Публікації

За попередніми оцінками експертів молочної галузі, в Україні в поточному році на 15% (1,4 млн голів) зменшиться кількість корів, на 14% (до 7,6 млн т) — скоротиться виробництво молока, на 15% (до 3 млн т) — зменшиться переробка молока. Учасники ринку зазначають, що не все індустріальне молочне тваринництво на прикордонних територіях зможе відновити діяльність.

Дощі, які йдуть на всій території України, відтерміновують збирання кукурудзи. Складність цього процесу буде пов’язана саме з погодними умовами, адже зерно набирає вологості, яку віддаватиме дуже погано.

Попри можливість експорту морським шляхом, потреба у вивезенні агропродукції залізницею не зменшується, адже на ринок вже надходить збіжжя нового врожаю. Але за пів року залізнична логістика не зазнала позитивних змін: вагонів не вистачає, черги на переходах не зникли, а вартість перевезень лише зростає.

Війна по-різному вплинула на ведення агробізнесу залежно від його територіального розташування. Складно всім аграріям, але вкрай проблематичною є діяльність сільгоспвиробників у регіонах, які були під окупацією, та у частково окупованих областях.

Велика частина української економіки пов’язана з сільським господарством, і не слід недооцінювати його значення для політичної стабільності.

Через сповільнений експорт та складну логістику в Україні лишилася значна частина зернових минулого врожаю. Тож, очевидно, відбудуться структурні зміни в рослинництві. Наприклад, уже сьогодні аграрії говорять про скорочення площ під кукурудзою під урожай-2023. Натомість більшість робить ставку на олійні культури.

Вартість страхування на ринку наразі суттєво не змінилася, але є інша проблема — зменшилась кількість постачальників страхових послуг. Ємності перестрахування дуже обмежені, і це доволі серйозна проблема для багатьох страхових компаній.

Цьогорічні погодні умови суттєво вплинули на врожайність картоплі. Через посуху бульб зав’язалось мало, а подальші дощі вже ніяк не вплинули на їхню кількість. Та водночас відмічається висока товарність картоплі — вона однакового розміру та має мінімальний розподіл по фракціях.

Урожай зернових колосових культур уже зібраний. На часі — питання його зберігання. В Україні до 24 лютого обсяг елеваторних потужностей був розрахований на доробку та зберігання близько 57 млн т зерна. Наразі потужності на контрольованій території складають 43-44 млн т.

З 2014 року в Україні від воєнних дій постраждало близько 150-180 тис. км², що становить 25-30% усієї території. І окрім населених пунктів, пошкоджено також землі сільгосппризначення, площа яких за приблизними підрахунками становить 25 тис. км².

Минулого року Україна зібрала близько 1 млн т цибулі, але цьогоріч, на жаль, виробництво буде меншим. Варто врахувати, що цей ринок має високу частку домогосподарств у структурі виробництва — 89%, і лише 11% — це виробництво фермерських та промислових підприємств.

Частина Харківської області з самого початку повномасштабної війни росії проти України знаходиться під постійними обстрілами. Десятки тисяч гектарів землі не обробляються, і коли їх власники матимуть таку можливість — поки невідомо. Збитки, завдані ґрунтам на території України, вже оцінюють у 8,8 млрд грн, викрадено або пошкоджено 1 млн т зернових.

Цього року сезон у виноградарів південних областей видався важким у багатьох аспектах. У лютому-березні не було змоги вчасно провести обрізку, оскільки робітники не могли дістатися на виноградники. Лише у квітні-травні господарства частинами отримували оплачені в січні ЗЗР та добрива.

Алла Данилова, яка 15 років пропрацювала у банківській сфері, сьогодні на 12 сотках вирощує батат, продає саджанці, переробляє продукт на корисні снеки.

Через війну та окупацію окремих областей в Україні суттєво скоротилося використання ЗЗР. Аграрії, не маючи достатньо оборотних коштів, змушені були зменшувати внесення агрохімії на третину порівняно зі звичними технологічними картами. За оцінками експертів, це призвело до просідання ринку в натуральному вимірі на 23,4%.

Ринок борошна в Україні доволі насичений. Водночас популяризація українського продукту в світі, міграція 9 млн українців, здебільшого до європейських країн, надає нові можливості українському борошну. Україна може виробляти рівно стільки переробленої продукції, скільки експортує зерна. Всю сировину можна перетворити на продукти і заробляти більше.

Навіть експертам ринку дуже складно визначити точну потребу овочівників у потужностях для зберігання продукції, оскільки дискусії виникають навіть навколо кількості вирощених в Україні овочів. Але те, що потреба в сховищах є — це факт.

Зважаючи на воєнний стан, виробники мармурової яловичини розуміють, що не так багато споживачів мають змогу купувати даний продукт. Виробництво не припиняли, але пішли на інший крок — знизили ціну, фактично продаючи м’ясо за собівартістю, а то й нижче.

Найбільші українські виробники круп до війни половину виробленої продукції відправляли на експорт. Сьогодні ж складна та дорога логістика не дозволяє повністю відновити постачання, адже вивозити продукцію через порти інших країн стало втричі дорожче, а отже — невигідно для виробника.

З початком війни Україна зіткнулася з проблемою експорту агропродукції. Практично все зерно і олія, які раніше вивозилися морськими шляхами, були заблоковані. Для відновлення експорту були задіяні всі можливі логістичні шляхи: залізниця, річкові порти та автоперевезення. Так, за 5,5 місяців війни росії проти України було експортовано майже 10 млн т агропродукції.