Дотримання принципів Європейського зеленого курсу є одним із обов’язкових напрямів у процесі євроінтеграції. Екологічна трансформація, яка впроваджується ЄС для досягнення кліматичної нейтральності, напряму стосується сільського господарства.
Прибуток від продажу насіння можуть отримати навіть невеликі господарства, попит і ціни стабільні, а продукцію можна реалізовувати поштою.
Підприємство «Полтава-Сад» має в обробітку 6,8 тис. га. Основним та найприбутковішим напрямом є вирощування насіння сої, кондитерського соняшнику та кукурудзи на ділянках гібридизації. Крім того, господарство вирощує коріандр та овочі. Основною стратегією компанії є не збільшення земельного банку, а підвищення ефективності виробництва шляхом розумного використання ресурсів, особливо води.
Для Групи Агротрейд арахіс — пробний проєкт, який запустили цього року. Зокрема, у Харківській області суто на насіннєві цілі посіяно 5 га. У наступні роки це насіння планують садити, щоб розмножити.
Компанія «Агроструктура» розпочала новий відлік власної історії, задаючи високі стандарти надання послуг із сервісного обслуговування техніки, інвестувавши понад 1,5 млн євро у новий проєкт на Житомирщині.
Українському агровиробникові розслаблятися ніколи: кожен новий сезон приносить чергові виклики, яким немає кінця-краю. До лихоліття повномасштабної війни додалися надзвичайно складні погодні умови 2024 року, особливо у південних регіонах України.
Зернові культури в Україні за виробництвом, споживанням та експортом тримають більш стійку позицію, ніж нішеві. Проте ситуація змінюється під впливом різноманітних факторів.
Елеватору підприємства «Промінь-АА», що на Черкащині, всього один рік. За минулий сезон вдалося висушити 7 тис. т кукурудзи, цього року планують не меншу кількість. Поки господарство сушить і зберігає лише власну продукцію, але з часом збирається надавати послуги й іншим агровиробникам.
Експорт органічної продукції до війни був значно більш диверсифікованим. Зараз українські виробники мають обмежені логістичні можливості. Втім, з'являється більше готових продуктів, що виробляються в Україні й потрапляють на полиці європейських супермаркетів. Поки йдеться про невеликі обсяги, але вони зростають у структурі експорту.
Посіви озимого ячменю восени займуть до 640 тис. га, проте нинішні посушливі умови можуть спричинити збільшення площі під цією невибагливою культурою.
Переробні підприємства зіткнулися з проблемою дефіциту якісного зерна. Аграрії ніби зібрали непоганий урожай, але за показниками лише менше третини може піти на переробку.
Оптової ціни на кавун цього сезону зовсім немає, є перевиробництво. Усі виробники планували, що виростять на зрошенні ранній кавун, на якому дійсно вдалося трохи заробити, але коли він відійшов, лишилася дрібна ягода, і її продають за безцінь. Це дуже демпінгує ринок, звучали ціни навіть 2-2,5 грн/кг. Для богари така ціна збиткова.
Історично цукор вважається чутливим продуктом у європейському аграрному секторі, адже європейські виробники отримують підтримку в межах Спільної аграрної політики ЄС, у той час як цукровий сектор є об'єктом жорсткого регулювання в межах Організації спільного ринку ЄС.
Частка експорту української агропродукції до країн ЄС за результатами 2023 року зросла на понад 50%. Тож сьогодні актуальним є питання, як Україні утримати позиції на цьому ринку, паралельно інтегруючись до євроспільноти.
Українські аграрії цього року засіяли соєю близько 2,7 млн га. Це максимальні посівні площі під даною культурою за всі роки незалежності. Попередній рекорд у 2,1 млн га було зафіксовано 2015 року.
Минулий рік став переломним для сільського господарства України. Після виходу росії з Чорноморської зернової ініціативи в липні ситуація з експортом української агропродукції значно ускладнилася. Однак завдяки Збройним силам України та підтримці міжнародних партнерів вдалося відкрити морський логістичний коридор, що дозволило відновити експорт зерна та інших вантажів на традиційні ринки.
Аграрний сектор забезпечує 63% загального експорту товарів з України та 8% ВВП. Але зараз ця провідна для економіки галузь стикається з цілою низкою викликів: війна, замінування полів, ускладнення логістики, зміна клімату, дефіцит працівників. Важливо, що в таких умовах українські виробники продовжують сіяти та виробляти продукцію, постійно адаптуючись до нових складнощів.
На третій рік війни провідні агрокомпанії продовжують інвестувати у напрацьовані напрями та нові сегменти, хоч у масштабні проєкти ризикують заходити не всі.
Аграрна компанія «Ґудвеллі Україна» працює на Прикарпатті уже 20 років і навіть збільшила свої потужності під час війни.
Цього року Україна зменшила виробництво сертифікованої насіннєвої картоплі на понад 40%. Загалом на 2024 рік 19 виробників надали інформацію, що виростять 33,5 тис. т картоплі на насіння, тоді як до війни вирощувалося близько 66 тис. т.