країнах-партнерах.

Найбільш затратною складовою для отримання гарантованого врожаю є використання міндобрив, ЗЗР та обробіток ґрунту. Якщо додати до використання техніки ще й мікробіологічну складову і розуміти, яким чином можна використати її потенціал, то є перспектива спрогнозувати майбутні доходи та примножити їх.

Крохмальний завод «Централ Плейнс Груп» (CPG) почав працювати на Львівщині наприкінці 2021 року. Зараз підприємство переробляє 8 тис. т картоплі на місяць (у сезон) та експортує близько 85% виробленої продукції до 20 країн. Від початку існування крохмальне виробництво було орієнтоване на експорт, і почали продавати крохмаль, коли його ще не було.

Головний тренд сезону-2024 — оптимізація агровиробниками витрат і пошук варіантів підвищення маржинальності виробництва. Ускладнюється це тим, що впровадження аграріями нових рішень відбувається в умовах постійних змін та нових викликів.

Україна має значний потенціал виробництва біометану. З урахуванням біомаси з покривних культур, які можуть бути вирощені на 20% ріллі, потенціал виробництва біометану в Україні складає 21,8 млрд м³/рік. Але це можливо за створення сприятливих умов для розвитку галузі. Тож сьогодні є гостра потреба ринку в терміновому прийнятті законопроєкту №9456, котрий стосується експорту біометану. Наразі комітет розглядає внесені правки, термін подання яких закінчився 21 лютого.

Війна внесла корективи в адаптацію світових інноваційних технологій в Україні: навіть за умови повного фінансового покриття українським аграрієм, виробники не поспішають приїздити з новими продуктами.

Жінки — не лише компетентні фахівчині, а й можуть бути успішними лідерками, досягати результатів у фінансовій сфері, зокрема в аграрному сегменті.

Італія є одним із головних експортних ринків Європи. Культура споживання української продукції на італійському ринку присутня вже давно. Проте тільки зараз Італія отримала гарну можливість купувати агропродукцію безпосередньо в українських виробників із постачанням суходолом.