Публікації

Ціна, яку зараз аграрії віддають за перевезення зерна залізничним транспортом, призведе до скорочення посівних площ навесні. Адже більшість сільгоспвиробників зазначають, що виробництво зернових за такої вартості логістики — збиткове.

Через непрогнозованість ринку більшість аграріїв прийматимуть рішення щодо весняної посівної у лютому-березні. Але є системні господарства, яким, попри всі складнощі, вдається працювати за планом, тож уже зараз контрактують і закуповують необхідні матеріально-технічні ресурси. Та все ж таки більшість сільгоспвиробників працюватиме зі спотовим ринком.

Органічна овочева ферма «ОСЬО», яка знаходиться на Київщині, отримала від держави грант на садівництво.

Третина кукурудзи в Україні лишилася зимувати в полі. Причин цьому відразу декілька: погода, яка не сприяла вчасному збору врожаю, та перебої з електроенергією, яка необхідна для сушіння зерна. Тобто аграрії вимушено залишили кукурудзу, оскільки не мали змоги її висушити та закласти на зберігання.

Однією з нагальних проблем українського агро є дефіцит насіннєвого матеріалу. Згідно даних Мінагрополітики, за міжнародної підтримки саме щодо насіння загальні площі посівів в Україні під час весняних польових робіт можуть збільшитися на 30%.

Україна пройшла точку неповернення. Зокрема, аграрна галузь увійшла в надскладний період свого існування: на 30% менше зібраного врожаю, обмежений експорт, половина незасіяних площ наступного року, брак ліквідності та невизначеність.

Ситуація із зерновою логістикою навесні 2023 р. кардинально зміниться: вона подешевшає, але не буде зерна. Агровиробники, які притримають зернові до весни, зможуть легше пережити рік. Але таких підприємств — одиниці, оскільки аграрії змушені продавати агропродукцію зараз, щоб отримати хоч якийсь дохід.

Поголів’я ВРХ в Україні стрімко скорочується. До кінця 2022 року прогнозується, що кількість корів сягне рекордно низького рівня — 1,39 млн голів. Це найменший показник за все існування України, адже навіть у післявоєнний 1946 рік нараховувалося 4,3 млн корів.

Зберегти колектив — одне з найголовніших завдань, які ставлять перед собою підприємства в умовах невизначеності.

Про одне з фермерських господарств, що пережило окупацію російськими військами, після чого знищено все, що будувалось 17 років. Але господарі не опускають рук, головне — щоб війна закінчилась перемогою. А господарство готові відбудовувати.

Збільшити дійне стадо з 700 до 900 голів, налаштувати роботу роботизованої ферми під час відключення електроенергії, завантажити насіннєвий завод, вивести пекарню на прибуток.

Постачальники продуктів харчування виборюють право отримувати від ритейла своєчасні виплати за поставлений товар. Привести відносини в цивілізований вигляд і водночас імплементувати положення, які діють в ЄС у частині торговельних відносин, дозволить прийняття Закону «Про торгівлю».

Через важкі умови роботи, брак обігових коштів та складність експорту аграрії трансформували стратегію «підвищення врожайності» на «зменшення витрат». Повернення до головного фактору — підвищення врожайності — можна очікувати лише після того, як економіка оговтається від війни.

Стрімке здорожчання енергоресурсів у світі, енергетична криза в Україні та хиткі умови воєнного часу роблять впровадження альтернативної енергетики в агробізнесі все більш привабливим.

Два основних фактори, які для аграріїв нині стали визначальними — це оптимізація і ефективність. Враховуючи, що ціна на дизпаливо та решту складових виробництва зросла в 2,5 раза, а ціни на зернові на внутрішньому ринку знизилися вдвічі, сільгоспвиробникам дуже складно тримати фінансовий баланс.

Хлібопекарям вистачило двох днів з початку війни, щоб перелаштуватися на воєнні рейки та продовжити забезпечувати країну хлібом. Вже в травні хлібозаводи повернулися до звичного асортименту, а окремі виробники навіть почали його розширювати. Але внаслідок постійних ракетних ударів росії по енергосистемі України зараз виробники продуктів харчування зіткнулися з відключеннями та обмеженням енергопостачання, що ускладнює виробничі процеси.

Птахівник із Закарпаття Василь Скунзя з дитинства мріяв тримати курей, але лише 7 років тому реалізував цю ідею.

Точне землеробство, яке було впроваджене у ФГ «Флора А.А.» ще 5 років тому, в нинішній складний рік вкотре довело свою ефективність. Завдяки цій технології та ще декільком змінам вдалося виростити непоганий урожай, який дозволяє підприємству триматися на плаву і будувати плани на найближче майбутнє.

Частка продукції АПК в експортній виручці за результатами 8 місяців 2022 року, попри поточні нестабільні умови, зросла до 46%. За аналогічний період минулого року цей показник становив 36%.

Цього року сівбу озимого ріпаку було завершено у повному обсязі, до того ж остаточна площа навіть на 3% перевищила прогнозовані очікування.