Публікації

Сотні гектарів української землі мають значні забруднення в результаті ведення бойових дій агресора на території нашої держави. Ще частина площі втрачена для агровиробництва через руйнування Каховської ГЕС. Експерти не приховують: процес відновлення буде повільним. Спочатку розмінування, потім — проведення повноцінного обстеження, надання рекомендацій та консультації з аграріями.

Руйнація Каховської ГЕС — це техногенна катастрофа, яка несе жахливі наслідки, зокрема і для економіки країни. Через неможливість брати воду для каналів зрошення займатися сільським господарством у цьому регіоні буде дуже важко.

Переважна більшість бюджетоутворюючих підприємств Тупичівської тергромади на Чернігівщині складають аграрні господарства. Вони допомагали людям вижити під час окупації, і щойно з’явилася можливість — відразу відновили роботу, незважаючи на руйнування та знищені росіянами ресурси для ведення виробництва.

Після лютого 2022 року овочевий ринок України скоротився на третину — це стосується і виробничих площ, і насіння. Адже основні овочеві підприємства розташовані на півдні, зокрема в Херсонській та Запорізькій областях. Після підриву дамби Каховської ГЕС Херсонщина втратила понад 20 тис. га сільгоспземель, на яких було зосереджене українське овочівництво.

З обмеженим експортом зернових в українських виробників постала потреба розвивати переробку. Але, як виявилося, створювати переробні підприємства в країні під час війни, без іноземних інвестицій, із порожнім держбюджетом та відсутніми умовами для розвитку нових напрямів — практично неможливо.

Агропродовольчий сектор України, попри війну, залишається інвестиційно привабливим через наявні природно—кліматичні умови, накопичену експертизу та кваліфіковані кадри, відносно низьку вартість основних факторів виробництва (землі та робочої сили), розвинену логістику, орієнтацію на експорт, високий попит на продукцію на міжнародних ринках та близькість до європейського ринку.

Фермерське господарство «Беррі Прикарпаття» в селі Чукалівка Івано-Франківської області почалося з мрії Богдана Лутчина створити підприємство європейського зразка. Але перший млинець вийшов грудкою: дощі й приморозки не дали зібрати гарний урожай суниці садової у відкритому ґрунті. Тоді Богдан вирішив перейти на вирощування ягід у тунелях іспанського типу.

Цього сезону гравці аграрного сектору ще говорять про експортний потенціал України на глобальному ринку та шляхи експорту. Щоправда, ці прогнози стабільно складні, лише з певними індикаторами до оптимізму. Найбільш вразливий у цій ситуації однозначно агровиробник — заробити буде важко, а якщо на ринку не станеться глобальних змін, то вже наступного року прогнозуються серйозні структурні проблеми в українському агросекторі.

Попри війну, українські підприємства продовжують завойовувати європейські ринки та виводити на полиці супермаркетів новинки. Хоча дається це їм доволі нелегко, адже деякі компанії мали значні руйнування і відновлюють виробництва.

З початком повномасштабного вторгнення доступ аграріїв до фінансування значно ускладнився, а для прифронтових регіонів зараз його взагалі немає. Водночас кредитні кошти дуже дорогі, й не всі сільгосппідприємства можуть дозволити отримати фінансування і повернути кредит. Тому для малого та середнього агробізнесу єдиним варіантом є отримання гранту.

Цього року українські аграрії майже на чверть збільшили посівні площі під цукровим буряком порівняно з попереднім. Очікується, що цього і наступного сезону цукрові буряки залишаться високорентабельною культурою, а зараз це дуже важливо для українських сільгоспвиробників — отримувати високу врожайність і рентабельність.

Робота у новому сезоні над технологічною платформою LNZ Hub 6.0 уже розпочалась. Ділянки розміщені понад трасою Черкаси-Умань поруч із с. Станіславчик, що знаходиться у Звенигородському районі неподалік м. Шпола.

Переробні потужності в Україні скоротилися вдвічі. Втім, аграрії продовжують сіяти бобові, оскільки це важливо для сівозміни. За даними ГС «Асоціація виробників та споживачів бобових», на кінець травня в Україні вже посіяно 131,16 тис. га гороху, це майже на 100 тис. га менше, ніж було на цей самий час у 2021 році, однак трохи більше порівняно з минулим роком.

Висока ціна на продовольство у світі протягом останніх років спонукала аграріїв до збільшення обсягів виробництва. Надлишок пропозиції вже тисне на глобальний ринок.

За даними Державної митної служби, Україна у 2022 році експортувала 609 т молюсків, що на 39,1% менше, ніж роком раніше. Як і в решти галузей, причиною цьому стала війна: багато ферм на півдні та сході країни зруйновано, деякі окуповано, а ті, що перебувають у відносній безпеці, працювали не на повну потужність.

Коноплі належать до найдавніших рослин, які використовувалися людиною в побуті. Але довгі роки ця рослина не використовувалася активно людиною з огляду на негативну репутацію, яка була нав'язана їй незаслужено.

Система 3Rive 3D® — це новітня технологія застосування пестицидів у пінній формуляції. На відміну від інших способів внесення та форм препаратів пінна формуляція внесення пестицидів технологією 3Rive 3D® забезпечує тривимірне застосування пестицидів безпосередньо у рядку, тому препарат використовується рівномірно, точно та економно.

Дергачівська ТГ на Харківщині почала розробляти план розвитку громади ще в 2021 році. Шляхи розвитку планували різні: адміністративний центр у місті Дергачі мав на той час потужний промисловий потенціал, а в старостинських округах планували розвивати аграрний сектор.

Повномасштабне вторгнення рф в Україну спричинило найбільшу кризу на ринку праці за всю історію незалежності нашої держави.

Тривалий час торговельне сальдо України з КНР було від’ємним, і хоча китайська сторона ініціювала створення Зони вільної торгівлі, для України це був неприйнятний варіант — преференції у торгівлі розглядалися виключно в межах, щоб експорт та імпорт зрівнялися. На сьогодні політична співпраця в цьому напрямі не є актуальною, але питання торгівлі залишається на порядку денному.